4. Студентський рух, універсіади.

Універсіада, усесвітні спортивні студентські ігри, комплексні міжнародні змагання. Вперше студентські ігри проведені в 1924 у Варшаві за ініціативою франц.(французький) спортивного діяча Ж. Петежана, потім – в Римі (1927), Дортмунді (1930), Туріні (1933), Парижі (1937), Монте-Карло (1939).

Після 2-ої світової війни 1939–45 ігор проводилися в рамках Міжнародних фестивалів молоді і студентів під керівництвом Міжнародного союзу студентів. За ініціативою ряду европ.(європейський) країн в 1949 створена Міжнародна федерація університетського спорту (ФІСУ), яка проводила на фестивалях молоді паралельно студентським іграм свої, – т.з. Тижні ФІСУ. З 1957 знов проводяться єдині Усесвітні студентські ігри, які отримали найменування У. Регламент В. відповідає духу олімпійського руху. Девіз В. – «Наука – Спорт – Дружба – Світ». В. проводяться один раз в два роки: кожен непарний – літні, кожен парний – зимові. У 1957–75 літніх В. відбулися в Парижі, Туріні (двічі), Софії, Порту-Алегрі (Бразилія), Будапешті, Токіо, Москві (1973, брали участь спортсмени з 72 країн п'яти континентів) і Римі; зимові – в Закопане (ПНР), Шамоні (Франція), Вілларе (Швейцарія), Пардубіце (ЧССР), Туріні, Інсбруке (Австрія), Рованіємі (Фінляндія), Лейк-Пласиде (США), Лівіньо (Італія).

В програмах літніх В. – легка атлетика, плавання, гімнастика, фехтування, стрибки у воду, ватерполо, волейбол, баскетбол, теніс і один вигляд додатковий за пропозицією країни-організатора. У програмах зимових В. – лижні гонки, гірськолижний спорт, стрибки на лижах з трампліну, двоєборство, фігурне катання, швидкісний біг на ковзанах, хокей.

5. Параолімпійські ігри і їх значення

Поява видів спорту в який можуть брати участь інваліди зв'язують з ім'ям англійського нейрохірурга Людвіга Гутмана. Під час Другої світової війни на базі Сток-Мандевильського госпіталю в англійському місті Ейлсбері він заснував Центр лікування спинальних травм. Переборюючи споконвічні стереотипи стосовно людей з фізичними недоліками, Людвіг Гутман стверджував: "Важливо не те, що загублено, важливо те, що залишилося". Відповідно до цієї концепції він увів спорт у процес реабілітації військовослужбовців із травмами спинного мозку.

Завдяки зусиллям Гутмана, що на практиці довів, що спорт для людей з фізичними недоліками створює передумови для успішної життєдіяльності, відновлює психічну рівновагу, дозволяє повернутися до повноцінного життя, незважаючи на фізичні проблеми, у 1960 році в Римі, через кілька тижнів після завершення XYII Олімпійських Ігор, були проведені міжнародні змагання інвалідів. У них брали участь 400 спортсменів з 23 країн. Фізично здорових атлетів на спортивних олімпійських аренах замінили люди мужнього характеру, що відкривали рахунок необхідним і іграм, що захоплюють. Ігри пізніше одержали назву "Параолімпійські".

Розвиток параолімпійського руху в Україні

Національний центр параолімпійської та дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів створений на виконання Указу Президента «Про розвиток та підтримку параолімпійського руху в Україні» на базі санаторного комплексу «Юний ленінець». Центр займає територію понад 50 га і знаходиться на березі моря, маючи пляжну зону 1200 м.

У Лондоні-2012 на ХІV Параолімпійських Іграх. Збірна України всього завоювала 84 нагороди, з яких 32 золоті, 24 срібні і 28 бронзових, посівши у медальному заліку четверте місце. На першій сходинці у медальному заліку команда Китаю – 231 медаль (95 золотих, 71 срібна, 65 бронзових), на другій позиція Росія – 102 (36, 38, 28), третє місце у Великої Британії – 120 (34, 43, 43).