5. Сили цивільного захисту України

Складовою єдиної державної системи цивільного захисту (ЄДС ЦЗ) є сили цивільного захисту.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про правові засади цивільного захисту” сили і засоби цивільного захисту (ЦЗ) - особовий склад і працівники органів і підрозділів ЦЗ, добровільні рятувальні формування, пожежна та аварійно-рятувальна техніка, пожежно-технічне та аварійно-рятувальне обладнання, засоби пожежогасіння та індивідуального захисту, інше майно, призначене для гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварій, повеней, землетрусів та інших катастроф техногенного, біологічного, радіаційного, хімічного або екологічного та військового характеру, мінімізації Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ст. 34 вищевказаного Закону до сил ЦЗ належать:

• Оперативно-рятувальна служба ЦЗ;

• спеціальні (воєнізовані) і спеціалізовані аварійно-рятувальні формування та їх підрозділи;

• аварійно-відновлювальні формування;

• спеціальні служби центральних та інших органів виконавчої влади, на які покладено завдання ЦЗ;

• формування особливого періоду;

• авіаційні та піротехнічні підрозділи;

• підрозділи забезпечення та матеріальних резервів.

Оперативно-рятувальна служба ЦЗ.

Основу сил ЦЗ складає Оперативно-рятувальна служба ЦЗ (ОРС ЦЗ).

ОРС ЦЗ створена відповідно до Закону України “Про правові засади цивільного захисту”, Державної програми перетворення військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту на період до 2005р., затвердженої Указом Президента України від 19.12.2003р. №1467/2003. Зміни до Програми внесені Указом президента від 19.12.2005р. №1810/2005.

Згідно Положення про ОРС ЦЗ МНС, затвердженого наказом МНС України 20.09.2004р. №65, Оперативно-рятувальна служба ЦЗ (далі - Служба) - спеціальне воєнізоване формування, на яке покладається проведення пошукових, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення НС техногенного, природного і військового характеру, участь у заходах територіальної оборони, а також міжнародних рятувальних та інших гуманітарних операціях.

Органи і підрозділи служби створюються за територіальним принципом, до району включно, з урахуванням техногенного і екологічного навантаження території та завдань у мирний час і в особливий період.

Відповідно до ст. 18 Закону України “Про оборону України” територіальна оборона - система загальнодержавних воєнних і спеціальних заходів, які здійснюються в особливий період.

Особливий період в державі настає з часу об'явлення рішення про мобілізацію (крім цільової) або з часу введення воєнного стану в Україні, або в окремих її територіях і охоплює час мобілізації, воєнного часу і частково відбудовчого періоду після закінчення воєнних дій (ст. 1 Закону України “Про оборону України”).

Служба створена з метою виконання завдань з локалізації НС, ліквідації їх наслідків в ЄДС ЦЗ населення і територій. Вона виконує аварійно-рятувальні роботи самостійно або у взаємодії з іншими аварійно-рятувальними формуваннями, що входять до складу сил МНС, та силами інших центральних органів виконавчої влади.

Служба діє на принципах єдиноначальності, централізації управління, статутної дисципліни, особистої відповідальності, її особистий склад та працівники виконують обов'язки на професійній основі.

Діяльність Служби поширюється на всю територію України. За межами України Служба діє за рішенням КМУ, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Систему органів управління і підрозділів Служби складаэ орган управління Служби - структурний підрозділ (департамент) центрального апарату МНС України.

Загони центрального підпорядкування:

• Спеціальний аварійно-рятувальний загін Служби (м. Ромни Сумської області);

• Центральний аварійно-рятувальний загін Служби (м. Київ);

• Аварійно-рятувальний загін Служби (м. Мелітополь);

• Аварійно-рятувальний загін Служби (м. Дрогобич);

• Аварійно-рятувальний загін Служби (с. Мазанка Сімферопольського району АРК);

• Навчальний центр Служби (м. Мерефа Харківської обл.);

• Спеціальний загін Служби (с. Жеребкове Одеської обл.).Спеціальний морський аварійно-рятувальний загін (м. Керч). Має завдання щодо своєчасного реагування на надзвичайні ситуації в акваторії Азовського та Чорного морів;

• Спеціальний авіаційний аварійно-рятувальний загін (м. Ніжин). Має завдання щодо своєчасного реагування на НС, які виникають внаслідок аварій з літальними апаратами, надання допомоги постраждалим, забезпечення своєчасного прибуття рятувальників в зону НС;

• Мобільний рятувальний центр (м. Київ). Має завдання щодо проведення пошуково-рятувальних заходів в місцях їх виникнення та надання медичної допомоги постраждалому населенню (мобільний госпіталь).

