
- •Мета і завдання дисципліни „Історія економіки та економічної думки
- •Змістовний модуль 1.2 Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •Змістовний модуль 1.3 Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.).
- •Змістовний модуль 1.4 Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя (V– XV ст.).
- •Змістовний модуль 1.5 Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації ( xvі— перша половина XVII ст.).
- •Змістовний модуль 1.6 Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvіі- перша половина хіх ст.).
- •Змістовний модуль 2.2 Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.).
- •Змістовний модуль 3.2 Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.).
- •Змістовний модуль 3.3 Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції ( кінець хх – початок ххі ст.).
- •Змістовний модуль 3.4 Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці.
- •Змістовний модуль 3.5 Формування основ ринкового господарства в Україні (90-ті роки хх ст.- сьогодення).
- •Питання для самоконтролю
- •Дискусійні питання
- •Рекомендована додаткова література
- •Змістовний модуль 1.2 Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •Питання для самоконтролю
- •Дискусійні питання
- •Рекомендована додаткова література
- •Змістовний модуль 1.3 Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.).
- •Дискусійні питання
- •Рекомендована додаткова література
- •Змістовний модуль 1.4 Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя (V– XV ст.).
- •Питання для самоконтролю
- •Дискусійні питання
- •Рекомендована додаткова література
- •Змістовний модуль 1.5 Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації ( xvі— перша половина XVII ст.).
- •Питання для самоконтролю
- •Дискусійні питання
- •Рекомендована додаткова література
- •Змістовний модуль 1.6 Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvіі- перша половина хіх ст.).
- •Питання для самоконтролю
- •Дискусійні питання
- •Рекомендована додаткова література
- •Питання для самоконтролю
- •Дискусійні питання
- •Рекомендована додаткова література
- •Змістовний модуль 2.2 Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.).
- •Питання для самоконтролю
- •Дискусійні питання
- •Рекомендована додаткова література
- •Питання для самоконтролю
- •Дискусійні питання
- •Рекомендована додаткова література
- •Змістовний модуль 3.2 Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.).
- •Дискусійні питання
- •Рекомендована додаткова література
- •Змістовний модуль 3.3 Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції ( кінець хх – початок ххі ст.).
- •Питання для самоконтролю
- •Дискусійні питання
- •Рекомендована додаткова література
- •Змістовний модуль 3.4 Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці.
- •Питання для самоконтролю
- •Дискусійні питання
- •Рекомендована додаткова література
- •Змістовний модуль 3.5 Формування основ ринкового господарства в Україні (90-ті роки хх ст. - до сьогодення).
- •Питання для самоконтролю
- •Дискусійні питання
- •Рекомендована додаткова література
- •4 Перелік питань та методичні рекомендації для підготовки до написання аудиторної контрольної робіт студентами заочної форми навчання
- •5 Рекомендації для підготовки до іспиту
- •6 Термінологічний словник з „Історії економіки та економічної думки”
- •7 Рекомендована література
6 Термінологічний словник з „Історії економіки та економічної думки”
Алод — індивідуальна приватна спадкова власність на землю, що вільно відчужувалася, повністю незалежне спадкове володіння землею.
Беналітет — монопольне володіння феодалів господарськими будівлями.
Бенефіцій — земельне володіння, яке дарувалося великим феодалом (королем) в пожиттєве користування васалам за умови несення військової або адміністративної служби.
Ганза— торговий союз міст Балтійського та Північного морів на чолі з містом Любеком у XII—XVI ст. Офіційно оформлений у 1556 p., формально існував до 1669 p. Назва з'явилась у 1267 p. в англійській королівськійграмоті. Членами Ганзи в різний час були близько 200 великих та малих міст, розташованих в основному в басейні Північного та Балтійського морів.
Гранична корисність – додаткова корисність, яку одержує споживач від додаткової одиниці блага.
Дани́на — вид податку, відомий в Середньовічній Європі.
Девальвація – зниження курсу національної чи міжнародної (регіональної) валютно-грошової одиниці щодо валют інших країн, міжнародних валютно-грошових одиниць.
Домен — земля, на якій велося господарство землевласників.
Закупи — залежні люди в Київській Русі, які брали у феодала в борг позику (купу) і зобов'язані були відробити її.
Залізний шлях — сухопутний торговий шлях, що з'єднував Київ з Тмутараканню, Малою Азією і країнами Сходу.
Інституціоналізм – один з напрямів сучасної економічної думки, який сформувався в першій третині XX ст. як альтернатива неокласичному напряму.
Капітулярій — закони і розпорядження франкських королів з династії Каролінгів.
Колон — вільний дрібний землероб у Римській імперії у І—II ст. н. е.
Колонат – форма виробничих відносин між колонами і землевласниками в Римській імперії, Візантії за часів раннього середньовіччя.
Комендація — подібний до патронату інститут особистої залежності, коли селяни потрапляли під покровительство короля, світського чи духовного феодала.
Концерн – багатогалузева корпорація, яка має централізоване керівництво.
Кріпосне право — система права у Середньовіччі, що встановлювала залежність селянина від феодала і неповну власність останнього на селянина-кріпака.
Латифундія – назва великих земельних володінь, маєтків у деяких країнах.
Левант – загальна назва країн східного узбережжя Середземного моря, Близького Сходу. Уживали до початку XX ст.
Лен — бенефіцій, що передався у спадок.
Магдебурзьке право — система міського самоуправління у середні віки.
Мануфактура — підприємство, засноване на ремісничій техніці, поділі праці та вільнонайманій робочій силі.
Метрополія –у Стародавній Греції – назва міста-держави (поліса) щодо заснованих ним в інших землях поселень.
Мультиплікатор – множник; поняття, що використовується в економічній теорії для характеристики й визначення різноманітних взаємозв'язків, де є мультиплікаційний ефект.
Патронат — 1) за часів Римської республіки — добровільна віддача громадян у покровительство великим землевласникам; 2) у пізній Римській імперії, у добу раннього Середньовіччя — система залежності невеликих власників.
Прекарій — умовне землеволодіння, коли земля отримувалася на строк, визначений її власником.
Протекціонізм – політика, що спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції через пряме або непряме обмеження імпорту товарів.
Рядовичі — залежне населення в Київській Русі, яке слугувало князю договором (рядом).
Сервітут – обмежене право користування чужою власністю, головним чином – землею.
Соляний шлях — сухопутний торговий шлях, що з'єднував Київську Русь з узбережжям Чорного моря.
Феод – спадкове землеволодіння в Західній Європі у Середніх віках.
Феодал – за феодалізму – представник панівного класу, власник феоду.
Фритредерство – напрям в економічній теорії та політиці. Основні принципи – вимога вільної торгівлі та невтручання держави в економічне життя країни.
Холопи – раби в Київській Русі у ІХ-ХІ ст.
Хрематистика – термін, який застосував Арістотель для позначення неприродної сфери діяльності людей (уміння наживати багатство, робити гроші за допомогою великих торгових угод і лихварських операцій).
Челядь — раби в Київській Русі у IX—XI ст. (холопи).
Чинш — фіксована плата в грошовій або натуральній формі за користування земельним наділом.