- •Методичні вказівки
- •1.1. Мета роботи
- •1.2. Програма виконання роботи
- •1.3. План роботи:
- •1.4. Порядок виконання роботи:
- •Вибору та випробувань поршневих кілець компресорів”
- •2.1. Мета роботи:
- •2.2. Загальні відомості
- •2.3. Конструкції поршневих кілець
- •2.4. Основні дефекти поршневих кілець і аналіз причин, що породжують ці дефекти
- •2.5. Вимоги до якості виготовлення та рекомендації до вибору поршневих кілець
- •Допустимі зазори компресійних кілець
- •Рекомендовані значення тиску кільця на стінку циліндра
- •2.6. Практичне визначення сили пружності кілець і допустимого тиску газу
- •2.7. Порядок виконання лабораторної роботи
- •3.1. Мета роботи:
- •3.2. Загальні відомості
- •Допустимі величини зсуву і перекосу осей валів машин
- •3.3. Методика проведення роботи:
- •4.1. Мета роботи
- •4.2. Загальні відомості про балансування роторів. Задачі балансування
- •4.3. Балансувальний верстат рамного типу tmm-іa
- •4.3. Основи теорії рамних балансировочних верстатів
- •4.4. Порядок виконання лабораторної роботи
- •4. Література
- •З їх реставрації”
- •5.1. Мета роботи Набути практичних навиків дефектації колінчатих валів і розробки пропозіцій з їх реставрації.
- •5.2. Загальні відомості
- •Номінальні і граничні допуски на овальність і конусність для корінних і шатунних шийок
- •Допуски на биття корінних і шатунних шийок
- •5.2. Опис лабораторної установки
- •5.3. Порядок виповнення роботи
- •5.4. Оформлення звіту про лабораторну роботу
- •5.5. Література
4.1. Мета роботи
Експериментально вивчити динамічне балансування роторів.
4.2. Загальні відомості про балансування роторів. Задачі балансування
Роторами називають ланки механізмів, що роблять обертальний рух і утримувані при цьому своїми несучими поверхнями в опорах. Якщо маса ротора розподілена щодо осі обертання рівномірно, то головна центральна вісь інерції X-X збігається з віссю обертання і ротор є урівноваженим чи ідеальним. У протилежному випадку ротор буде неврівноваженим, і в його опорах при обертанні виникнуть перемінні навантаження, викликані дією інерційних сил і їхніх моментів.
У залежності від взаємного розташування осі обертання і головної центральної осі інерції X-X (рис. 4.1.) ГОСТ 19534-74 розрізняє наступні види
Рис. 4.1. Види неврівноваженості ротора:
а) статична; б) моментна; в) динамічна.
неврівноваженості
ротора: а) статичну, коли ці осі рівнобіжні;
б) моментну, якщо осі перетинаються в
центрі мас ротора
,
в) динамічну, коли осі або перетинаються
поза центром мас, або перехрещуються.
Дисбаланс і момент дисбалансу не залежать від частоти обертання, вони цілком визначаються конструкцією ротора і точністю його виготовлення.
Рис. 4.2. Розрахункова схема.
Балансування - визначення значень і кутів дисбалансів ротора і їхнє зменшення за допомогою коректування розміщення мас. Балансування еквівалентне зрівноважуванню системи інерційних сил, що діють на ротор. Цю систему, як і будь-яку похідну систему сил, можна замінити рівнодіючими - головним вектором і головним моментом чи двома векторами, розташованими в довільних площинах. Для зрівноважування розглянутої системи сил досить зрівноважити ці дві рівнодіючі. При балансуванні дії над інерційними силами заміняються діями над дисбалансами, тому цю умову можна сформулювати так: будь-який твердий ротор можна зрівноважити двома коригувальними масами, розташованими в двох довільно обраних площинах, перпендикулярних до осі обертання. Ці площини називають площинами корекції.
Задача
балансування ротора полягає у визначенні
в обраних площинах корекції значень і
кутів дисбалансів і розміщенні в цих
площинах коригувальних мас, дисбаланси
яких рівні за значенням і протилежні
по напрямку дисбалансам ротора. На
практиці балансування роблять при
конструюванні - розрахунковими методами,
при виготовленні деталей - експериментально
на спеціальних балансировочних верстатах.
Другий метод, як більш точний і надійний,
застосовують для відповідальних деталей,
що мають високу частоту обертання.
Коректування розміщення мас ротора
здійснюється наплавленням, наваркою,
пригвинчиванням противаг або
висвердлюванням чи фрезеруванням ротора
з протилежної ("важкої") сторони.
Точність балансування ротора
характеризується величиною залишкового
дисбалансу
у кожній із площин корекції. Ця величина
не повинна перевищувати припустимих
для даного класу точності значень,
регламентованих ГОСТ 22061-76.
4.3. Балансувальний верстат рамного типу tmm-іa
Розглянемо
балансувальний верстат рамного типу
TMM-ІА і балансування на ньому по методу
трьох пусків. Верстат (рис. 4.3) складається
з підстави 6, рами 3, пружного елемента
4, стрілочного індикатора 1 і ротора 2 із
двома рухливими дисками. Рама 3 встановлена
на підставі на двох підшипниках так, що
може робити кутові коливання щодо їхньої
осі 0-0 (перпендикулярна до площини
креслення). Диски ротора визначають
площини корекції і мають по двох
радіальних паза для розміщення спробних
і коригувальних мас. Для виміру величини
ексцентриситетів уздовж пазів розміщені
лінійні шкали. Кут повороту диска
реєструється по шкалі, нанесеної на
його маточину. Фіксація дисків щодо осі
ротора здійснюється стопорними гвинтами.
Спробні і коригувальні маси
;
=10,20,30
г фіксуються в пазу диска гайками. Ротор
на рамі встановлений на двох
шарикопідшипниках і може обертатися
навколо своєї вісі. В обертання ротор
приводить електродвигун 5, шків якого
притискається до наружної поверхні
ротора важилем. Ввімкнення та вимкнення
двигуна здійснюється мікро вимикачем,
розташованим на важелі.
Рис. 4.3. Блансуальний верстат рамного типу ТММ-ІА
Вісь обертання ротора й осі коливання рами розташовані в горизонтальній площині і взаємно перпендикулярні. Рама в горизонтальному положенні утримується пружиною 4.