Вищезазначені загони центрального підпорядкування оснащені, в основному, сучасною інженерною (бульдозери, екскаватори, автогрейдери, автокрани, автовишки), автомобільною (автобуси, вантажні автомобілі, спецавтомобілі, легкові автомобілі) технікою, технікою радіаційної і хімічної розвідки та захисту, технікою зв'язку, автономними енергоджерелами, технікою малої механізації і мають завдання щодо:

• проведення рятувальних операцій;

• проведення спеціальних робіт у складних умовах;

• участь у ліквідації наслідків НС та відновлювальних роботах регіонального та загальнодержавного рівня;

• організація і проведення мобілізаційного розгортання формувань, призначених для роботи в особливий період для ліквідації наслідків НС.

Вузли зв'язку:

• 1-й вузол зв'язку (м. Київ);

• 2-й вузол зв'язку (м. Переяслав-Хмельницький).

Двадцять сім гарнізонів Служби дислоковані в АР Крим, областях, містах Київ та Севастополь. З такими головними завданнями:

• проведення рятувальних операцій;

• запобігання пожежам та проведення першочергових робіт під час загрози виникнення НС Т та ПХ;

• проведення піротехнічних робіт пов'язаних із знешкодженням вибухонебезпечних предметів.

Пожежно-рятувальні підрозділи дислоковані в адміністративних районах, для гасіння пожеж, рятування людей та подання необхідної допомоги під час ліквідації пожеж, наслідків НС Т та ПХ.

Аварійно-рятувальна служба МНС

Крім Оперативно-рятувальної служби МНС основою сил ЦЗ є Державна спеціальна (воєнізована) аварійно-рятувальна служба МНС (далі - ДСВАРС).

ДСВАРС утворена відповідно до Указу Президента України від 21.11.2003 р. №1328 „Про вдосконалення управління у сфері запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру” на базі аварійно-рятувальних служб та формувань МНС”.

Організаційно служба побудована за територіально-галузевим принципом.

На теперішній час у складі служби діють:

• Державна спеціальна (воєнізована) аварійно-рятувальна служба (м. Київ)

• Регіональний воєнізований аварійно-рятувальний загін (Центральний регіон) (м. Київ)

• Регіональний воєнізований аварійно-рятувальний загін (Південний регіон) (м. Кривий Ріг)

• Регіональний воєнізований аварійно-рятувальний загін (Західний регіон) (м. Червоноград)

• Регіональний воєнізований аварійно-рятувальний загін (Східний регіон) (м. Полтава)

• гірничорятувальні та аварійно-рятувальні підрозділи;

• протифонтанні підрозділи;

• гірські пошуково-рятувальні підрозділи з пошуку і рятування туристів; рятувально-координаційні центри з реагування на НС на водних об'єктах.

У підрозділах ДСВАРС на цілодобовому чергуванні знаходиться понад 40 оперативних одиниць (відділень, пунктів, груп) загальною чисельністю до 300 осіб і до 70 одиниць техніки.

Аварійно-рятувальна служба Міністерства охорони здоров'я

Відповідно до ст. 8 Закону України „Про аварійно-рятувальні служби” особливим видом державних аварійно-рятувальних служб є Державна служба медицини катастроф. Основним завданням Служби є надання громадянам та рятувальникам в екстремальних ситуаціях (стихійне лихо, катастрофи, аварії, масові отруєння, епідемії, епізоотії, радіаційне, бактеріологічне та хімічне забруднення тощо) безоплатної медичної допомоги. Служба медицини катастроф складається з медичних сил і засобів та лікувальних закладів центрального та територіального рівнів незалежно від виду діяльності та галузевої належності, визначених МОЗ за погодженням з МНС, МО, МВС, Міністерства транспорту та зв'язку, обласними держадміністраціями. Координацію діяльності Служби медицини катастроф на випадок виникнення екстремальних ситуацій здійснюють центральна та територіальні координаційні комісії, що утворюються згідно з законодавством.

