2. Вимоги щодо результатів наукової діяльності

Вимоги до результатів творчої діяльності зумовлені видом науково­го результату та його призначенням. Сам науковий результат може розглядатися як отримана в ході проведення робіт ідея, що втілена у певний носій, та інформація про ідею та її носія.

Формально вимоги до наукового результату визначені чинним зако­нодавством (Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність»). Серед ознак наукового результату вказу­ється новизна, сфера та спосіб отримання, вираження у носії наукової інформації.

На загальному рівні отриманий науковий результат повинен бути новий або пріоритетний.

Результат визнається новим, якщо він не є частиною рівня науки, тобто не розкритий та не оприлюднений на національному чи міжнародному рівні, відповідно новизна може бути світова або національна. Пріоритет відноситься до встановлення сут­ності та опису відомих явищ та властивостей, але до часу не розкри­тих в науці. Пріоритет може стосуватися наукових доктрин, які не можуть бути перевірені експериментом, зокрема у сфері суспільних наук, результати яких можуть трактуватися двояко.

Результат повинен піддаватися верифікації (перевірці) і бути досто­вірним. Інший дослідник на основі аналізу відомих висхідних даних повинен прийти до такого ж результату. Достовірність наукового ре­зультату зумовлена його відповідністю фактичним висхідним даним як наукової інформації.

Пунктом 13 ст. 1 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» встановлені вимоги й до науково-технічного результату. Це має бути:

- конструктивне чи технологічне рішення, експериментальний зразок, закінчене випробування, розробка;

- впроваджений або прийнятий до впровадження у суспільну прак­тику;

- виражений певним чином.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук є кваліфі­кованою науковою працею, оформлена відповідно до державних стандартів. Вона повинна містити результати проведених автором дослі­джень, які у сукупності розв'язують конкретне наукове завдання, що має істотне значення для певної галузевої науки.

Результати дисертаційного дослідження повинні бути науко­во обґрунтовані, бути теоретичними або практичними, характеризува­тися єдністю змісту і свідчити про особистий внесок здобувача в нау­ку. Крім того, теми дисертацій мають бути пов'язані, як правило, з напрямами основних науково-дослідних робіт наукових установ і ор­ганізацій та затверджені вченими (науково-технічними) радами для кожного здобувача персонально з одночасним призначенням науково­го консультанта (докторська дисертація) чи наукового керівника (кан­дидатська дисертація).

Максимально до кандидатської дисертації має бути наближена й магістерська робота. У ній магістрант повинен показати знання фа­ктичного стану розробки того чи іншого прикладного завдання, про­аналізувати недоліки та переваги запропонованих до нього рішень, виділити детермінанти, які зумовили необхідність повернення до по­шуку способів розв'язання вузького місця, запропонувати своє власне вирішення чи модифікувати або аргументовано відстояти існуючі, пе­редбачити можливі економічні та соціальні наслідки запропонованого рішення.

Результати договірних робіт повинні відповідати як формальним вимогам, так і виданому замовником технічному чи іншому завданню.