6.5.2. Інструменти розвитку креативності

Не існує єдиної думки про те, наскільки ефективним способом розвитку творчого мислення людини та активізації креативного процесу в організації є використання різних прийомів творчого мислення. Такої єдності поглядів немає не тільки серед різних компаній, а й навіть всередині окремо взятої організації. Насправді методики можуть бути корисними, якщо вони відповідають організаційній структурі. Це означає, що в різних частинах компанії можуть використовуватись різні креативні методики, але жодна з них не компенсує відсутності належного контексту, коли, наприклад, лідер не справляється із своїми обов’язками або рівень умінь персоналу виявляється недостатнім для успішного застосування будь-якої з них. Саме цим пояснюється зростаюче невдоволення таким прийомом вирішення проблем, як мозковий штурм. Тільки після створення належного контексту, навчання працівників конкретних креативних методик дійсно зможе виявитись корисним для розвитку їхніх творчих здібностей.

Якщо способам розвитку творчого мислення відводиться важлива роль, то їх в розпорядженні організації має бути щонайбільше, а ті, хто ними користується, повинні розуміти, які з наявних прийомів найкраще підходять для вирішення конкретних проблем чи аналізу можливостей.

До основних принципів, які лежать в основі більшості креативних методик, належать:

• Клімат – створення умов, за яких ігрове мислення є нормою, надання визначеного місця і часу, необхідного, щоб почати мислити по-новому.

• Визначення проблеми (можливостей) – розуміння суті проблеми до початку пошуку варіантів її вирішення.

• Розподілення процесу на основні етапи.

• Відсторонення від проблеми, спроба поглянути на неї збоку.

• Гнучкість – аналізування проблеми з різних точок зору з використанням різних типів мислення, наприклад, логіки та інтуїції.

• Залучення «дурнів» - залучення до процесу не обізнаних із суттю даної проблеми людей, а також працівників із різних галузей знань.

• Встановлення зв’язку між ідеями – готовність уважно слухати, вникати в суть і додавати нові ідеї до запропонованих.

• Повторення – неодноразове проходження всього процесу з метою вдосконалення запропонованих ідей перед прийняттям плану дій.

6.5.3. Створення клімату, в якому креативність є способом життя

Клімат, який сприяє креативності, приносить величезну користь організації: він допомагає людям працювати із задоволенням, полегшує процес спілкування між працівниками, а також прискорює і робить більш ефективним процес виходу із кризових ситуацій.

Не слід ототожнювати клімат з культурою. Клімат – це те, як організація «себе почуває» в кожен конкретний проміжок часу. Культура – те, як прийнято вести справи в організації.

Від клімату залежить також рівень творчої активності. Якщо існуючі творчі умови не є спокійними, стійкими, а наповнені хвилюючими подіями та емоціями, то для їхньої зміни потрібно докласти значних зусиль.

Модель організаційного клімату, яка впливає на кінцеві результати діяльності організації, включає такі складові: виклики; свобода; підтримка ідей; довіра; динамізм; грайливість; обговорення; конфлікти; прийняття ризиків; час на аналізування ідей.

Запропонована модель дає можливість встановити, які підрозділи є інноваційними, а які застійними, та зробити наступні висновки:

1. система управління ідеями не буде ефективною без відповідного клімату;

2. система управління ідеями може ще більше покращити клімат;

3. система управління ідеями, впроваджена в організації з поганим кліматом, як правило, робить цей клімат ще гіршим.