Лекція № 7

ч.1

Тема: Розчини рідких стандартних препаратів Розчини хлористоводневої кислоти

В ДФХ є дві статті на хлористоводневу кислоту:

1. Кислота хлористоводнева розведена конц. 8,3%.

2. Кислота хлористоводнева концентрована або чиста конц. 25,2%.

Приготування розчинів хлористоводневої кислоти дня внутрішнього застосування.

Для внутрішнього застосування хлористоводневу кислоту прописують концентрацією від 1% до 3%. Готують тільки із розведеної хлористоводневої кислоти 8,3% приймаючи її за одиницю (вважають якби 100%).

Rp.: Sol. Ac. Hydrochlorici (diluti) 3% - 200 ml D.S. По 1 ст. л. 3 р/д перед їдою

На 8,3% HCl 6 мл 8,3% VH2O =194мл Vз=200мл

10% HCl 60 мл 140 мл 200 мл

Дана л. ф. — це справжній водний розчин для внутрішнього вживання. Кислота хлористоводнева - це речовина сп. Б перевіряємо дози. Приступаємо до розрахунків.

Розчин прописаний для внутрішнього вживання, тому готуємо з розведеної 8,3% НСІ, яку беремо за одиницю:

3% 3.0 ------- 100 мл

X ------- 200 мл х =6 мл

т. я. це рідина то її кількість віднімаємо від об’єму води:

VH₂О= 200-6=194 мл

Т. я кислота хлористоводнева відноситься до сильнодіючих речовин, то згідно з наказом № 197 забороняється її розчини готувати безпосередньо з хлористоводневої кислоти розве-деної, для цього використовують її 10% концентрат, котрий готують заздалегідь з розведеної хлористоводневої кислоти приймаючи його за одиницю.

Наприклад:

Необхідно приготувати 1 л 10% розчину хлористоводневої кислоти.

10% 10.0 ------- 100 мл

х ------- 1000 мл х= 100 мл 8,3% HCl

VH₂0= 1000-100=900 мл

При використанні цього концентрату в рецептах його беруть в 10 р. більше ніж прописано в рецепті розведеної НСІ або за формулою:

Х= 100: а*к

Для зовнішнього застосування НСІ в аптечній практиці використовують у вигляді розчину Дем’яновича №2 — 6% розчин HCl. При приготуванні цього розчину розрахунки ведуть на концентровану (чисту) хлористоводневу кислоту приймаючи її за одиницю, але т. я. концентрована хлористоводнева кислота не надходить в аптеку, то розчин Дем’яновича готують з НСl (р.), але беруть її в 3 р. більше ніж концентрованої НСІ, т. я. вона приблизно в 3 р. слабше за концентровану кислоту.

Rp.: Sol. Ac. Hydrochlorici (puri) 6% - 500 ml D. S. Для змазування ушкоджених ділянок

На 25,2% HCl 30 мл VH2O = 470 мл Vз =500мл

На 8,3% HCl 90 мл 410 мл 500 мл

6% 6.0 ------- 100 мл

X ------- 500 мл х = 30 мл 25,2 % НСІ

30*3=90 мл 8,3% НСІ

НСІ розведену зберігають в матеріальній кімнаті і заносять в асистентську кімнату тільки для приготування розчину Дем’яновича № 2, працюють з нею дотримуючи правил техніки безпеки (кислота).

Розчин Дем’яновича №2 призначають одночасно з розчином Дем’яновича №1,тобто це є 60% розчин натрію тіосульфату.

Їх використовують для лікування корост, причому спочатку ушкоджені ділянки шкіри змазують розчином №1, а після висихання змазують розчином №2, при цьому виділяється атомарна сірка, яка приводить до загибелі чесоточного кліща.

Rp.: Sol. Natrii thiosulfatis 60% - 500 ml D. S. Для змазування

Ваговий метод 300.0 МH2O = 200 Мз=500,0

Масооб'ємний 408.15 291,8 Vз=500 мл

Розчин Дем'яновича №1 старий авторський пропис і призначений був для вагового методу приготування, тобто і л. р. і воду брали за масою:

60% 60.0 ------- 100,0

X ------- 500,0 х=300.0

Н₂0 = 500.0-300.0 = 200.0

Згідно з наказом №197 розчин Дем’яновича №1 готують масооб’ємним методом , але вагові % перераховують на масооб’ємні, тобто в даному випадку:

60% вагових = 81,63 % масооб’ємних,

Тобто в даному випадку натрію тіосульфату нам потрібно:

81.63 ------- 100 мл

X ------- 500 мл х=408.15

А воду розраховують або з урахуванням КЗО, або готують у мірному посуді

КЗО = 0,51

1.0 ------- 0,51

408.15 ------- х х = 208,2

Н₂0 = 500-208,2=291,8

Розчини перекису водню

До аптеки надходять два препарати перекису водню 3% і 30% концентрації який умовно називають пергідролем.

Правило приготування: розчини Н2О2 готують завжди враховуючи фактичну концентрацію її в рецепті тобто розрахунки ведуть за формулою розведення концентратів:

x=V* b/a

При чому якщо в рецепті Н2О2 виписаний до 3%, то розчин готують із 3% Н₂0₂ , якщо понад 3% то із 30%.

Rp.: Sol. Hydroheni peroxydi 5% - 500 ml D.S. Для дезінфекції

83,3 мл 30% Н202 VH2O =417,6 мл Vз =500мл

Дана л. ф. - це справжній водний розчин для зовнішнього застосування, р-на сп. Б дози не перевіряємо, т. я. для зовнішнього застосування.

Розраховуємо за формулою:

х = V* b/a= 500*5/30=83,3 мл 30% Н₂0₂

Винятком з цього правила є випадки коли в рецепті прописується розчин пергідролю, тобто використано умовну назву 30% розчину. В ньому випадку розчин готують з 30% Н₂0₂, але беруть його за одиницю.

Rp.: Sol. Perchydroli 5% - 500 ml D.S. Для дезінфекції

25,0 30 % Н202 VH2O =до 500 мл Vз =500мл

50% 5.0 ------- 100мл

X ------- 500мл х = 25.0

Пергідроль беруть за масою і доводять водою до певного об'єму. При роботі з пер-гідролем дотримуються правил техніки безпеки : зберігають його окремо від інших пре-паратів в обрешечених балонах. Працюють в рукавичках, окулярах, рот та ніс закривають марлевою пов’язкою тому що при попаданні на шкіру він викликає опіки білого кольору, якщо це трапилось уражені ділянки добре промивають водою.

Якщо в рецепті Н₂О₂ виписаний без вказівки концентрації, то відпускають 3% препарат. При приготуванні внутрішньо аптечної заготовки 3% Н₂О₂ його готують з 30% , враховуючи фактичний вміст Н₂0₂ в препараті. Пергідроль беруть за масою і доводять водою до об’єму. Для стабілізації розчинів Н₂О₂ додають 0.05 натрію бензоату. Зберігають розчини в захи-щених від дії світла прохолодному місці, тому що при нагріванні 2Н₂О₂ = 2Н₂О+ О₂ кисень накопичується під пробкою і може привести до вибуху. Не можна закупорювати розчини перекису водню пробками з корку, тому що вона його руйнує.