2. Види джерел права соціального забезпечення

Основним джерелом права соціального забезпечення є Конституція України, ст. 46 якої гарантує право громадян на соціальний захист, що включає права на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основоположним актом у сфері пенсійного забезпечення є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року. Даний Закон гарантує всім непрацездатним громадянам України, іноземним громадянам та особам без громадянства, які на законних підставах проживають в Україні, право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Пенсійного фонду, державного та місцевих бюджетів шляхом надання пенсій.

Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 року встановлює рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей. Даний Закон передбачає такі види допомог: допомога у зв’язку з вагітністю та пологами; одноразова допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

Допомога на дітей, які перебувають під опікою та піклуванням; допомога малозабезпеченим сім’ям з дітьми.

Закон України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» від 01.06.2000 року визначає основні засади державної політики щодо громадян, які мають значні заслуги у сфері державної, громадської або господарської діяльності, досягнення у сфері науки, культури, освіти, охорони здоров’я тощо. Закон передбачає встановлення таким особам пенсій за особливі заслуги перед Україною, а в разі смерті цих осіб – членам їх сімей.

Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року визначає принципи. Засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 року визначає правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулює правовідносини, пов’язані з цим видом діяльності.

До джерел права соціального забезпечення можна віднести постанови Верховної Ради України, а саме: постанова від 29.04.1992 року «Про підвищення соціальних гарантій для населення»; постанова від 03.12.1998 року «Про заходи щодо поліпшення соціального захисту інвалідів» та інші.

Укази Президента України у сфері соціального забезпечення також відіграють важливу роль. Так 2.08.1993 року було видано указ «Про невідкладні заходи щодо посилення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей»; укази про затвердження Положень про відповідні державні органи, що здійснюють соціальне забезпечення в Україні.

Значну кількість нормативно-правових актів у сфері соціального забезпечення видано Кабінетом Міністрів України: постанова КМУ від 27.12.2001 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми»; постанова від 20.07.1992 року «Про додаткове коригування рівнів державних пенсій» та інші.

Серед нормативно-правових актів, які є джерелами права соціального забезпечення, важливе місце також посідають нормативно-правові акти, видані центральними органами державної влади, насамперед міністерством праці та соціальної політики України. Наприклад, наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 17.09.1998 року «Про затвердження Інструкції із застосування Порядку забезпечення інвалідів автомобілями».

Джерелами права соціального забезпечення є міжнародні договори, укладені Україною з іншими державами. Наприклад, угода «Про гарантії громадянам країн-учасниць Співдружності Незалежних Держав (СНД) у сфері пенсійного забезпечення» від 13.03.1992 року.