Лабораторні заняття Робота 24. Дослідження стану тренованості в спокої

Мета роботи: за рівнем фізіологічних показників у спокої визначити ступінь тренованості спортсменів.

Обладнання: секундомір, апарат Ріва-Роччі, фонендоскоп, спірограф, міотонометр, динамометри (кистьовий і становий), електрокардіограф з приставкою для реєстрації латентних періодів рухової реакції (ЛВН і ЛВР).

У процесі систематичного тренування спостерігається зміна фізіологічних функцій у спокої та при м'язовій роботі. Кількісні показники, що характеризують ці зміни, в практиці використовують для визначення стану тренованості, а також для дозування тренувальних навантажень. Стан тренованості визначають у спокої, при дозованих і граничних фізичних навантаженнях і в процесі відновного періоду.

У спокої у високотренованих спортсменів показники фізіологічних функцій знижені стосовно фізіологічної норми, що вказує на економність фізіологічних функцій. Підвищення рівня тренованості характеризується досконалістю перерозподілу крові, економністю функції дихання, нервово-м'язового апарату. Спортсмени високої кваліфікації на дозоване навантаження реагують незначними фізіологічними змінами порівняно з тими, хто не займається спортом і спортсменами низької кваліфікації.

Характерним для підвищення стану тренованості є підвищення гранично можливої рухової працездатності. Це збільшення відбувається в результаті кращого використання запасів енергетичних речовин, більш досконалій нервово-гуморальній регуляції, активнішій мобілізації функцій організму при граничній роботі. Важливим показником тренованості є здатність спортсмена підтримувати високу працездатність при вираженому зниженні рівня насичення крові киснем. Розширення функціональних можливостей відбувається за рахунок вдосконалення техніки рухів і граничної мобілізації місцевих енергетичних ресурсів.

Студенти повинні знати умови й методи визначення стану тренованості, вміти реєструвати фізіологічні функції, аналізувати й робити висновки.

Практична частина

Студентів розподіляють на бригади, кожна з яких проводить дослідження однієї з функцій. Досліджуваних вибирають з різним рівнем підготовленості. У них реєструють фізіологічні показники у спокої і заносять до протоколу (табл. 41).

У висновках необхідно звернути увагу на різницю фізіологічних показників двох досліджуваних. Аналізуючи показники, необхідно дати обґрунтування цих показників рівнем стану тренованості.

■і

Таблиця 41

Протокол реєстрації фізіологічних показників у спокої

Показники	П.І.П 1-го досліджуваного			П.І.П. 2-го досліджуваного
	спокій	дозоване наванта-же­ння-	граничне наван-таження	спокій	дозоване наванта-же­ння	Граничне навантаже­ння
ЧСС
АТ
ПК
ЖЄЛ
МОД
Час затрим-ки дихання на вдиху
ЛВН,ЛВР
Тепінг-тест
Тонус двого-лового м'яза плеча
Тонус литко-вого м'яза
Сила правої кисті
Станова сила						"