2.3. Розділ «Історія і теорія етичних та естетичних вчень».

1. Еволюція людської моральності: від архаїчної моралі до етики техногенної цивілізації.

2. Проблема добра і зла: релігійні та філософські варіанти її розв’язання.

3. Проблема співвідношення щастя та сенсу буття людини.

4. Етичні аспекти проблема смертної кари та евтаназії.

5. Етичні проблеми сучасної науки та інженерно-технічної діяльності.

6. Мораль і політика.

7. Сутність та структура естетичної свідомості.

8. Категорія „прекрасне” як визначення досконалості та вищої естетичної цінності.

9. Категорії естетики як фундамент естетичного аналізу мистецтва.

10. Художня творчість як об’єкт естетичного аналізу.

11. Специфіка творчого процесу в мистецтві.

12. Предмет, художній образ, зміст та форма у мистецтві.

2.4. Розділ «Систематична філософія: онтологія, гносеологія, логіка».

1. Діалектика основних форм буття.

2. Буття світу і людини.

3. Сучасні уявлення про матерію та форми її існування.

4. Філософське розуміння процесів самоорганізації матеріальних систем.

5. Системність як атрибутивна властивість матерії.

6. Субстанціалізм та релятивізм як основні концепції простору і часу.

7. Рух як спосіб існування матерії.

8. Форми руху та їх взаємозв’язок зі структурними рівнями матерії.

9. Структура свідомості, її основні рівні.

10. Відображення та інформація.

11. Проблема походження свідомості.

12. Співвідношення біологічних і соціальних чинників у походженні свідомості.

13. Проблема „діалогу” людини і комп’ютерних систем.

14. Свідомість і самосвідомість.

15. Проблема ідеального в філософії: ідеальне і свідомість.

16. Пізнання як різновид духовної діяльності.

17. Діалектика суб’єкта та об’єкта як проблема сучасної філософії.

18. Взаємозв’язок логіки, інтуїції, пояснення та розуміння у пізнанні.

19. Практика як людський спосіб освоєння світу.

20. Філософська методологія і сучасна наука: тенденції взаємовпливу.

21. Проблема істини в пізнанні. Основні концепції істини та їх оцінка.

22. Рівні пізнання та їх взаємозв’язок.

23. Логіка і філософія.

24. Формальна логіка як теорія мислення.

25. Поняття та його роль у процесі пізнання дійсності.

26. Поняття та судження – зв’язок та відмінність.

27. Аргументація як засіб пізнавальної діяльності.

28. Помилки в аргументації та доведенні.

29. Аргументація і риторика.

30. Структура та види гіпотез.

2.5. Розділ «Антропологія та соціальна філософія».

1. Буття, життя та існування як характеристики людини.

2. Проблема виникнення людини в її сучасному окресленні.

3. Поняття особи та особистості. Роль особи в історії.

4. Проблема людського безсмертя: основні підходи та аспекти.

5. Співвідношення понять „людина – індивід – особа – особистість”.

6. Відношення „чоловік – жінка” в особистісному окресленні.

7. Суспільство та природа: спільне, відмінне та проблеми взаємодії

8. Системний характер функціонування суспільної організації життя.

9. Роль духовних чинників в життєдіяльності суспільства.

10. Роль ідеології в суспільному житті.

11 . Рівні та стани духовного життя суспільства.

12. Людина і суспільство: актуальні проблеми їхнього взаємозв’язку.

13. Основні аспекти співвідношення культури і цивілізації.

14. Поняття цивілізації.

15. Діалог культур як суттєва характеристика культурно-історичного процесу.

16. Культури національні і світова культура: проблеми їх співвідношення.

17. Сучасна технологічна революція та її вплив на процеси у суспільстві.

18. Поняття інформаційного суспільства. Людина і комп’ютер.

19. Ситуація пост-модерну в сучасній західній культурі.

20. Глобалізаційні процеси та прогнозування майбутнього.