Організаційно-методичне керівництво Службою медицини катастроф здійснюється МОЗ.

Постановою КМУ від 14.04.97 р. №343 „Про утворення Державної служби медицини катастроф” на базі існуючих медичних закладів у межах виділених на їх утримання коштів утворена Державна служба медицини катастроф (ДСМК).

До складу формувань і закладів ДСМК входять:

• Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф;

• територіальні центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф;

• медичні бригади постійної готовності першої черги (570 бригад швидкої медичної допомоги);

• спеціалізовані медичні бригади постійної готовності другої черги (190 позаштатних формувань, які утворені на базі державних та комунальних закладів охорони здоров'я);

• ліжковий фонд закладів охорони здоров'я, який передбачений для роботи під час ліквідації медичних наслідків НС (понад 14,5 тис. ліжок);

• мобільний госпіталь МНС України, який при розгортанні укомплектовується медичними працівниками МОЗ, а положення про нього затверджене наказом МНС і МОЗ від 20.12.2002 р. №327/478.

У відповідності з Положенням про державну службу медицини катастроф, затвердженим постановою КМУ від 14.04.97 р. №343 завданнями ДСМК є:

• надання постраждалим в екстремальних ситуаціях безоплатної екстреної медичної допомоги на догоспітальному та госпітальному етапах, насамперед силами спеціалізованих бригад постійної готовності служби;

• організація і проведення комплексу санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах екстремальних ситуацій;

• координація роботи, спрямованої на забезпечення готовності органів охорони здоров'я, визначених МОЗ лікувальних закладів, системи зв'язку та оповіщення, медичних та спеціалізованих формувань і закладів ДСМК до дій в екстремальних ситуаціях;

• здійснення збору, аналізу, обліку і надання інформації про медико-соціальні наслідки екстремальних ситуацій згідно з Тимчасовим регламентом надання інформації органами державної влади в рамках УІАС (Урядової інформаційно-аналітичної системи) з питань НС;

• забезпечення збереження здоров'я, персоналу, який бере участь у ліквідації наслідків НС;

• забезпечення створення та раціональне використання резерву матеріально-технічних ресурсів для проведення заходів служби;

• участь у підготовці медичних і немедичних працівників, на яких відповідно до законодавства покладено надання медичної допомоги у НС.

На Волині до складу обласної служби медицини катастроф виділено:

• хірургічних 1240 ліжок;

• терапевтичних 2183 ліжка;

• інфекційних 265 ліжок;

• педіатричних 200 ліжок;

Всього 3888 ліжок від медичних установ області (МОЗ, МО, МВС, Ковельської вузлової залізничної лікарні, санаторію матері і дитини ”Турія”, санаторій-профілакторій АТ “Ковельсільмаш”).

Сформовані 64 медичні бригади швидкої допомоги першої черги(загально-терапевтичного профілю) з постійним терміном готовності і 61 бригада спеціалізованої медичної допомоги другої черги (хірургічні, травматологічні, інфекційні, анестезіологічні, неврологічні і інші) з терміном готовності 6 годин.

