11.4.2. Суспільна свідомість та її структура.

Суспільна свідомість являє собою сукупність ідей, теорій, поглядів, ідеалів і принципів, бажань і настроїв людей, що узагальнено відбивають дане суспільне буття.

Суспільна свідомість залежить від суспільного буття, обумовлюється ним. Однак ця залежність не є абсолютною, бо суспільна свідомість має відносну самостійність і розвивається за законами, відмінним від законів суспільного буття. Відносна самостійність суспільної свідомості проявляється, наприклад у тому, що її розвиток може випереджати розвиток суспільного буття або відставати від нього.

Носієм суспільної свідомості може бути окрема людина, але, як за правило, ту чи іншу суспільну свідомість пов’язують з якою-небудь соціальною групою (класом, нацією, виробничим колективом, суспільством в цілому).

У першому випадку говорять про індивідуальну свідомість, тобто про свідомість одиничної людини. Індивідуальна свідомість містить у собі риси, що властиві даній людині: її здатності, інтереси, особливості національного менталітету, рівень і характер освіти, культури і т. п. Але, водночас, індивідуальна свідомість містить у собі й те загальне, що властиво тій соціальній групі, до якої належить людина.

Загальне становить ядро індивідуальної свідомості, визначаючи якість людини як соціальної істоти. Інакше кажучи, суспільна свідомість, що не має якогось свого „над-особистісного мозку”, існує в безлічі індивідуальних свідомостей, хоча й не зводиться до них.

Суспільна свідомість різниться по рівнях і формах:

Перший рівень суспільної свідомості – це повсякденна свідомість, яка заснована на життєво-практичному досвідові людини і охоплює, головним чином, зовнішню сторону об'єктів (явищ) навколишнього світу.

Другий рівень – теоретична свідомість. Це раціоналізована і логічно узгоджена система знань, що здатна відбивати внутрішні властивості об'єктів (явищ) у їхньому сутнісному вимірі.

Повсякденна й теоретична свідомість можуть бути адекватними або неадекватними - віддзеркалювати суспільне буття достовірно або перекручено (ілюзорно).

З повсякденною свідомістю безпосередньо зв'язана суспільна психологія, яка охоплює масові психічні процеси, властиві окремим громадам:

- психічний склад (соціальний характер);

- психічні стани (апатія, стрес і т. п.);

- психічні явища (паніка, слухи, забобони, мода й ін.).

Суспільна психологія формується в основному стихійно, але не виключається можливість цілеспрямованого і планомірного її формування – маніпуляція свідомістю.

На відміну від суспільної психології, суспільна ідеологія в широкому розумінні є сукупністю теоретичних обґрунтованих ідей і поглядів тих або інших соціальних груп. Ідеологія завжди формується цілеспрямовано.

У структурі суспільної свідомості прийнято також виділяти її основні форми, такі як: релігія, політика, право, мораль, наука, мистецтво, філософія. У кожну історичну епоху домінуюче значення в житті людей здобуває то одна, то інша форма суспільної свідомості, що залежить від багатьох факторів. Наприклад, в епоху Середньовіччя, як відомо, домінувала релігія, у Нові часи – політика й наука.

Суспільна свідомість виконує різні функції, найважливішими з яких є: пізнавальна, соціально-перетворювальна, виховна, прогностична.

11.5. Глобальні проблеми сучасності.