2. Поняття й ознаки правової та соціальної держави.

Розповідь учителя

Держава й право породжуються суспільством, відтворюють його рівень розвитку та відносини, що в ньому склалися. Для кожного народу поява влас­ної держави і свого права є свідченням переходу до вищого ступеня суспіль­ного розвитку. Процес еволюції держави пов’язаний із розвитком громадян­ського суспільства.

Громадянське суспільство — це сукупність соціальних відносин і інститу­тів, що розвиваються в демократичному суспільстві незалежно від держави, здатні впливати на неї і забезпечують умови для самореалізації особистості. Структури громадянського суспільства охоплюють соціальні суб’єкти, соці­альні інституції (політичні партії, громадські організації тощо), відносини між ними, які не підлягають державній регламентації, але обмежені дією принципу: «дозволено все, що не заборонено законом». Основою громадян­ського суспільства є окремі індивіди, наділені високим рівнем правосвідо­мості та правової культури. Тому одним із пріоритетних завдань щодо фор­мування громадянського суспільства є підвищення рівня правової культури населення.

Громадянському суспільству властивими є такі риси:

• визнання людини, її життя та здоров’я, прав і свобод найвищою цінніс­тю суспільства;

• пріоритет суспільства над державою, взаємна відповідальність суспіль­ства перед державою і держави перед суспільством;

• ліквідація відчуження особи від засобів виробництва, знарядь та резуль­татів праці;

• забезпечення реальної економічної свободи і самостійності громадян та їх об’єднань;

• забезпечення плюралізму (багатоманітності) в усіх сферах матеріально­го й духовного життя;

• ефективна система соціального захисту особи;

• ідеологічна та політична свобода особистості, урахування й забезпечен­ня реалізації різноманітних інтересів індивідів і соціальних груп.

Громадянське суспільство— це спільність вільних, незалежних, рівно­правних людей, кожному з яких держава забезпечує юридичні можливості бути власником, користуватися надійним соціальним захистом та іншими правами й свободами, брати активну участь у політичному житті та в інших сферах життєдіяльності людини й громадянина.

Розвинене громадянське суспільство передбачає існування демократичної правової держави.

Правовою визнається держава, у якій на основі чинного права реально забезпечується здійснення прав, свобод, законних інтересів людини і гро­мадянина, окремих груп людей і громадянського суспільства в цілому, де держава і людина несуть взаємну відповідальність згідно з чинним правовим законом.

Основні ознаки правової держави:

1. верховенство і панування права в широкому розумінні і закону у вузькому розумінні (держава має керуватися законом);

2. принцип розподілу влад (реалізується принцип верховенства закону, носить інструментальний характер);

3. пріоритет прав і свобод особистості. Права існують не лише у особистості, але і у колективу, у суспільства, держави (на першому місці в не правовій державі);

4. соціальна захищеність;

5. соціальна справедливість;

6. чітке розмежування функцій держави і суспільства;

7. створення антимонополістичного механізму, який унеможливлює зосередження владних повноважень в певній ланці або інституті;

8. встановлення в законі і здійснення в житті суверенності державної влади;

9. формування суспільством на основі норм виборчого права законодавчих органів і контроль за формуванням і втіленням законодавчої волі в законах;

10. відповідність внутрішнього законодавства загальноприйнятим нормам і принципам міжнародного права;

11. взаємна відповідальність держави і особи;

12. наявність громадянського суспільства.

13. Громадяни мають права та обов'язки.

Соціальна держава — це сучасний тип держави, де слово «соціальна» несе велике смислове навантаження: воно підкреслює, що держава бере на себе турботу про матеріальний добробут громадян, здійснює регулювання еко­номіки з обов’язковим урахуванням екологічних вимог, забезпечує захист економічних і соціальних прав людини.