Державна авіаційна пошуково-рятувальна служба (Укравіапошук)

Відповідно до постанов КМУ від 16.10.98 р. №1643 „Про заходи щодо вдосконалення організації та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування” та від 8.09.2004 р. №1172 „Про утворення Державної авіаційної пошуково-рятувальної служби” до чергування в єдиній державній системі проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт (ЄДСПАПРР) залучається 10 пошуково-рятувальних суден МНС, МВС, Міноборони, цивільної авіації на 9 аеродромах в усіх зонах відповідальності України. Укравіапошуку оперативно підпорядковується:

• Спеціальний авіаційний загін МНС України (САЗ МНС), який дислокується на аеродромі Ніжин;

• ДАП „Карпати-Авіа” в м. Ужгород;

• Бюджетна установа „Регіональна служба координації авіаційних робіт з пошуку і рятування”, яка структурно складається з координаційного центру з пошуку і рятування та п'яти регіональних координаційних центрів пошуку і рятування (допоміжних): Центрального (м. Бориспіль), Східного (м. Харків), Південно-Західного (м. Одеса), Південного (м. Сімферополь) та Західного (м. Львів).

Загалом на оснащенні авіації МНС знаходиться 28 повітряних суден, із них 5 літаків та 23 вертольоти.

Ці авіаційні підрозділи здатні виконувати завдання в інтересах МНС та інших міністерств, а саме:

• цілодобове чергування літаків і вертольотів та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування на території України та поза її межами;

• повітряну розвідку з метою виявлення, аналізу та запобігання НС техногенного та природного характеру;

• оцінку масштабів НС та її документування;

• забезпечення невідкладної медичної допомоги, евакуацію потерпілих;

• пожежогасіння з використанням спеціального обладнання;

• забезпечення мобільності переміщення керівного складу МНС та рятувальних загонів для упередження або у випадку виникнення НС;

• перевезення гуманітарної допомоги;

• залучення в інтересах інших міністерств та відомств для виконання спеціальних, розвідувальних, монтажних, дослідницьких та інших завдань з метою запобігання НС техногенного і природного характеру.

Аналогічні аварійно-рятувальні служби створені в цілому ряді центральних міністерств і відомств: Міністерстві вугільної промисловості, Міністерстві транспорту і зв'язку, Міністерстві палива та енергетики України і ін.

Відповідно до п. 16 Положення про єдину державну систему запобігання і реагування на НС техногенного і природного характеру, затвердженого постановою КМУ від 3.08.98 р. №1198 спеціально підготовлені сили МО у виняткових ситуаціях залучаються для ліквідації НС у порядку визначеному Законом України „Про надзвичайний стан” (2501-02).

Сили і засоби МВС, СБУ, Держприкордонслужби залучаються до ліквідації НС та їх наслідків згідно постанови КМУ від 4.09.2003 р. №1402.

Структура сил ЦО області, їх можливості та порядок залучення при ліквідації наслідків НС

Відповідно до ст. 35 вищевказаного Закону до регіональних і місцевих сил цивільного захисту належать: аварійно-рятувальні формування і підрозділи (це ОРС МНС області:

• спеціалізовані аварійно-рятувальні служби (див. додаток);

• сили і засоби місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

• сили і засоби територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту;

• сили і засоби підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і підпорядкування, які залучаються у відповідному порядку до здійснення заходів цивільного захисту;

• добровільні рятувальні формування.

З метою оперативності реагування на загрозу і виникнення НС, недопущення можливої загибелі людей, зменшення матеріальних втрат і організацію задоволення першочергових потреб населення, яке постраждало, в області складено "План дій органів управління і сил цивільної оборони Волинської області з попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій.

План визначає порядок дій і відповідальність керівництва відповідних органів управління, об'єктів, підприємств, установ і організацій, військових формувань, а також основні заходи щодо організації і проведення робіт з попередження та ліквідації НС техногенного і природного походження, узгодження строків їх виконання, фінансові, матеріальні та інші ресурси, які необхідні для цих заходів і робіт, та виконавців, які відповідальні.

Координація діяльності місцевих органів державної виконавчої влади, територіальних органів міністерств та відомств, виконавчих комітетів Рад, підприємств, установ та організацій, військових формувань, що залучаються до виконання завдань, пов'язаних з безпекою населення та забезпеченням його життєдіяльності під час НС, покладається,в межах своєї компетенції, на комісію ТЕБ та НС області.

Головне управління МНС у Волинській області, Управління з питань НС ОДА і здійснюють керівництво силами цивільного захисту під час ліквідації НС регіонального рівня, організовують і підтримують постійну взаємодію з органами управління та підрозділами міністерств і відомств, які залучаються до спільних дій.

