Основні органи мок

1. Сесія

2. Виконком

3. Президент

Верховний орган МОК – загальні збори членів, що проводяться не менше 1 разу на рік.

До складу виконкому входять:

1. Президент

2. Віце – президент (4)

3. Інші члени (10)

На сесіях приймаються рішення про Олімпіади.

Основні комісії:

1. Пленарна – удосконалює структуру Олімпійської системи.

2. Координаційна – формується відразу після обрання міста проведення Олімпіади. Ціль – допомога оргкомітету.

3. Діяльність п. Де Кубертена.

П'єр де Куберте́н (1 січня 1863, Париж —2 вересня 1937) — французький громадський діяч, ініціатор відродження Олімпійських змагань.

Організовані за ініціативою Кубертена змагання отримали назву Олімпійських ігор сучасності.

П'єр де Кубертен був президентом Міжнародного олімпійського комітету (МОК) з 1886 по 1924 рік і залишався почесним президентом до смерті.

На честь П'єра де Кубертена міжнародний олімпійський комітет запровадив медаль П'єра де Кубертена, яка вручається за прояви справжнього спортивного духу.

П'єр де Кубертен народився в Парижі в аристократичній сім'ї. Відвідував низку коледжів та університетів Великобританії та Америки. Велике значення Кубертен надавав заняттям спортом. Зокрема, він захоплювався регбі та виконував обов'язки рефері на фінальному матчі першого французького чемпіонату з цього виду спорту. Кубертен багато роздумував над ідеєю проведення міжнародних змагань в цілях популяризації спорту. Відмітивши збільшений інтерес суспільства до Античних Олімпійських змагань, викликаний гучними археологічними відкриттями в Олімпії, Кубертен розробив проект відродження Олімпійських ігор та 25 листопада 1892 року виступив в Сорбоні, всесвітньо відомому Паризькому університеті, з доповіддю «Відродження олімпізму».

23 червня 1894 року старання Кубертена увінчалися успіхом. На конгресі в Сорбоні було ухвалено історичне рішення про відродження Олімпійських змагань. Також був заснований Міжнародний олімпійський комітет, в якому Кубертен зайняв посаду генерального секретаря. Було вирішено проводити Змагання кожні чотири роки. Після обговорення конгрес підтримав пропозицію друга Кубертена Деметріуса Вікеласа про проведення Перших Олімпійських ігор сучасності в Афінах. Деметріус Вікелас був обраний президентом Олімпійського комітету. У витоків олімпійського руху стояв й видатний український діяч Олексій Бутовський, який був одним із засновників МОК та організаторів І Олімпіади в Афінах.

Змагання відбулись влітку 1896 року і мали великий успіх. Після їх завершення Кубертен зайняв місце президента МОК.

В подальшому Олімпійському руху довелося зіткнутися з серйозними труднощами, оскільки наступні Змагання — 1900 року в Парижі та 1904 року в Сент-Луїсі залишились непоміченими на тлі Всесвітньої виставки тих років. Але в 1906 році, коли відбулися так звані Проміжні змагання в Афінах, Олімпійські змагання стали найвідомішою спортивною подією.

До Змагань 1912 року в Стокгольмі П'єр де Кубертен створив нову спортивну дисципліну — сучасне п'ятиборство.

В 1916 році, під час Першої Світової війни, Кубертен відправився на фронт, де приєднався до Французької армії. Він не міг та і не вважав за можливе залишатися на посту президента МОК. Кубертен наполіг на передачі повноважень одному з членів комітету Годфруа де Блоне, як представникові нейтральної Швейцарії. Після закінчення війни в 1919 році Кубертен знову очолив Міжнародний олімпійський комітет.

Після Олімпійських змагань 1924 року в Парижі, які мали значно більший успіх ніж Змагання 1900 року, Кубертен залишив пост президента МОК. Новим президентом став бельгієць Анрі де Байе-Латур.

П'єр де Кубертен залишався Почесним Президентом МОК до кінця життя. Він помер в 1937 році в Женеві та був похований в Лозанні — місті, де знаходиться штаб-квартира МОК. Його серце було поховане окремо, в монументі біля руїн древньої Олімпії.