- •Методичні вказівки
- •1.1. Мета роботи
- •1.2. Програма виконання роботи
- •1.3. План роботи:
- •1.4. Порядок виконання роботи:
- •Вибору та випробувань поршневих кілець компресорів”
- •2.1. Мета роботи:
- •2.2. Загальні відомості
- •2.3. Конструкції поршневих кілець
- •2.4. Основні дефекти поршневих кілець і аналіз причин, що породжують ці дефекти
- •2.5. Вимоги до якості виготовлення та рекомендації до вибору поршневих кілець
- •Допустимі зазори компресійних кілець
- •Рекомендовані значення тиску кільця на стінку циліндра
- •2.6. Практичне визначення сили пружності кілець і допустимого тиску газу
- •2.7. Порядок виконання лабораторної роботи
- •3.1. Мета роботи:
- •3.2. Загальні відомості
- •Допустимі величини зсуву і перекосу осей валів машин
- •3.3. Методика проведення роботи:
- •4.1. Мета роботи
- •4.2. Загальні відомості про балансування роторів. Задачі балансування
- •4.3. Балансувальний верстат рамного типу tmm-іa
- •4.3. Основи теорії рамних балансировочних верстатів
- •4.4. Порядок виконання лабораторної роботи
- •4. Література
- •З їх реставрації”
- •5.1. Мета роботи Набути практичних навиків дефектації колінчатих валів і розробки пропозіцій з їх реставрації.
- •5.2. Загальні відомості
- •Номінальні і граничні допуски на овальність і конусність для корінних і шатунних шийок
- •Допуски на биття корінних і шатунних шийок
- •5.2. Опис лабораторної установки
- •5.3. Порядок виповнення роботи
- •5.4. Оформлення звіту про лабораторну роботу
- •5.5. Література
Номінальні і граничні допуски на овальність і конусність для корінних і шатунних шийок
Діаметр шийки, мм |
Номінальний допуск, мм |
Граничний допуск при експлуатації компресора, мм |
|
Опозитного |
Любого іншого типу |
||
90-120 |
0,017 |
- |
0,06 |
120-180 |
0,02 |
- |
0,1 |
180-200 |
0,023 |
0,12-0,16 |
0,15 |
260-300 |
0,025 |
0,16-0,18 |
0,2 |
Биття корінних і шатунних шийок відносно вала првіряють індикатором після укладки вала на вкладиші корінних підшипників, на призми або після установки в центрах топарного верстата. В табл.5.2 наведене дапустиме биття шийок валів.
Таблиця 5.2
Допуски на биття корінних і шатунних шийок
Діаметр шийки, мм |
Биття шийок, мм |
|
Нового валу і після ремонту |
Граничне при експлуатації |
|
до 80 |
0,02 |
0,06 |
80-180 |
0,03 |
0,09 |
180-200 |
0,035 |
0,15 |
260-360 |
0,04 |
0,2 |
360-500 |
0,05 |
0,25 |
500-600 |
0,06 |
0,3 |
Одною із основних умов роботи колінчатого вала являється ступінь розходження його щок. Допустиму величину розходження щок вала (в мм/ можна визначити в залежності від ходу поршня по формулах, що приводяться нижче.
Ступінь розходження щок контролюють на кожнім кривошипі індикатором (рис. 5.1).
Розходження щок при двох взаємно протилежних положеннях шатунної шийки не повинно перевищувати величини, що визначається по формулах (5.1)-(5.4).
Ремонт корінних валів відноситься до найбільш трудомістких і відповідальних робіт. Спосіб ремонту вибирається в залежності від ступеня зносу вала.
Найбільші дефекти і пошкодження корінних і шатунних шийок усувають вручну або шляхом проточки, шліфовки, металізації і наплавки.
Так, неглибокі вибоїни, риски і другі малі дефекти зачищають бархатним або іншим терпугом, після чого ці місця шліфують хомутом або стрічкою, виготовленою із прядива. Стрічку, змащену притерочною пастою, накладають на шийку вала і роблять шліфовку шийки.
Дефекти, що не перевищують 1мм, усувають обпилюванням вручну з подальшою шліфовкою.
Шийку з дефектами бульше 1мм проточують на верстатах. Проточка і шліфовка дефектних шийок робиться після укріплення їх в центрах токарних верстатів або за допомогою переносного пристрою на місці установки компресора. Для переточки і шліфовки корінних шийок в центрах токарного верстата не потрібні спеціальні пристрої, а для проточки і шліфовки шатунних шийок використовується спеціальний пристрій, який зветься центрозміщувачем, що дозволяє зміщувати центри так, щоб вісь кожної шатунної шийки суміщувалась з віссю токарного верстата /рис.5.2/.
В наш час розроблено велику кількість різних пристроїв, що дозволяють виповнити проточку і шліфовку колінчатих валів на місці установки компресора.
В залежності від розміру і місця згину вала використовують той чи інший спосіб його ремонту
Якщо згин вала менше 0,0001 його довжини, дефектне місце виправляють обпилюванням і шліфовкою корінних шийок. При згині, що перевищує 0,0002 довжини, рекомендується термічна правка. Для цього вал кладуть на козли опуклістю вверх. На кінці вала укріплюють індикатор. Участок з найбільшим биттям нагрівають до 500 - 600ºС. цей участок повинен бути по довжині 0,1+0,15, а по колі 0,25+0,35 діаметра вала. Інші місця дефектної шийки обкладають мокрим асбестом і обв’язують дротом. При нагріванні згин вала збільшується, а після зниження температури вал виправляється. Місце, що піддавалось нагріву, обов’язково відпалюється.
Рис. 5.1. Вимірювання індикатором ступеня розходження щок колінчатого вала:
а) установка індикатора; 1 – індуктор; 2 – рухомий наконечник; 3 – нерухомий наконечник; 4 – щоки колінчатого вала; б) схема установки: В.М.Т.І.Н.М.Т. – верхня і нижня мертві точки; Н.Л.В.П/ - відповідно нижнє, ліве, верхнє, і праве положення кривошипа.
При згині, рівному більше 0,0002 довжини вала, можна використати термомеханічну правку шляхом наклепу (чеканення).
При значному згині (більше 0,002) застосовують термомеханічний спосіб правки. Вал вигинають домкратом або спеціальними струбцинами, попередньо місця згину нагрівають до 400-500ºС. остаточна правка вала виповнюється наклепом пневматичним молотком з кутовою наставкою.
Рис.5.2. Схема центрозміщувача:
1 – колінчатий вал; 2,3 – шпінделі; 4 – втулки; 5 – планшайби; 6 – противаги (для зрівноважування під час обертання)
До числа тяжких аварій з компресорами відносяться поломка валів, для поправлення яких використовують зварювання, причому технологія зварювання розроблюється в кожнім випадку в залежності від характеру злому.
