12. Які причини призводять до втрат води з оборотної системи? Перелічіть основні канали втрат. Як оцінюють величину цих втрат?

Відповідь:

Водний баланс оборотної системи описується таким рівнянням:

, (8.13)

W_дж – дебіт джерела, що живить систему; W_вип., W_вин, W_ф, W_пр – втрати води на випаровування, винесення крапель вітром, фільтрацію і продувку; W_втр - витрата води на золошлаковидалення, газоочистку, водопідготовку; ці витрати враховуються, якщо вода забирається з оборотної системи (переважно з лінії після конденсаторів турбін), і не враховуються – якщо з іншого джерела.

Для технічних розрахунків втрати виражають у відсотках від загального об’єму води, що подається у систему.

Втрати на випаровування q_вип залежать від розміру зони охолодження і пори року. У розрахунках цю втрату (%) визначають за формулою

, (8.14)

а – коефіцієнт, який для градирень і бризкальних басейнів дорівнює 0.15 – 0.16 (літо), 0.1 – 0.12 (весна та осінь) і 0.06 – 0.08 (зима). Для ставів-охолоджувачів коефіцієнт приймають у два рази меншим.

Втрати з вітровим винесенням крапель q_вин залежить від типу охолоджувача і швидкості вітру. Для баштових градирень ця втрата становить 0.5%, для бризкальних басейнів 1.5 – 3.5%. У ставах втрата відсутня.

Втрата на фільтрацію враховується лише для ставків - охолоджувачів. На початку експлуатації втрата може становити декілька відсотків, а після замулення дна, яке настає через 2-3 роки, знижується до 0.001 -0.003%.

Втрата з продувкою (%) (скид частини води з системи для підтримання заданого солевмісту) визначається за формулою

, (8.15)

Ж₀ - карбонатна твердість води у системі, мг-екв/л; Ж_гр - гранична карбонатна твердість води, при якій починається кристалізація карбонатних солей з розчину. Величина Ж_гр залежить від вмісту вільної вуглекислоти і температури води, її значення визначають експериментально.

Сумарне значення втрат на продувку становить 4 - 7%.

Споживання води системами золошлаковидалення, газоочистки та водопідготовки також можна виразити у відсотках від загальної витрати води.

13. До яких найбільш негативних наслідків призводять втрати на випаровування? Чи можна усунути ці втрати ?

Відповідь:

Втрати на випаровування q_вип залежать від розміру зони охолодження і пори року. У розрахунках цю втрату (%) визначають за формулою

, (8.14)

а – коефіцієнт, який для градирень і бризкальних басейнів дорівнює 0.15 – 0.16 (літо), 0.1 – 0.12 (весна та осінь) і 0.06 – 0.08 (зима). Для ставів-охолоджувачів коефіцієнт приймають у два рази меншим.

14. Навіщо хлорувати воду в оборотній системі? Які принципові обмеження накладаються на режим хлорування?

Відповідь:

У системах водопостачання обробка води виконується з метою запобі­гання накипоутворення у трубах конденсаторів, зменшення продувки і боро­тьби з „цвітінням” води ставів. При малій величині різниці Ж_гр – Ж₀ (що часто спостерігається на практиці) величина продувки дуже велика і не завжди може бути забезпечена дебітом джерела живлення. Величину Ж_гр можна штучно під­вищити шляхом обробки води, наприклад підкисленням сірчаною кислотою або фосфатуванням, досягаючи надлишку фосфатів біля 1 мг/кг. Можливе одночасне використання обох методів, що залежить від конкретних умов.

Цвітіння води спостерігається у теплу пору року і є наслідком інтенсивного розмноження бактерій і водоростей. Потрапляючи в системи охолодження, вони утворюють біологічні відкладення на трубках конденсаторів та інших пристроях.

Для запобігання цвітіння застосовують хлорування води. При прямоточній системі хлорується вся вода, а при оборотній - лише живильна. Періодичність подачі хлору, його доза вибирається в залежності від складу води і виду організмів, які знищують. У всіх випадках дозування хлору або інших реагентів повинне бути таким, щоб їх концентрація у воді не призводила до загибелі риб та інших тварин у водоймі.