Підставами для введення Плану в дію являється виникнення на території області НС техногенного, природного та екологічного характеру загальнодержавного та регіонального рівня.

До виконання завдань інженерного забезпечення при ліквідації наслідків НС природного та техногенного походження залучаються всі наявні сили та засоби підприємств, установ і організацій області незалежно від їх форм власності і господарювання.

У першу чергу при виникненні НС задіються:

1. Головне управління МНС у Волинській області, Управління з питань НС ОДА.

2. Чергові сили та засоби, оперативні групи ДАЕК "Волиньобленерго", Львівської залізниці, Волинської дирекції УДПЕЗ "Укртелеком", обласного об'єднання "Облавтодор", обласного управління "Облводгосп", ВАТ ДХК "Волиньвугілля", об'єктів водопровідно-каналізаційного господарства та теплопостачання, хімічно-вибухо-пожежонебезпечних з наступним нарощуванням сил та засобів, залученням необхідної кількості особового складу і механізмів для виконання рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт.

3. Військові підрозділи Західного ОК МО України;

Згідно розрахунків з наступним нарощуванням зусиль згідно обстановки, рішень обласної комісії з ТЕБ та НС області та взаємно узгоджених з управлінням НС області рішень щодо цього.

У подальшому, з уточненням обстановки, згідно планів дій на випадок НС та рішень комісій з ТЕБ та НС відповідного рівня, до ліквідації наслідків НС природного та техногенного походження задіються основні сили та засоби міст і районів області, у тому числі: інженерна, дорожня, автомобільна та інша техніка. На підставі доручень та наказів НЦО області - голови облдержадміністрації, рішень комісії з ТЕБ та НС області, розпоряджень Управління НС області при необхідності залучаються інші підприємства і установи області.

Обласні служби, інженерно-будівельна, автодорожня, житлово-комунального господарства, газопостачання, водного господарства, енергетики. Організація інженерного забезпечення рятувальних та невідкладних АВР (як власними силами, так і силами і засобами, що надаються), життєзабезпечення постраждалого населення в зонах відповідальності міст та районів області покладається безпосередньо на начальників ЦО - голів райдержадміністрацій, міськвиконкомів.

Чергові аварійні сили підприємств, установ, організацій, їх оперативні групи виконують завдання на підпорядкованих об'єктах згідно планів дій на випадок аварій та на підставі розпоряджень (наказів) начальників ЦО цих об'єктів, з наступним, при необхідності, нарощуванні зусиль за рахунок власних резервів.

Інженерні сили та засоби підприємств, установ та організацій, спеціалізованих воєнізованих формувань, військових підрозділів задіються поешелонно з виділенням 1,2 ешелону і резерву.

Сили і засоби, призначені для інженерного забезпечення виконання рятувальних, аварійних робіт, інших завдань виходять у призначені зони, райони і місця як самостійно (для виконання завдань на підпорядкованих об'єктах, а підставі розпоряджень Управління НС області, наказів начальника ЦО області, рішень комісії з питань ТЕБ та НС області (для виконання робіт у визначених їм зонах, районах, містах по плану начальника ЦО області).

Інженерні рятувальні та невідкладні АВР проводяться цілодобово, у 2-3 зміни.

Сили ЦЗ області

У відповідності з “Положенням про обласну територіальну підсистему єдиної державної системи запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру” затвердженим розпорядженням голови ОДА від 06.04.99р. №229 і зареєстрованого Волинським обласним управлінням юстиції 13.04.99р. №18/328.

За рішенням голів обласних та районних державних адміністрацій, виконавчих органів рад. За наказами керівників державних підприємств, установ та організацій на базі існуючих спеціалізованих служб і підрозділів (будівельних, медичних, хімічних, ремонтних та ін.) утворюються позаштатні спеціалізовані формування, призначені для проведення конкретних видів невідкладних робіт у процесі реагування на НС. Ці формування проходять спеціальне навчання, періодично залучаються до участі в практичному відпрацюванні дій з ліквідації НС разом з силами постійної готовності.

