Семінарське заняття № 2

Тема 2: Договори, спрямовані на передачу майна у власність та користування Питання для обговорення

1. Поняття та особливості договорів поставки.

2. Особливості договору контрактації сільськогосподарської продукції.

3. Правове регулювання, поняття та зміст договорів енергопостачання.

4. Загальна характеристика договору міни ( бартеру )

5. Договір оренди.

6. Договір лізингу.

7.Загальна характеристика та особливості договору комерційної концесії.

8. Зміст та сутність концесійного договору.

Методичні вказівки

Слід зазначити, що договір поставки — один із найбільш широко застосовуваних у підприємницькій діяльності договорів, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших сферах, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Серед особливостей договору поставки як різновиду договорів на реалізацію майна студенту потрібно зазначити спеціальне нормативне регулювання та навести приклади. Договір поставки як різновид договорів на реалізацію майна, що найбільше подібний до договору купівлі-продажу, є консенсуальним, оплатним та двостороннім. Проте договір поставки має кваліфікуючі ознаки, що дозволяють відрізнити його від інших видів договорів цієї групи, насамперед, від договору купівлі-продажу. Студенту слід навести ознаки (критерії), що дозволяють виокремити договір поставки серед інших видів договору купівлі-продажу як суб'єктний склад, цільову спрямованість договору, об'єкт та інші. Серед підстав укладення договору слід визначити: державне замовлення або на розсуд (за вільним волевиявленням) сторін (ч. 2 ст. 265 ГК України). Відтак договори поставки можуть бути плановими і регульованими. Далі студенту слід визначити порядок і способи укладання, зміни та розірвання договору поставки. Щодо форми, то потрібно зазначити - договори поставки (як і інші господарські договори) укладаються в письмовій формі: у повній - шляхом підписання єдиного документа - та скороченій - шляхом обміну листами, телеграмами, телетайпограмами, телефонограмами, радіограмами чи шляхом прийняття постачальником замовлення покупця до виконання. Відносно змісту слід доповісти, що його становлять умови: включені до договору за погодженням сторін, так і ні, що діють на підставі вимог закону (невключення таких умов до підписаного сторонами тексту договору не звільняє сторони від їх виконання; прикладом можуть слугувати стандарти, технічні умови, яким мають відповідати якісні характеристики товарів/продукції, що поставляються). Відповідно до ГК України, зміст договору поставки повинен відповідати встановленим вимогам, мають бути визначені: предмет договору, показники щодо його кількості та асортименту (ст. 266 ГК), строки і порядок поставки (ст. 267 ГК), якість товарів, що поставляються (ст. 268 ГК), вимоги щодо комплектності товарів, що поставляються (ст. 270 ГК), порядок виконання та ін. Слід зазначити, що порядок приймання поставленої продукції детально врегульовано Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю № П-6 та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю № П-7.

Далі студенту потрібно зупинитись на відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договору поставки та її формах.

Окремо потрібно зазначити, що у ч. 4 ст. 265 ГК України міститься дуже важливе положення щодо умов договору поставки: вони повинні укладатися відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів INCOTERMS. INCOTERMS - це всесвітні стандарти договірної діяльності, що полегшують ведення міжнародної торгівлі.

Відносно особливостей договору контрактації сільськогосподарської продукції одразу слід зазначити, що формування державних ресурсів сільськогосподарської продукції, забезпечення населення продовольством, а переробних підприємств сировиною значною мірою залежать від чітко налагодженої системи договірних відносин із закупівель цієї продукції у сільськогосподарських товаровиробників. Така закупівля здійснюються переважно за договорами контрактації, ці договори є традиційною формою закупівлі сільськогосподарської продукції ще з часів радянського права. Договір контрактації належить до тих договорів, що опосередковують перехід права власності (право повного господарського відання) від виробника сільськогосподарської продукції до держави в особі заготівельної (закупівельної) організації. Договір контрактації є оплатним, взаємним, консенсуальним. Далі студенту слід зупинитись на характеристиці сторін договору контрактації.

Контрактація є самостійним договором, хоча за предметом і змістом він подібний до договорів поставки і купівлі-продажу, що й зумовило передбачену ч. З ст. 713 ЦК можливість застосовувати до відносин з договору контрактації правила договорів поставки та положень про купівлю-продаж.

Специфіка договору контрактації полягає в тому, що 1) він є замовленням держави сільськогосподарському виробнику на відповідну продукцію; 2) його предметом може бути лише сільгосппродукція, що, як правило, на момент укладання договору ще не існує в натурі; 3) однією зі сторін договору є безпосередньо виробник продукції; 4) на контрактанта покладаються певні обов'язки щодо сприяння виробнику (так договір контрактації певною мірою опосередковує відносини щодо виробництва продукції). Істотні умови договору контрактації сільськогосподарської продукції, передбачені ч. З ст. 272 ГК. Договір вважається укладеним з моменту досягнення домовленості зі всіх обов'язкових (істотних) умов зазначеної статті, але це не є перешкодою для сторін, для того щоб у договорі були визначені й інші умови. Студент повинен визначити істотні умови та охарактеризувати кожну.

