
- •6.090506 „Турбіни” і
- •6.090511 „Теплофізика”
- •1. Дослідження обтікання циліндра дозвуковим потоком
- •1.1. Обтікання тіл при дозвукових швидкостях. Загальні положення.
- •1.2. Розрахунок числа Рейнольдcа
- •1.3. Опис установки і схеми вимірювання
- •1.4. Методика проведення лабораторної роботи на експериментальній установці
- •1.5 Димовий спосіб візуалізації потоку
- •1.6 Опис аеродинамічної труби для візуалізації потоку
- •1.7. Методика проведення лабораторної роботи на лабораторному стенді для візуалізації потоку
- •2. Тарування пневмометричних зондів
- •2.1. Методи вимірювання швидкості потоку і конструкції пневмометричних зондів. Загальні положення
- •2.2. Установка для тарування пневмометричних зондів
- •2.3. Тарування г-подібного кутомірного зонду
- •2.4. Тарування г-подібного зонда повного тиску
- •2.5. Тарування г-подібного зонда статичного тиску
- •2.6. Тарування триканального зонда
- •2.7. Тарування п’ятиканального зонда
- •3. Визначення витрат повітря методом траверсування потоку.
- •3.1. Визначення витрат повітря
- •3.2. Опис установки та схеми вимірювання
- •3.3. Методика проведення лабораторної роботи
- •3.4. Обробка дослідних даних
- •4. Дослідження течії за решітками пластин
- •4.1. Окрайкові втрати
- •4.2. Опис установки та схеми вимірювання.
- •4.3. Методика проведення лабораторної роботи
- •Список літератури
1.2. Розрахунок числа Рейнольдcа
Число Рейнольдса є величина, яка пропорційна відношенню сил інерції до сил тертя. Відношення чисел для двох потоків, обмежених геометрично подібними поверхнями, показує, у скільки разів відношення сил інерції до сил тертя в одному потоці більше або менше відношення тих же сил в схожих точках іншого потоку. Якщо в двох потоках має місце подібність сил тертя і інерції, то числа для цих потоків рівні між собою [2].
Число Рейнольдса розраховується по формулі
,
де С − швидкість основного потоку, м/с;
L − характерний розмір, м, (наприклад: для циліндра − діаметр, для лопатки турбомашини або крила літака − хорда, для корпусу ракети − його довжина);
− кінематичний
коефіцієнт в’язкості,
м2/с.
Кінематичний коефіцієнт в’язкості дорівнює відношенню динамічного коефіцієнта в’язкості до густини робочого тіла.
,
де
− густина робочого тіла, кг/м3;
− динамічний
коефіцієнт в'язкості, Н·с/м2.
Густину робочого тіла можна знайти із рівняння стану досконалого газу:
,
де
манометричний
тиск
на відстані від вихідного перетину
сопла, на якій встановлено об’єкт
дослідження. Для цього лабораторного
стенду
,
В – барометричний тиск, Па.
R – універсальна газова постійна 287,1, Дж/кг ºК
Т – абсолютна температура повітря, ºК.
Динамічний коефіцієнт в'язкості можна знайти за допомогою емпіричної формули Кузнєцова:
,
де t − температура повітря, ºС.
1.3. Опис установки і схеми вимірювання
Схема лабораторної установки показана на рис. 1.5.
|
Рисунок 1.5 |
Повітря від нагнітача по трубопроводу 1 подається в бак−ресівер 2, в якому для вирівнювання потоку встановлюється дросельна сітка 3. Повітря після установки за допомогою збірної камери виходить в атмосферу. Для регулювання подачі потоку в установку, використовується засувка 4. Для тоншого регулювання подачі повітря використовується засувка 5. У вихідній частині установки 6 знаходиться вимірювальна система − координатник 7 і зонд циліндричної форми 8. На вхідному трубопроводі розміщене мірне сопло 9. Тиск гальмування Р* в розширювальному баку і тиск Рі на поверхні циліндра фіксується на манометричному щиті 10. Температура повітря вимірюється термометром 11.
1.4. Методика проведення лабораторної роботи на експериментальній установці
Встановити циліндр 8 у координатний пристрій 7 та підключити до U - образного манометра;
повністю відкрити засувку 5 (рис.1.3 вихід повітря в атмосферу);
відкриваючи засувку 4 (при необхідності прикриваючи засувку 5), встановити тиск Р* в ресивері;
заміряти температуру t термометром 11;
провести вимірювання тиску
на поверхні циліндра, обертаючи його поступово на кут 180° з шагом 5°;
заміряти барометричний тиск В (можна використати барометр на другому поверсі кафедри турбінобудування);
значення параметрів занести в таблицю 1.1;
розрахувати коефіцієнт тиску
=
;
визначити число Рейнольда;
побудувати залежність
;
повторити п.п. 3 − 10 для шістьох значень тиску Р*, вказаних викладачем.
Таблиця 1.1
|
|||
|
|
Рi
,
|
|
0 |
|
|
|
5 |
|
|
|
10 |
|
|
|
15 |
|
|
|
··· |
... |
··· |
··· |
170 |
|
|
|
175 |
|
|
|
180 |
|
|
|