
- •7.1. Загальна характеристика спортивного тренування
- •7.2. Фізіологічні основи організації тренувальних занять і тренувальних циклів
- •7.3. Фізіологічні основи цілорічного та багаторічного планування процесу тренування
- •Вікові межі зон спортивних досягнень у різних видах спорту (за в.М, Платоновим, 1984)
- •7.4. Фізіологічні основи управління спортивним тренуванням
- •Зміна фізіологічних показники при різних рівнях чсс
- •7.5. Фізіологічні показники тренованості
- •Лабораторні заняття Робота 24. Дослідження стану тренованості в спокої
- •Практична частина
- •Протокол реєстрації фізіологічних показників у спокої
- •Робота 25. Показники тренованості при виконанні дозованого навантаження
- •Практична частина
- •Робота 26. Показники тренованості при граничній роботі
- •Практична частина
- •Контрольні запитання і завдання
Лабораторні заняття Робота 24. Дослідження стану тренованості в спокої
Мета роботи: за рівнем фізіологічних показників у спокої визначити ступінь тренованості спортсменів.
Обладнання: секундомір, апарат Ріва-Роччі, фонендоскоп, спірограф, міотонометр, динамометри (кистьовий і становий), електрокардіограф з приставкою для реєстрації латентних періодів рухової реакції (ЛВН і ЛВР).
У процесі систематичного тренування спостерігається зміна фізіологічних функцій у спокої та при м'язовій роботі. Кількісні показники, що характеризують ці зміни, в практиці використовують для визначення стану тренованості, а також для дозування тренувальних навантажень. Стан тренованості визначають у спокої, при дозованих і граничних фізичних навантаженнях і в процесі відновного періоду.
У спокої у високотренованих спортсменів показники фізіологічних функцій знижені стосовно фізіологічної норми, що вказує на економність фізіологічних функцій. Підвищення рівня тренованості характеризується досконалістю перерозподілу крові, економністю функції дихання, нервово-м'язового апарату. Спортсмени високої кваліфікації на дозоване навантаження реагують незначними фізіологічними змінами порівняно з тими, хто не займається спортом і спортсменами низької кваліфікації.
Характерним для підвищення стану тренованості є підвищення гранично можливої рухової працездатності. Це збільшення відбувається в результаті кращого використання запасів енергетичних речовин, більш досконалій нервово-гуморальній регуляції, активнішій мобілізації функцій організму при граничній роботі. Важливим показником тренованості є здатність спортсмена підтримувати високу працездатність при вираженому зниженні рівня насичення крові киснем. Розширення функціональних можливостей відбувається за рахунок вдосконалення техніки рухів і граничної мобілізації місцевих енергетичних ресурсів.
Студенти повинні знати умови й методи визначення стану тренованості, вміти реєструвати фізіологічні функції, аналізувати й робити висновки.
Практична частина
Студентів розподіляють на бригади, кожна з яких проводить дослідження однієї з функцій. Досліджуваних вибирають з різним рівнем підготовленості. У них реєструють фізіологічні показники у спокої і заносять до протоколу (табл. 41).
У висновках необхідно звернути увагу на різницю фізіологічних показників двох досліджуваних. Аналізуючи показники, необхідно дати обґрунтування цих показників рівнем стану тренованості.
■і
Таблиця 41
Протокол реєстрації фізіологічних показників у спокої
Показники |
П.І.П 1-го досліджуваного |
П.І.П. 2-го досліджуваного |
||||
спокій |
дозоване наванта-ження- |
граничне наван-таження |
спокій |
дозоване наванта-ження |
Граничне навантаження |
|
ЧСС |
|
|
|
|
|
|
АТ |
|
|
|
|
|
|
ПК |
|
|
|
|
|
|
ЖЄЛ |
|
|
|
|
|
|
МОД |
|
|
|
|
|
|
Час затрим-ки дихання на вдиху |
|
|
|
|
|
|
ЛВН,ЛВР |
|
|
|
|
|
|
Тепінг-тест |
|
|
|
|
|
|
Тонус двого-лового м'яза плеча |
|
|
|
|
|
|
Тонус литко-вого м'яза |
|
|
|
|
|
|
Сила правої кисті |
|
|
|
|
|
|
Станова сила |
|
|
|
|
|
" |