6. Увага та її структурні особливості.

До них належать стійкість, концентрація, розподіл, переключення і обсяг уваги.

Стійкість уваги. Її показником є висока продуктив­ність роботи протягом тривалого часу. Залежить стій­кість уваги від особливостей об'єктів зосередження і ак­тивності особистості відносно цих об'єктів. Багаті за змістом, динамічні, різноманітні об'єкти довше привертають увагу до себе, ніж прості, статичні й одноманітні.

Стійкість уваги - часова характеристика уваги, що визначається тривалістю збереження цілеспрямованої уваги на певному об'єкті чи виді діяльності.

Ця структурна особливість уваги залежить від актив­ності суб'єкта, що виявляється в його діях з об'єктом. Вона зростає при виконанні практичних чи розумових за­вдань, які вимагають повнішого відображення об'єктів. Помірна складність об'єкта теж подовжує час зосереджен­ня на ньому уваги, що пов'язано з активною розумовою діяльністю, необхідною для його пізнання.

Протилежна риса - нестійкість уваги - виявляється в її відволіканні іншими об'єктами, тобто в зміні під їх впливом спрямованості діяльності людини. Чим менш стійка увага, тим легше і швидше вона відволікається. В основному відволікають увагу ті самі властивості подраз­ників, які її мимовільно викликають - раптові, сильні, емо­ційні, динамічні тощо.

Концентрація уваги. Зосередженість уваги на об'єкті має певну інтенсивність, що виявляється в рівні концентрації.

Концентрація уваги - міра заглибленості людини у певний вид діяльності.

Що більше сконцентрована увага на об'єкті, то менше людина помічає сторонні впливи, тим продуктивнішою є її діяльність. Проте ступінь сконцентрованості уваги не є однаковим протягом тривалого часу: він то зростає, то зменшується. Періодичні короткочасні мимовільні змі­ни ступеня інтенсивності уваги називають коливаннями уваги.

Існування коливань уваги вперше було виявлено при дослідженні її сенсорних форм. Наприклад, якщо прислу­хатися до ледве чутного цокання годинника під час вико­нання якоїсь роботи, то можна помітити, що його то чутно (коли знижується інтенсивність зосередження на діяль­ності), то ні (коли посилюється зосередженість). Коливан­ня уваги ілюструють і подвійні зображення. Дослідження М. Ланге показали, що при сприй­манні слабких подразників коли­вання уваги мають період від 2-3 до 10-12 секунд, їх причиною є ко­ливальний процес, пов'язаний із са-онастроюванням сенсорних сис­тем організму.

Розподіл уваги. Це надто важлива її структурна особливість, від якої залежить успішна праця вчителя, водія, авіадиспетчера.

Розподіл уваги - здатність людини одночасно виконувати два або більше видів діяльності.

Наприклад, водій під час керування автомобілем по­винен одночасно стежити за обстановкою на дорозі, за па­неллю приладів, слухати шум мотора, натискати на педалі та перемикати швидкості.

Розподіл уваги можливий лише за певних умов. Не можна розподілити увагу між двома видами діяльності, які вимагають участі однакових аналізаторів. Наприклад, неможливо одночасно слухати (так, щоб зрозуміти) повідомлення по радіо і розповідь співрозмовника. Не можна розподілити увагу між такими видами діяльності, які одночасно вимагають інтенсивних розумових зусиль (розв'язування задач і читання книжки). Чим більше зосереджена увага, тим важче її розподіляти. Можна роз­поділити увагу між видами діяльності, які людина добре освоїла, при цьому один із них потребує високого рівня усвідомлення, а другий здійснюється на автоматизовано­му рівні. Так, студент на лекції одночасно слухає повідом­лення лектора і записує його (процес письма відбувається на автоматизованому рівні).

Переключення уваги. Це необхідна умова успішного виконання багатьох видів робіт.

Переключення уваги -перенесення людиною уваги з одного об'­єкта або виду діяльності на інший.

Залежно від ситуації переключення уваги може бути по­вним чи неповним, легшим чи важчим. При потребі може відбуватися 3-4 рази за секунду. Увага переключається легше, коли існує зв'язок між попереднім і наступним ви­дами діяльності, якщо наступний вид роботи цікавіший за попередній, за умови, що попереднє завдання виконано. Існу­ють значні індивідуальні відмінності в переключенні уваги. Є люди, які швидко і легко переходять від одного виду дія­льності до іншого, від інших такий перехід вимагає значних затрат часу і зусиль, що зумовлено рухливістю нервових процесів. Поліпшити показники переключення уваги мож­на завдяки тренуванню.

Обсяг уваги. Від цієї особливості залежить масштаб проблеми, яка може виявитися посильною чи непосиль­ною індивіду.

Обсяг уваги - кількість об'єктів, які людина може одночасно сприй­няти за короткий проміжок часу.

Встановлено, що при короткій експозиції не пов'язано­го за змістом матеріалу за 0,1 секунди доросла людина в середньому може сприйняти 5-7, а дитина 2-3 об'єкти. Обсяг уваги залежить від особливостей цих предметів, від того, чи об'єднано їх у групи. Так, якщо 14 літер утворю­ють змістовне слово, людина може сприйняти його одномоментно.

Негативним аспектом уваги є розсіяність, поверхова концентрація, нездатність тривалий час зосередитися на пред­меті діяльності, невміння керувати своєю увагою. Причини розсіяності є різними. В одних випадках вона зумовлюється глибокою концентрацією уваги на іншій діяльності, в інших втомою, в третіх - її неправильним вихованням.

Властивості уваги не існують ізольовано. Вони тісно пов'язані між собою і є аспектами єдиного акту уваги, який не залишається постійним, а вдосконалюється ра­зом із розвитком людини. Якщо в індивіда сформувала­ся звичка бути завжди уважним, тоді увага стає властивіс­тю особистості. Ця властивість називається уважністю. Вона пов'язана з наявністю в людини стійкої і зосере­дженої уваги, вміння бачити у предметах і явищах мало­помітні, але важливі для розуміння суті властивості. Уважність є основою чуйності й тактовності у ставленні до людей і має бути невід'ємною рисою керівників, гро­мадських і державних діячів.