7. Висновки

Ми разом маємо зробити все необхідне, щоб територіальна система цивільного захисту з органів відстоювання регіональних, а іноді і містечкових інтересів, стала воістину провідником і реалізатором державної політики у сфері природно-техногенної безпеки.

Слід мати на увазі, що техногенний стан ближчим часом не покращиться, тому готовність до дій набуває стратегічного характеру.

Є нагальна необхідність докорінно змінити ставлення до системи прогнозування. Всі мають чітко усвідомити, що прогноз - це основа прийняття рішення. Чим вище вірогідність передбачень, тим вірніше рішення, тим конкретніша і цілеспрямована робота.

Справа розумних - передбачати біду доки вона не прийшла, справа хоробрих - впоратися з бідою, як вона вже настала. Тож, давайте будемо і розумними, і хоробрими.

8. Навчальна література і посібники

1. Закон України “Про цивільну оборону України” №2974-XII, 1993 р.

2. Закон України “Про правові засади цивільного захисту” від 24.06.2004 р. №1859-IY.

3. Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” УПУ №1809-III, 2000 р.

4. Постанова КМУ “Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру” №1198, 1998 р.

5. Наказ МНС України, №387, 1998 р. “Типове Положення про територіальну підсистему єдиної державної системи запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру”.

6. Періодичні видання МНС України, 1998-2007 рр.

29