3.Хліб- як обрядовий символ слов'янських народів

Протягом століть хліб був головною їжею слов'янських народів,він був не тільки необхідним продуктом,але й символом благополуччя - йому поклонялися,над ним клялися,його завжди вважали святим і всемогутнім. Обрядовий хліб був учасником всіх подій життя людини - весілля, хрестин, похорону, поминок, будь-яких свят. У кожній країні свої традиції.

У Польщі при народженні дівчинки замішували тісто на меді,що зріло,як сир, у спеціальних ємкостях-до дня її весілля. Із цього тіста на весілля пекли коржі для весільного пирога.

У Словаччині з тіста,замішаного на меді,печуть пряник,який вручають нареченій,вона зберігає його в скрині й дарує на весілля своїй доньці - і його можна їсти,пряник не черствіє.

Навіть у Пакистані - не слов'янській країні - свої традиції: перед весіллям наречена повинна поставити опару для тіста для випічки 20 кг хліба. Якщо опара не підніметься - весілля не відбудеться.

У Київській Русі в жертву роду приносили сир,мед і хліб. При купанні новонародженого у воду клади гроші і шматочки хліба. Хлібом платили за роботу і за послуги.На поминки разом з обрядовою кашею і кутею на стіл ставили хлібні зерна, млинці і хліб. Зерном посипали дорогу від будинку до цвинтаря. В Україні на кришку труни ставлять хліб і сіль,які потім залишають у церкві. Хліб можуть покласти і у труну. По дорозі на цвинтар роздають коржики,бублики. У поминальні дні в церкву і на могили приносять млинці, пряники і булки як знак шанування.На весіллях обрядовий хліб був символом шлюбного союзу і щастя. Уважалося,що під час весілля самі боги сходять із небес і невидимо символічно у вигляді короваю присутні на торжестві. Весільні хліб пекли самої різної форм-круглий з отвором у центрі,із численними символічними прикрасами з тесту і паперу. Перший весільний коровай описаний при одруженні великого князя Василя Іванови-ча з Оленою Глинською в 1526р.( батьків Івана Грозного)- він був прикраше-ний срібряними монетами, позолоченими з однієї сторони. На князівських весіллях коровай був величезний - 4 чоловік несли його на носилках, таким розміром,що для його випікання споруджували спеціальну піч.. Короваї пекли не тільки на весілля - з короваєм відправлялися свататися й запрошувати на весілля гостей. Хліб несли поперед весільної процесії..Самий урочистий обрядовий хліб після весільного пекли на Різдво,в Україні дівчини пекли балабушки маленькі булочки із прісного тісту і калиту - круглий прісний пиріг без начинки. У Білорусії улюбленим блюдом на Різдво була «прижанина»-у горщик з рідким житнім тестом кидали свиняче сало, цибуля, перець, кільця ковбаси і варили до загущення, потім м'ясо,сало і ковбасу діставали, подрібнювали дрібно,знову закладали в горщик і їли з вівсяними млинцями,вмочати їх у горщик із прижаниною.Навесні на Масницю пекли млинці,оладки,пироги, калачі з великою кількістю масла і яєць, у Сибірі смажили в маслі хмиз, на Україні вареники. Після Масниці йшов піст - смутний час поминання тоді готували прісні млинці - тужилки і прісні коржі без масла - тверді і сухі -жалованики. Потім наступав Великдень- найясніше і радісне весняне свято - печуть дуже здобні хліби - паски - у вигляді короваю або піраміди із трьох куль,баб-високий хліб у вигляді циліндра,мазурика-булочки у вигляді зірок,кіл і трикутників, на Україні й Білорусії такий високий здобний хліб називають не пасками, а паскою, у Росії паску готовили із сиру в спеціальних чотиригранних формах з вирізаним хрестом на дні. Спеціальною випічкою відзначали свято Івана-купала-прісні коржі, вареники із гречаного борошна і товченого конопельного насіння. Восени після збирання врожаю випікали перший хліб з борошна свіжого помолу і готували обрядову страву – дежень - толокно, змішане на воді або кислому молоці. Хліб випікали у вигляді рогів або копит.