Тема 6. Створення творчого потенціалу в організаціях
Основні питання: 6.1. Як створити креативну організацію? 6.2. Принципи побудови структури креативної організації. 6.3. Види організаційних структур і креативність. 6.4. Культура креативної організації. 6.5. Навички і ресурси. 6.6. Організація, що навчається.
6.1. Як створити креативну організацію?
Дивіться у майбутнє, прислухайтесь до минулого, але дійте сьогодні!
Бен Франклін
Штучне нав’язування креативності в організації шляхом реалізації тактичних ініціатив рідко веде до досягнення значних та постійних результатів і виправдане тільки за умови впровадження креативності в окремому підрозділі організації.
При створенні креативної організації має місце системний і стратегічний підхід до проблеми. Системний підхід до стратегії вимагає, щоб культура, стиль лідерства і цінності, структури і системи, а також навички і ресурси організації були узгодженими – тільки в цьому випадку можливо досягти бажаного сукупного ефекту.
Щоб стілець (рис. 6.1) був стійким до перевертання, всі його ніжки мають бути однакової довжини [32].
Необхідно мати повне уявлення про суть кожної складової (ніжки) креативної організації:
культура, стиль лідерства і цінності – це роль лідера і стиль лідерства, а також декларовані та реальні цінності, якими організація живе і дихає;
структури і системи – це формальні організаційні структури, неформальні структури (налагодження контактів, інформаційні структури), а також тіньова сторона організації. Сюди відносяться і системи заохочень, визнання та напрями кар’єрного зростання;
навички і ресурси – процес залучення, навчання та використання творчих талантів, в якому не останню роль відіграє надання
Культура, стиль
лідерства і
цінності
Структури і
системи
Навички і
ресурси
Рис. 6.1. Системно-стратегічний погляд на креативну
організацію
інформаційних і фінансових ресурсів, а також створення клімату, який сприяє проявам креативності.
Один день із життя креативної організації
Прикладом креативної організації може служити джазовий ансамбль як група талановитих людей, об’єднаних безмежною любов’ю до музики. При формуванні групи кожному музиканту довелось пройти непростий відбір, в основі якого були музикальні здібності та відданість певному стилю в музиці.
Неформальний лідер колективу допомагає музикантам освоювати нові вершини музичної творчості, а також дбає про оплату праці залежно від внеску кожного з музикантів у загальну справу.
Музиканти отримують надзвичайне задоволення від спільних репетицій та виступів, але за межами сцени вони часто і бурхливо дискутують на різноманітні теми, що відносяться і не зовсім до музики. Дуже часто музиканти не мають особливих дружніх почуттів один до одного, але непорозуміння відступають на другий план, якщо мова заходить про музику.
Дух суперництва в колективі відіграє винятково позитивну роль: учасники групи прагнуть перевершити один одного в музичній творчості, в результаті чого підвищується загальний рівень майстерності всього колективу. Хоча кожен музикант має особливий талант, однак сукупний результат набагато вищий від того, який вони змогли б досягти кожен окремо. Колективу доводиться боротися за замовлення, рекламувати свою творчість перед прихильниками і власниками групи.
В даному прикладі мають місце наступні елементи креативної організації:
1) необхідність знаходити баланс між структурованістю і хаосом залежно від потреб зацікавлених сторін;
2) вміння постійно вчитись і адаптуватись до змін, орієнтуючись на цінності, зрозумілі усім членам колективу;
3) використання підсвідомих процесів для визначення напряму руху організації, тобто використання інтуїції, що базується на логічному мисленні;
4) колективізм працює на імідж організації;
5) для прояву креативності використовуються певні методики, що стимулюють цей процес в організації;
6) прагнення до ризику в ситуації, що склалась;
7) особисті інтереси відходять на задній план перед необхідністю досягнення спільної мети;
8) усвідомлення того, що стратегія є результатом синтезу колективних можливостей і вона, скоріше за все, спонтанна, ніж запланована.