Тести до теми 4

1. Визначення терміна «латеральне мислення» включає:

а) пошук рішення проблем неортодоксальним та нелогічним методом;

б) сукупність вроджених компонентів поведінки і психіки людини;

в) створення нових предметів техніки і технології з природних речовин.

2. Логічне мислення на відміну від латерального…

а) використовує щасливий випадок;

б) сконцентроване на пошуку рішень;

в) реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію.

3. Латеральне мислення на відміну від логічного…

а) аналітичне та регресивне;

б) вибирає та оцінює явища, виходячи з їхньої відповідності встановленим нормам;

в) провокаційне і спрямоване на перспективу.

4. Гіпотеза – це:

а) припущення про те, що представляє собою початковий проект, а також вказує напрямок дій;

б) акт мислення, що відображає зв’язки, відносини речей;

в) бажання, інтерес, порив.

5. Ідея – це:

а) дії, що ґрунтуються на умовних зв’язках, які функціонують автоматично;

б) форма духовно-пізнавального вираження певних закономірних зв’язків та взаємин зовнішнього середовища, спрямованих на його перетворення;

в) сукупність вроджених компонентів поведінки і психіки людини.

6. Ідея має новизну, якщо вона…

а) проходить два етапи: генерування та оцінювання ідеї;

б) якщо її можна назвати креативною;

в) якщо вона пропонує нові процеси, концепції, способи і матеріали.

7. З практичної точки зору ідея вважається оригінальною, якщо…

а) подібної до неї немає серед відомих людям, що працюють у відповідній галузі;

б) вона виявляє схильність людини до творчості;

в) об’єднує багато елементів в одну систему.

8. Метод мозкового штурму дозволяє:

а) визначити, наскільки ідея відповідає «правилам гри»;

б) виявити альтернативу розвитку подій та ситуацій, вибрати можливі шляхи та засоби для вирішення проблемної ситуації;

в) керівнику сформувати групи експертів.

9. Метод евристичного прогнозування служить для…

а) свідомої саморегуляції людиною діяльності і поведінки, що забезпечує подолання труднощів при досягненні цілей;

б) вирішення дослідницьких задач;

в) створення уявлення про перспективи розвитку науки і техніки на основі систематизованого опрацювання прогнозних оцінок.

10. Теорія вирішення дослідницьких задач дозволяє…

а) застосовувати принципово новий підхід до генерування ідей;

б) оцінювати явища, виходячи з їхньої відповідності встановленим нормам;

в) виявити альтернативу розвитку подій або ситуацій.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Формування креативної

організації

Тема 5. Формування креативного середовища

в організації

Основні питання: 5.1. Розвиток системи креативного менеджменту в організації. 5.2. Принципи формування системи креативного менеджменту. 5.3. Зовнішні бар’єри прояву креативності в організації. 5.4. Адаптувати старе або винайти нове.

5.1. Креативний менеджмент як наука та вид діяльності

Шкода, що не існує навчального закладу, де б навчали слухати. Адже доброму керівнику потрібно вміти слухати не менше, ніж говорити.

Лі Якокка

У сучасних умовах здійснюється перехід до ринкових форм господарювання, формується відповідна інфраструктура економіки з новими формами відносин між виробничою та соціальною сферами суспільства, до управління залучаються фахівці нової формації.

Управління соціально-економічними процесами – особливий вид трудової діяльності, який здійснюється фахівцями, що володіють різноманітними знаннями та навичками, здатними справляти вплив на велику кількість людей з метою координування їхньої діяльності.

Враховуючи ці обставини, постає завдання підвищити рівень підготовки фахівців для управлінської діяльності, використовуючи загальнотеоретичні підходи до побудови та реалізації системи управління соціально-економічними процесами.

Сучасний менеджмент ґрунтується на раціональних засобах розробки та прийняття управлінських рішень. Організації більше не можуть бути залежними від некомпетентності керівників, тому на зміну сучасному менеджменту прийшов креативний менеджмент.

Креативний менеджмент є достатньо новим поняттям і представлявляє собою самостійну галузь управлінської науки та професійної діяльності, яка спрямована на формування сучасних умов розвитку організацій. Теорія креативного менеджменту знаходиться на перетині інноваційного менеджменту і теорії творчості, яка почала розвиватися приблизно з середини XX століття і лише нещодавно знайшла втілення у ґрунтовному прикладному застосуванні цих знань.

У науковій літературі мають місце різні підходи до визначення сутності та змісту креативного менеджменту. Окремі автори акцентують увагу на тому, що креативний менеджмент є одним із напрямів інноваційного менеджменту та пов’язаний здебільшого з новими видами продукції. Він охоплює технічні, маркетингові проблеми, пов’язані з інноваціями. Креативний менеджмент складає сукупність принципів, методів і форм управління творчим процесом, інноваційною діяльністю та залученим до цього персоналом.

