Словники. Атласи
Аркушин Г.Л. Словник західно-поліських говірок, т. 1—2. – Луцьк, 2000.
Атлас української мови: В 3-ох томах. – К.: Наукова думка, 1984 – 2001.
Бернштейн С.Б., Иллич-Свитыч В.М., Клепикова Г.П., Попова Т.А., Усачева В.В. Карпатский диалектологический атлас І – ІІ. – М., 1967.
Бухтій М.В. Лінгвістичний атлас лексики чабанів степових говірок Херсонщини. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. – 156 с.
Ващенко В.С. Словник полтавських говорів. – Харків, 1960.
Ващенко В.С. Лінгвістична географія Наддніпрянщини. – Дніпропетровськ, 1968.
14. Герман К.Ф. Атлас українських говірок Північної Буковини. –Чернівці, ч. 1–2, 1995–98.
16. Глуховцева К. Д. Лінгвістичний атлас лексики народного побуту українських східнослобожанських говірок. – Луганськ, 2003.
Глуховцева К., Лєснова В., Ніколаєнко І., Терновська Т., Ужченко В. Словник українських східнослобожанських говірок. – Луганськ, 2002.
Дзендзелівський Й.О. Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області УРСР. Лексика. Частина 1–4. – Ужгород, 1958–1993.
Лисенко П.С. Словник діалектної лексики Середнього і Східного Полісся. – К., 1961.
Лисенко П.С. Словник поліських говорів. – К., 1974.
Москаленко А.А. Словник діалектизмів українських говірок Одеської області. – Одеса, 1958.
Назарова Т. В. Лінгвістичний атлас Нижньої Прип'яті. – К., 1985.
Никончук М.В. Матеріали до Лексичного атласу української мови. Правобережне Полісся. – Київ, 1979.
Никончук М. Лексичний атлас Правобережного Полісся. – Київ – Житомир, 1994.
Общеславянский лингвистический атлас. Материалы и исследования. – М., 1973–1975.
Омельковець Р. С Атлас західнополіських назв лікарських рослин. – Луцьк, 2003.
Онишкевич М.Й.. Словник бойківських говірок, ч. 1—2. – Київ, 1984.
Сабадош І. В. Атлас ботанічної лексики української мови. – Ужгород, 1999.
Савицька Леся. Короткий словник жаргонної лексики української мови. – К.: Критика, 2003. – 336 с.
Сікорська 3., Шевцова В., Шугова Л. Словник діалектної лексики Луганщини. – К., 2002.
Чабаненко В.А. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини, т. 1—4. –Запоріжжя, 1992.
Atlas bojkowskich, т. 1-7. Wrос1аw, 1981-89; АУМ, т. 1-3. – К., 1984–2001.
Stiber Z. Atlas jezykow dawnej Lemkowschyzny., І. 1–8. – Лодзь, 1956-64.
Додаток
Питальник: їжа, напої
Їжа, те, що вживають для харчування (загальна назва).
Значення слова "страва".
Сніданок.
Підвечірок, споживання їжі після обіду перед вечерею.
Ситний, який, маючи багато поживних речовин, добре насичує (про їжу, страви).
Значення слова "обід".
Закваска для тіста.
Квас.
М’яка частина хліба та хлібних виробів.
Глевкий, недопечений хліб.
Скибка, відрізаний ножем шматок печеного хліба.
Перший шматок хліба, відрізаний від цілої хлібини.
Перепічка, приплюснутий, поколотий ножем хлібець з кислого тіста, спечений на сковороді.
Вид білого хліба з загорнутими всередину краями та змазаного жиром (іноді всередину кладуть сир).
Бублик.
Прісний пиріг з сиром, гарбузом чи іншою начинкою.
Начинка для пирогів.
Вареник, невеликий варений виріб, зліплений із прісного тіста і начинений сиром, картоплею, ягодами та ін.
Оладка.
Налисник, тонкий млинець, у який загортають начинку, найчастіше з сиру.
Суп.
Картопляний суп з крупами чи без них.
Куліш, густий суп (звичайно з пшона), заправлений салом.
Бульйон (наприклад, курячий).
Зн. борщ.
Затірка, страва, зварена на воді або молоці з розтертого в дрібні кульки борошна з водою.
Лемішка, страва з густо запареного борошна (звичайно гречаного), засмачена салом, олією або маслом.
Мамалига, каша з кукурудзяного борошна.
Галушки, страва з різаних або рваних шматочків прісного тіста, зварених на воді чи молоці.
локшина, виріб з прісного пшеничного тіста у вигляді тонких висушених смужок, страва, приготована з цього виробу.
Знімати, обчищати шкірку зі старої картоплі.
Обчищати шкірку з молодої картоплі.
Лушпайки зі старої картоплі.
Картопляне пюре.
Оладка з тертої картоплі.
Холодець.
Поребрина, передня частина туші з ребрами, м’ясо з ребрами.
Печеня, м’ясна страва, запечене або смажене м’ясо.
Готувати їжу (м’ясо, рибу та ін.) з жиром на вогні, без використання води.
Шкварка, висмажений шматочок сала.
Підлива, рідка приправа до страви, соус.
Домашня кров’яна ковбаса.
Тваринний жир (загальна назва).
Смалець, жир, вироблений зі свинячого сала.
Олія, жир, вироблений із соняшникового насіння.
Осад від олії.
Яєчня.
Засмажка (звичайно з цибулі і моркви), що додається до страви для поліпшення її смаку, запаху та ін.
Додавати до страви засмажку.
Куштувати, з’їдати або випивати трохи чого-небудь для проби.
Пісний (про страву), такий, в якому відсутні м’ясні і молочні продукти.
Сушені фрукти, ягоди.
Узвар, солодка рідка страва із сушених фруктів, ягід, зварених у воді, компот.
Цукерка.
Свіжовидоєне молоко.
Кип’ятити молоко.
Зсідатися при кип’ятінні (про несвіже молоко).
Кисляк, загусле кисле молоко.
Сироватка з коров’ячого молока.
Сир, продукт, одержаний підігріванням кислого молока і відокремленням сироватки.
Сметана.
Ряжанка, пряжене незбиране молоко, заквашене сметаною.
Коричнева чи кремова плівка, що виникає на молоці, довго пряженому на малому жару в печі.
Горілка.
Самогон.
Оселедець.
Плямкати, чавкати під час жування.
Ковток, те, що за один раз ковтають.
Дуже повільно, неакуратно, неестетично (неприємно для оточуючих) їсти.
Пожадливо й багато пити.
Шматок чогось їстівного (напр., хліба).
Недоїдений або надкушений шматок чого-небудь їстівного.
Недоїдені рештки яблука, груші.
Пліснява (на застоялому молоці, різних квашеннях).
Отрута.
Той, хто курить, курець.
Торбинка для тютюну, яку затягують мотузочкою.
Люлька, прилад для паління.
Цигарка.
Залишок недокуреної або викуреної цигарки.
Питальник укладено за виданням: Магрицька І. Словник весільної лексики українських східнослобожанських говірок (Луганська область). – Луганськ: Знання, 2003. – 172 с.
