6

Урок №7 Тема. Особливості взаємовідносин особи і держави.

Мета: розглянути механізми взаємовідносин особи, суспільства, держави, акцентувати увагу на їхніх особливостях; удоско­налювати вміння учнів порівнювати поняття шляхом уста­новлення в них спільного й відмінного; розвивати навички співпраці в групах; формувати критичне мислення, уміння аргументовано висловлювати власне судження.

Очікувані результати: Після опрацювання теми учні зможуть: пояснити зміст понять «людина», «індивід», «особистість», «особа», «громадянин»;

1. пояснити зміст поняття «правовий статус особи» та на­звати його види;

2. розкрити сутність взаємовідносин суспільства й держави, особи й суспільства;

3. пояснити особливості взаємовідносин особи й держави; назвати, які особи визнаються іноземцями, особами без громадянства та особами з подвійним громадянством;

4. дати визначення правової і соціальної держави та назвати їхні ознаки.

Обладнання уроку: підручник, схема «Політична система суспільства в умо­вах демократії».

Тип уроку: змішаний.

Структура уроку

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

3. Вивчення нового матеріалу

1. Особливості взаємовідносин суспільства і держави.

2. Поняття та ознаки правової і соціальної держави.

4. Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок

5. Підсумки уроку

6. Домашнє завдання

Хід уроку

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Фронтальне опитування

1. Як пов’язані між собою поняття «людина», «індивід», «особистість», «особа», «громадянин»?

2. Що таке «правовий статус особи»?

3. Які види правового статусу особи ви можете назвати?

4. Які особи визнаються іноземцями, особами без громадянства та особами з подвійним громадянством?

5. У чому полягає сутність взаємовідносин особи й суспільства?

6. Що таке «громадянство»?

7. Які способи набуття й припинення громадянства ви можете назвати?

III. Вивчення нового матеріалу

1. Особливості взаємовідносин суспільства й держави. Робота зі схемою

Учитель пропонує учням розглянути схему «Політична система суспільства в умовах демократії» та довести, що держава є центральним елементом політичної системи суспільства.

Під час підготовки відповіді слід звернути увагу на такі питання: 1) Що таке політика? 2) Які елементи містить політична система? 3) Чому держави і право є найефективнішими засобами впливу на суспільні відносини?

Додаткова інформація

Політичну систему суспільства можна уявити як узяті в поєднанні та взаємодії державні, громадські організації, трудові колективи та інші політичні інститути, що беруть участь у здійсненні політичної влади (див. схему). Структура політичної системи містить:

• суб’єкті? політики;

• політичні норми;

• політичні відносини;

• політичні функції;

• політичні погляди;

• політичний режим;

• політичний процес;

• політичну свідомість;

• політичну культуру.

Суб'єкти політики носії політичної влади, об’єднані в соціальні спіль­ності, вищі та місцеві органи державної влади й управління, органи місцевого самоврядування, громадські організації, політичні партії та рухи, Трудові колективи та інші групи людей, а також окремі особи.

Держава та її організації є суб’єктом політики, що становить ядро полі­тичної системи. Вони характеризуються суверенітетом, уособлюють сувере­нітет національностей і народу. Тобто саме цей структурний елемент системи забезпечує можливість самостійно, без втручання будь-якої іншої держави, дов’язувати внутрішні й зовнішні питання.

Політичні партії об’єднання громадян, прихильників певної програ­ми суспільного розвитку, які мають за мету вироблення державної політики, формування органів держави, місцевого самоврядування, а також представництво в системі цих органів.

Громадські організації об’єднання громадян для задоволення і захисту своїх законних соціальних, економічних, національно-культурних, творчих, спортивних та інших спільних інтересів.

Трудові колективи — політико-економічні об’єднання всіх працівників спільної трудової діяльності на державних, громадських, приватних під­приємствах, в установах, організаціях тощо.

Політична особа - особа, людина (індивід), яка бере активну участь у політичному житті суспільства.

Політичні норми — правила поведінки, що регулюють політичні відно­сини суб’єктів політики.

Політична культура — ідеологічні й психологічні характеристики та оцінки людиною існуючого політичного буття, вибір варіанта поведінки відповідно до індивідуальних і суспільних інтересів та здійснення правомір­них чи утримання від неправомірних дій.

Усі елементи політичної системи суспільства є взаємопов’язаними. Так, об’єднання громадян і трудові колективи впливають на державні органи: у процесі формування депутатського корпусу; під час виконання з державою деяких функцій (наприклад, під час правоохоронної діяльності — адвока­тура); через представництво об’єднань громадян у державних колегіальних органах; у процесі ухвалення об’єднаннями громадян нормативних та індиві­дуальних актів із дозволу держави (наприклад, органами місцевого самовря­дування); під час прийняття в деяких випадках спільних рішень; унаслідок можливості окремих об’єднань громадян контролювати роботу державних органів і організацій; через можливість застосування заходів громадського впливу за окремі правопорушення.

Вплив органів держави на об’єднання громадян відбувається через: ство­рення державою та її органами сприятливих умов юридичного, матеріального та організаційного характеру для створення й діяльності об’єднань громадян і трудових колективів; підготовку державними органами або санкціонування типових статутів, положень із метою стимулювати виникнення і організа­цію діяльності деяких об’єднань громадян; нагляд і контроль за законністю діяльності об’єднань громадян. У разі порушення об’єднаннями громадян вимог чинного законодавства держава застосовує до них засоби правового впливу.