Потрібно зазначити, що для договорів контрактації встановлено обов'язковий авансовий порядок оплати отриманої продукції. Сторони зобов'язані визначити в договорі розмір такого авансу і терміни його виплати. Так, для закупівель сільськогосподарської продукції за держконтрактом встановлено обов'язковий порядок авансового платежу в розмірі 50% вартості законтрактованої продукції.

Правове регулювання, поняття та зміст договорів енергопостачання. Слід застосовувати у системному взаємозв'язку зі ст. 714 ЦК України "Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу". Студенту слід зазначити, що до договору енергопостачання слід застосовувати загальні положення про договір поставки та про договір купівлі-продажу, якщо інше не встановлено законом або якщо інше не випливає із суті відносин сторін.

Потрібно підкреслити, що енергопостачальником електричної енергії за таким договором може бути тільки суб'єкт господарської діяльності, який має спеціальний дозвіл (ліцензію) на здійснення відповідного виду господарської діяльності. Далі потрібно зазначити, що відносини з енергопостачання регулюються Законом України "Про енергозбереження" від 01.07.94 р. N 74/94-ВР, Законом України "Про електроенергетику" від 16.10.97 р. N 575/97-ВР. Умови та правила здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.06.96 р. N 15/1. Умови та правила здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 13.06.96 р. N 15. Важливе місце у договірних відносинах щодо електропостачання займають Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 р. N 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 р. N 910, з відповідними змінами).

Договір енергопостачання є оплатним, консенсуальним, алеаторним, публічним, як правило, є договором приєднання. Законодавство України містить спеціальний нормативний акт щодо відшкодування збитків, які можуть бути завдані енергопостачальнику: Порядок визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 р. N 122. Порядок застосування санкцій за порушення законодавства про електроенергетику затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2000 р. N 1139. Далі студенту слід зупинитись на вимогах щодо кількості та якості енергії, строках, ціні та порядку розрахунку за договором енергопостачання.

Відповідно до ст. 715 ЦК за договором міни (бартеру) кожна зі сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший. Отже, згідно з положеннями ЦК скасовано відмінності між категоріями "міна" та "бартер", з огляду на те, що вони застосовуються як синоніми.

Слід зазначити, що оренда є одним з напрямів підвищення ефективності використання майна державних підприємств і організацій у сучасних умовах. За допомогою оренди реалізуються як інтереси власника щодо отримання доходу від наявних у нього виробничих фондів так і інтереси орендаря, який не обтяжуючи себе щоразу придбанням необхідного обладнання, устаткування тощо у власність, має змогу ефективно використовувати найняте ним майно для здійснення господарської діяльності. Далі слід надати визначення договору оренди, що сформульовано у ст.283 ГК України та зупинитись на ознаках і особливостях оренди саме як різновиду господарського договору. Слід нагадати, що відносини оренди майна окрім ЦК України та ГК регулює, насамперед Закон України «Про оренду державного та комунального майна». Далі студенту слід надати характеристику об’єктам оренди, суб’єктам оренди: охарактеризувати статус орендодавця та орендаря, окремо зупинитись на порядку укладення договору оренди відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Відносно умов договору оренди слід зазначити, що законодавець спеціально визначив істотні умови договору, тобто ті, що мають юридичне значення, впливають на формування та суть правовідносин, що виникають з цього договору. Визначити всі істотні умови договору оренди зазначені у ГК та Законі України «Про оренду державного та комунального майна». Далі студенту слід визначитись з підставами припинення договору оренди та зазначити, що законом встановлено вичерпний перелік підстав припинення.

Лізинг є однією з прогресивних форм забезпечення товаровиробників засобами виробництва і є порівняно новим видом зобов’язань для нашої господарської системи. Студенту потрібно надати визначення лізингу та зупинитись на різновидах лізингу, що використовуються у господарській діяльності, далі зупинитись на істотних умовах договору лізингу. Наступну частину відповіді слід побудувати на особливостях фінансового лізингу, пояснити чому він є різновидом фінансового кредиту та в деяких джерелах має назву інвестиційного лізингу. Зупинитись на суб’єктах фінансового лізингу. При відповіді бажано застосовувати схеми лізингу.

Студенту слід надати визначення договору комерційної концесії (франчайзингу), зупинитись на ознаках та загальній характеристиці. Комерційна субконцесія. Права та обов’язки правоволодільця. Винагорода за договором комерційної концесії. Відповідальність правоволодільця за вимогами, що заявляються до користувача. Особливості зміни договору.

При відповіді на питання теми потрібно розкрити особливості правого регулювання концесійних відносин в Україні, зупинитись на змісті та значенні для економіки України концесійного договору. Далі надати визначення та виокремити ознаки, визначити істотні умови договору. В зв’язку з особливістю тих відносин, що закріплює договір слід окремо зупинитись на порядку укладення, зміни та розірвання концесійних договорів.