Громадські об'єднання можуть брати участь у виконанні робіт, пов'язаних із запобіганням і реагуванням на НС, під керівництвом управлінь з питань НС та цивільного захисту населення, за наявності в учасників зазначених робіт - представників цих об'єднань відповідного рівня підготовки, підтвердженого в атестаційному порядку.

Сили і засоби недержавних підприємств, установ та організацій можуть брати участь у виконанні робіт, пов'язаних із запобіганням і реагуванням на НС за окремими угодами з місцевими органами виконавчої влади.

Ст. 34 Закону України „Про правові засади цивільного захисту” до сил ЦЗ віднесені „спеціальні служби центральних та інших органів виконавчої влади, на які покладаються завдання цивільного захисту”.

Ст. 12 Закону України „Про Цивільну оборону України” визначено, що „для забезпечення заходів з цивільної оборони, захисту населення і територій від наслідків НС та проведення спеціальних робіт у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування створюються спеціалізовані служби цивільної оборони: енергетики, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерні, комунально-технічні, матеріального забезпечення, медичні, оповіщення і зв'язку, протипожежні, торгівлі і харчування, технічні, транспортного забезпечення та інші”.

Далі в цьому Законі зазначено, що „організаційні засади створення служб цивільної оборони, їх завдання, функції і повноваження визначаються у Положенні про Цивільну оборону України”.

Проте в зазначеному Положенні немає жодного слова про служби цивільної оборони. Суттєва різниця полягає і в термінах „спеціальні” та „спеціалізовані” служби.

Термін „спеціалізовані” служби є легітимним тому, що за його визначенням в ст. 1 Закону „Про аварійно-рятувальні служби” - це такі служби, які здатні виконувати специфічні завдання. У самих назвах цих служб визначена їх спеціалізація.

Створюються такі служби на базі управлінь, відділів органів виконавчої влади і самоврядування, а також на базі ВАТ, ДП, різних компаній, об'єднань. Діють такі служби на підставі положень про них. Сили та засоби таких служб визначають їх начальники. Перелік спеціалізованих служб ЦО Волинської області.

Положення про спеціалізовані служби розробляються в органах, які їх створюють.

Не потрібно плутати самі терміни «спеціалізовані служби» і «спеціалізовані аварійно-рятувальні служби». Останні створюються як професійні у відповідності з Законом України «Про аварійно-рятувальні служби”. Сили аварійно-рятувальної служби уже розглянуті в другому питанні цієї методичної розробки.

Ст. 34 Закону України «Про правові засади цивільного захисту» до сил ЦЗ віднесені формування особливого періоду. Про такі формування у названому Законі немає ніяких пояснень. Відсутнє і положення про формування особливого періоду. Термін «особливий період» уже наведений в цій методичній розробці.

За логікою, формування особливого періоду - це ті ж невоєнізовані формування цивільної оборони.

Ст. 11 Закону України «Про Цивільну оборону України» визначає, що невоєнізовані формування цивільної оборони створюються в областях, районах, містах, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування у порядку визначеному КМУ.

Такий порядок визначений п.8 Положення про Цивільну оборону України, де зазначено, що невоєнізовані формування цивільної оборони - це складова частина сил цивільної оборони, які утворюються на воєнний час в областях, міста, районах, а також на підприємствах, що продовжують свою виробничу діяльність під час війни.

До невоєнізованих формувань належать загони, команди, групи, ланки, які призначені для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у разі НС.

Комплектування невоєнізованих формувань здійснюється у встановленому законодавством порядку.

На даний час, на жаль, такого порядку не створено.

Порядок використання особового складу невоєнізованих формувань, його матеріального, технічного, фінансового забезпечення, а також матеріального стимулювання в мирний час визначають державні адміністрації.

Відповідно до Закону «Про Цивільну оборону України» до невоєнізованих формувань ЦО зараховуються працездатні громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей віком до 8 років, жінок з середньою та вищою медичною освітою, які мають дітей віком до 3 років, та осіб, які мають мобілізаційні розпорядження.