2.2. Установка для тарування пневмометричних зондів

Тарування приладів звичайно виконують або шляхом вимірювання відомої величини, або порівнянням їх показників з показниками еталону. В даній роботі тарування буде проводитись порівнянням показників тарованого зонду з показниками еталонного у вільному, затоплюваному потоці.

Потік зветься вільним та затоплюваним, якщо він не обмежений твердими стінками й розповсюджується у просторі, заповненому середовищем з такими ж фізичними властивостями.

У роботі такий потік буде одержаний у вихідному перерізі аеродинамічного дозвукового сопла 1 (рис.2.3). Розміщення зондів на установці вибране таким чином, щоб приймальна частина таруємого 3 та еталонного 4 зондів знаходилась в рівномірному полі швидкості. Зонди встановлюються в координатниках 2. Для виключення взаємного впливу на їх показання відстань між зондами повинна бути не менш (10...15)d., де d- діаметр приймальної частини зонда.

Рисунок 2.3 1 - сопло; 2 - координатне обладнання; 3 - зонд, що тарується; 4 - еталонний зонд

-

2.3. Тарування г-подібного кутомірного зонду

(лабораторна робота №2)

П

Рисунок.2.4

ри таруванні кутомірного зонду визначається кут між базовою площиною колодки 3, яка закріплена на державці зонда, та аеродинамічною віссю 2 зонда (рис.2.4).

Для виконання тарування необхідно:

1. Закріпити зонд в координатному обладнанні 1 та підключити до диференціального манометра 4 .

2. При декількох значеннях повного тиску , який реєструється еталонним зондом, по лімбу 5 координатника 1 зафіксувати положення зонду, тобто кут , за яким аеродинамічна вісь 2 зонду збігається з напрямом потоку.

3. Визначити по лімбу координатника положення зонда, за яким базова площина зонда встановлюється горизонтально, тобто маємо кут .

4. Кут визначити як різницю кутів та .

5. Результати тарування занести до табл. 2.1.

Таблиця 2.1

мм вод. ст.
,град
, град

6. Побудувати залежність

2.4. Тарування г-подібного зонда повного тиску

(лабораторна робота №3)

П

Рисунок 2.5

ри таруванні зонда повного тиску необхідно визначити коефіцієнт тарування - співвідношення різниці дійсного (еталонного) тиску гальмування та вимірюваного тиску гальмування до дійсного (еталонного) динамічного тиску в потоці.

де - дійсний абсолютний статичний тиск,

− дійсний (еталонний) динамічний тиск.

За умови, що на деякій відстані від перерізу сопла для вільного потоку статичній тиск може бути прийнятий рівним атмосферному тиску B, тарувальний коефіцієнт визначається, як

де і − надмірні (манометричні) тиски гальмування еталонний і зондовий;

− надмірний еталонний статичний тиск, дорівнює нулю.

Тарувальний коефіцієнт визначається як функція кута натікання потоку на зонд.

Для цього необхідно:

1. Визначити показники зонда на манометрі 3 (рис. 2.5) при різних кутах потоку, які реєструються по лімбу координатника 2. Кут брати в межах від -25º до +25º , через кожні 5º.

2. Результат заноситься до табл. 2.2.

Таблиця 2.2

,град	25	20	15	10	5	0	5	-10	-15	-20	-25
мм вод. cт.
, мм вод.ст.

3. Побудувати залежность та

4. Визначити значення кута , за яким аеродинамічна вісь зонда збігається з напрямом потоку. Для цього необхідно провести пряму на графіку паралельно вісі на свавільній відстані від неї, яка перетне графічну криву. З середини прямої опустити перпендикуляр на вісь . Кут та тиск знайдуться як точки перетину перпендикуляра з віссю та графічною кривою .

5. Встановити зонд під кутом , при якому аеродинамічна і геометричні вісі співпадають. Для кількох величин еталонного повного тиску , записати показники тиску гальмування , які реєструються зондом. Показники занести до табл. 2.3.

Таблиця 2.3

, мм вод. ст.
, мм вод. ст.

6. Виконати побудову залежності