Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
GazodinamikaL_R_2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.55 Mб
Скачать

4.2. Опис установки та схеми вимірювання.

Схема лабораторної установки показана на рис.4.2. Повітря від відцентрового нагнітача по трубопроводу 1 надходить до розширювального баку 3, в якому для вирівнювання потоку встановлена дросельна сітка 4. Далі повітря поступає в конфузорний патрубок впускання 5 прямокутного перетину, робочу ділянку 6 з решітками пластин 7, встановлених паралельно потоку, випускний патрубок 8 і відводиться до камери, яка відкрита в атмосферу.

Вимірювальна система стенду складається з координатного пристрою 9 із закріпленим в ньому пневмометрічним зондом 10 для вимірювання повного тиску в двох точках одночасно ( рис. 4.2, вид А), системи дренажів 11 для вимірювання статичного тиску за шагом в двох перетинах за решітками, батарейного манометра 12, термометра 13.

Засувка 2 служить для регулювання тиску і витрати повітря, що подається від компресора. У розширювальному баку за дросельною сіткою 4 створюється рівномірне поле тиску і швидкості. В конфузорі 5 потік прискорюється практично без наростання товщини прикордонного шару на стінках.

Рисунок 4.2

За робочою ділянкою з пластинами 7 в мірних перетинах на прозорих стінках торців 14 встановлені штуцери 11, підключені до дренажних отворів діаметром 1 мм. Штуцери задопомогою гнучких трубок (на малюнку не показані) сполучені з скляними трубками батарейного водяного манометра.

Зонд 10 має дві трубки для вимірювання повного тиску у середині кожного ряду пластин, які відрізняються товщиною. Від кожної трубки зонда тиск окремо передається на батарейний манометр. Нижні кінці скляних трубок батарейного манометра сполучені з горизонтальним колектором, який підключений до бака нульового рівня. Для контролю рівня води під час дослідів одна з трубок повинна залишатися відкритою в атмосферу (на малюнку крайня зліва).

Координатний пристрій 9 дозволяє з точністю до 0,1 мм переміщати зонд як в горизонтальному, так і у вертикальному напрямах. При перестановці зонда в новий мірний перетин по вертикалі, слід ослабляти затиски на спеціальній кришці 15, яка призначена для герметизації проточної частини стенду під час експерименту. Переміщення зонда по вертикалі виробляється за допомогою маховика 16, по горизонталі - за допомогою маховика 17.

Температура повітря вимірюється термометром 11.

4.3. Методика проведення лабораторної роботи

В ході роботи необхідно одержати величини окрайкових втрат по виразах (4.6), (4.7), (4.8), порівняти їх і уточнити коефіцієнт у виразі (4.7)

Таким чином для експериментального і розрахункового визначення профільних, і окрайкових втрат слід експериментально одержати розподіл по шагу решіток повного і статичного тиску, а також їх усереднені значення не менше як в двох перерізах за вихідними кромками пластин на видаленні z = 0.15 t і z =1,0 t. Крім того, необхідно заміряти статичний тиск безпосередньо за кромкою пластини і повний тиск в ядрі потоку на лінії кромок. Вимірювання статичного тиску забезпечуються дренуванням стінок до яких примикають торці прямих решіток пластин, вимірювання повного тиску виконується трубкою Пито. Варіація товщини вихідної кромки забезпечуються виконанням кожної пластини з двох частин різної товщини. Як правило, вихідні кромки турбінних і компресорних решіток округляють у вигляді пів циліндрів. У даному дослідженні кромки також мають циліндричну форму, а товщина пластин порівнюваних решіток відрізняється в два рази, що дозволяє виділити з профільних саме окрайкові втрати і визначити наскільки вони відрізняються.

4.4. Зміст звіту

1. Схема установки.

2. Стислий опис установки.

3. Вимірювані дані та таблиця розрахункових величин (табл. 4.1).

4. Графіки залежності вимірюваних повного та статичного тиску за решітками по шагу.

5. Висновки що до результатів лабораторної роботи.

Таблиця 4.1

формула

z = 0.15 t

z =1,0 t

z = 0.15 t

z =1,0 t

(4.1)

(4.4)

(4.6)

(4.7)

(4.8)

Контрольні запитання

  1. Від чого залежить товщина окрайкового сліду?

  2. Які параметри необхідно вимірювати для визначення окрайкових втрат?

  3. Які параметри входять до формул при розрахунковому визначенні окрайкових втрат?

  4. Наскільки відрізняються окрайкові втрати при зміні товщини пластини в два рази?

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]