Коротко про історію розвитку харчування людини.

Первісні люди харчувалися різноманітними продуктами, які давала природа. Методом проб та помилок в Європі встановився досить широкий асортимент їстівних рослин. Цей період у розвитку людства філософ Ж.Ж.Руссо назвав «золотим віком», адже природа давала людям усе необхідне для життєдіяльності в готовому вигляді. Первісні люди тривалий час були вегетаріанцями (це підтверджують копроліти – скам'янілі фекалій ні маси. Величезним завоюванням людини в боротьбі з природою було відкриття вогню близько 100 тис. років назад. А близько 10 тис. років назад у житті людей виникло землеробство. За свідченнями вчених, створення хлібної пшениці належить аріям – племенам, які прийшли з північно-західної Європи на територію України ще 7,5 тисяч років тому. Є відомості про хліб, спечений ще в кам’яному віці, тобто ще 6 тис. років тому. Єдиним солодким продуктом для первісних людей був бджолиний мед. Цукор вперше почали виробляти в Індії з цукрової тростини ще з УІІ століття. У 1747 році німецький фізик Маркграф видобув цукор з цукрових буряків. А перший цукровий завод був побудований в Росії у 1801 році.

В історії розвитку харчування населення Європи доцільно виділити такі періоди:

1 – період збирання і мисливства (від появи первісних людей до періоду відкриття вогню, тобто від 45 тис. до 20 тис. років тому);

2 – період від початку використання вогню до відкриття землеробства;

3 – період культивування різних рослин, садівництва (від 10 тис. років тому до кінця ХУІ ст.);

4 – період великих географічних відкриттів та освоєння нових рослинних продуктів (від кінця ХУІ ст.. до кінця ХУІІІ ст.);

5 – період істотної зміни харчування (від великої промислової революції до нашого часу).

Еволюція харчування не припиняється і в наш час.

Фізіологія харчування, регуляція споживання їжі, коротко про травлення. Єдність організму людини, гармонійну взаємодію та координацію дії окремих органів і систем забезпечує система нейрогуморальної регуляції. Її утворюють нервова та ендокринна системи, які функціонують як єдине ціле.

Розрізняють центральну нервову систему – головний та спинний мозок, і периферичну – 43 черепномозкових та спинномозкових нерви.

Гуморальна регуляція здійснюється шляхом перенесення біологічно активних речовин (гормонів, медіаторів) з кров'ю, лімфою та іншими рідинами організму. Гормони – це біологічно активні речовини, які синтезують залози внутрішньої секреції. В організмі людини їх 9 (підшлункова, щитовидна, паращитовидні, загрудинна, статеві, гіпофіз, епіфіз, гіпоталамус, надниркові залози).

Тамування голоду та спраги – фізіологічні реакції організму, які забезпечують життя. Регуляцією харчової поведінки людини керує харчовий центр,відкритий видатним російським вченим І.П. Павловим. Це сукупність нервових утворень розміщених на різних ділянках ЦНС, зокрема в корі головного мозку, яка регулює усі реакції організму, пов’язані з пошуком і прийманням їжі. Харчовий центр поступово включає окремі частині травної системи відповідно до потреб травного процесу.

Засвоєнню макромолекул їжі має передувати складний процес попередньої її обробки, завдяки якій утворюється низькомолекулярні сполуки, що можуть резорбуватися і включатися в обмін речовин. Цей початковий етап асиміляції їжі ( від приймання і перетравлення високомолекулярних сполук до одержання придатних до резорбції речовин, з яких організм утворює власні специфічні сполуки) називається травленням. Травлення відбувається в травній системі. До органів системи травлення належать: травний канал, підшлункова залоза, печінка і жовчний міхур. Травна система виконує три основні функції: моторну, секреторну, резорбційну.