Аналогічно традиційному сприйняттю сучасного менеджменту система управління креативними процесами в організації складається з двох підсистем – керуючої (суб’єкта управління) і керованої (об’єкта управління). Механізм керуючого впливу включає збір, обробку і передавання необхідної інформації та прийняття відповідних рішень.

Креативний менеджмент має скоординувати функціонування та взаємодію як внутрішніх, так і зовнішніх структурних елементів творчого процесу, створити певну інноваційну культуру. До особливостей креативного менеджменту відноситься необхідність створення тимчасових творчих колективів для формування банку нових ідей, а інноваційний менеджмент передбачає реалізацію найбільш ефективних і нетрадиційних ідей та доведення їх до практичної реалізації.

Здійснення креативного менеджменту передбачає:

• моніторинг сфери діяльності й прогнозування її розвитку;

• розробку ідей для реалізації у планах інноваційної діяльності;

• координацію діяльності всіх підрозділів у цій сфері;

• забезпечення кваліфікованим персоналом та його мотивацію;

• створення спеціальних проектних груп;

• оцінювання творчого потенціалу індивіда (якого залучатимуть до вирішення творчих задач);

• створення творчої атмосфери у колективі;

• формування груп експертів-аналітиків для оцінювання ідей та пропозицій у сфері інноваційної політики;

• визначення евристичних методів і прийомів для ефективнішого розв’язання творчих завдань фахівцями.

Отже, креативний менеджмент – це особлива організаційно-управлінська діяльність, що спрямована на одержання високих економічних, соціальних, екологічних результатів шляхом активізації творчої діяльності для впровадження інновацій. Він не вигадує методи активізації творчого потенціалу, а визначає їхній склад і найраціональнішу послідовність [48].

Таким чином, креативний менеджмент у широкому сенсі – це складний механізм взаємодії керуючої та керованої систем для створення сприятливих умов і можливостей творчого розвитку та досягнення ефективної діяльності організації.

Поняття «креативний менеджмент» можна розглядати з різних підходів, зокрема, системного, функціонального, ситуаційного, поведінкового, адміністративного тощо (табл. 1.1) [31].

Креативний менеджмент набуває найбільшого прикладного значення за умови його розкриття з позиції системного і функціонального підходів. Враховуючи це, доцільно ретельніше розглянути креативний менеджмент як систему, конкретизувати місце креативного менеджменту в системі управління підприємством, навести умови розвитку системи креативного менеджменту.

Розвивати креативний менеджмент необхідно тому, що завжди є актуальним питання підвищення якості управлінських рішень. Однією з основних причин кризи в економіці є неприпустимо низька якість управлінських рішень, які ухвалюються спонтанно, імпульсивно, без ґрунтовного опрацювання з позицій сучасного менеджменту. Для успішного управління бізнесом потрібно багато умов, зокрема, більш досконалі методи підготовки інформації для менеджерів.

Актуальність запровадження креативного менеджменту також обумовлена потребою «розкріпачення» особистості у колективі, адже не таємниця, що виховання у школі та сім’ї спрямоване переважно на пригнічення неординарності, оригінальності. Методи креативного менеджменту слугують у боротьбі із заштампованістю, одноманітністю.

Необхідно підвищувати як ефективність індивідуальних дій менеджера, так і навчитися керувати процесом змін. Це вимагає компетентності у таких питаннях, як лідерство, навчання, креативність. Нині почали запроваджувати когнітивні та поведінкові технології нейролінгвістичного програмування для розвитку особистих і організаційних стратегій навчання, комунікативних навичок і навичок керівництва, які, у свою чергу, сприяють процесу управління інноваціями.

Таблиця 1.1

Означення поняття «креативний менеджмент»

Підходи до трактування поняття	Означення поняття
Системний	Креативний менеджмент – це підсистема інноваційного менеджменту, яка передбачає забезпечення здатності суб’єктів управління висувати і розвивати нові ідеї, що набувають форми наукової або технологічної інформації
Функціональний	Креативний менеджмент – це конкретна функція менеджменту, яка спрямована на забезпечення здатності суб’єктів управління пропонувати і розвивати нові ідеї, що набувають форми наукової або технологічної інформації, а також на безпосереднє акумулювання нових ідей
Ситуаційний	Креативний менеджмент – це сукупність сприятливих умов та обставин, які створюють керівники підприємства для творчого розвитку трудового колективу й окремих працівників з метою акумулювання креативних ідей щодо вирішення виробничо-господарських проблем, подолання їхніх наслідків тощо
Поведінковий	Креативний менеджмент – це сукупність цілеспрямованих дій і вчинків керівників підприємства, спрямованих на акумулювання креативних ідей щодо вирішення виробничо-господарських проблем, подолання їхніх наслідків, а також сприяння перманентному творчому розвитку трудового колективу й окремих працівників
Адміністративний	Креативний менеджмент – це сукупність дозвільно-розпорядницьких, спонукальних та інших управлінських відносин між керівниками і підлеглими на предмет встановлення цілей щодо пошуку креативних ідей, пов’язаних із вирішенням виробничо-господарських проблем, подолання їхніх наслідків, а також їхнього виконання