Тема 7. Управління активами підприємства

8.1 Сутність політики управління оборотним капіталом

Оборотний капітал

=

Частина економічних ресурсів підприємства, що перебуває в постійному кругообігу, змінюючи свою матеріальну форму, та переносить свою вартість на продукцію підприємства протягам одного циклу виробничого процесу

Стратегічні цілі управління обіговими активами підприємства

оптимізація обсягу

забезпечення ліквідності підприємства

прискореній швидкості руху

забезпечення інфляційного захисту коштів

зниження вартості формування

Склад обігових активів

Обігові активи

грошові кошти

дебіторська заборгованість

товарно-матеріальні активи та витрати

у касі

пов'язана з закупівлею товарно-матеріальних активів

виробничі запаси

у дорозі

пов'язана з реалізацією товарно-матеріальних активів

запаси продукції та незавершеного виробництва

на розрахунковому рахунку

пов'язана з розрахунками з бюджетом, позабюджетними фондами та робітниками підприємства

запаси МШП

у короткострокових фінансових вкладах

витрати майбутніх періодів

Класифікація обігових активів залежно від стратегічних цілей управління

Ознака кла­сифікації	Види активів	Приклад (типовий)
1	2	3
1. Швидкість обігу	Активи з високою швидкістю обігу	Запаси готової продукції підвищеного та сталого попиту, грошові кошти, що обслуговують господарський оборот
	Активи з середньою швидкістю обігу	Запаси матеріальних активів у межах нормативу, короткострокові фінансові вклади (крім безнадійних)
	Активи з низькою швидкістю обігу	Понаднормативні матеріальні запаси, дебіторська заборгованість
II. Ліквідність	Прямі засоби розрахунку	Грошові кошти в усіх видах
	Платіжні резерви в швидколіквідних активах	Короткострокові фінансові вклади з наступаючим терміном платежу або з передбаченою можливістю дострокової вимоги, надійна короткострокова дебіторська заборгованість, запаси готової продукції з високою швидкістю реалізації
	Слабколіквідні активи	Запаси готової продукції з низькою швидкістю реалізації, запаси інших матеріальних активів
III. Дохідність (від наявності)	Активи, що приносять прямий доход	Короткострокові фінансові вклади, депозити, валютні кошти (при зростанні курсу)
	Активи, що не приносять прямого доходу, але обслуговують оборот підприємства	Запаси товарно-матеріальних ресурсів, грошові кошти в національній валюті
	Активи, що приносять збитки	Запаси товарів, якість та кількість яких у процесі зберігання зменшується, незахищена дебі­торська заборгованість
IV. Інфляцій­на захищеність	Активи, захищені від інфляційного знеці­нення	Матеріальні обігові активи, за­хищена дебіторська заборгованість, ефективні фінансові вклади (якщо доходність перевищує темп інфляції), валютні кошти
	Активи, що не захищені від інфляції	Грошові кошти в національній валюті, незахищена дебіторська заборгованість, неефективні фінансові вклади
V. Вартість формування	Активи, що формуються за рахунок власних обігових коштів	Грошові кошти, фінансові вклади, запаси матеріальних активів та дебіторська заборгованість (частково)
	Активи, що формуються за рахунок позик та комерційного кредиту	Запаси матеріальних активів та дебіторська заборгованість (частково)

Управління виробничими запасами та дебіторською заборгованістю

Головна мета менеджменту виробничих запасів – визнати і підтримувати такий рівень цих запасів, який за будь-яких умов зможе забезпечити виконання замовлень клієнтів. Однак слід пам’ятати, що запаси зв’язують кошти фірми. Вартість утримання запасів – це втрачені можливості для інвестицій.

Створення запасів пов’язане:

• з витратами на організацію збереження, а також із втратою матеріалів через їх псування і тощо;

• з утраченою вигодою через відмову від участі в альтернативних проектах.

Отже, запаси слід збільшувати тоді, коли користь від цього перевищує вартість утримання додаткових запасів.

Оптимальний обсяг замовлень (ООЗ)

=

Обсяг товару, за якого витрати, на організацію замовлення і на зберігання запасів будуть мінімальні

Витрати на замовлення – включають заробітну плату працівників відділу

постачання, витрати на комп’ютерну обробку

інформації та ін. Чим частіше робляться замов-

лення, тим більші витрати на їх підготовку і

виконання.

Витрати на зберігання - включають витрати, пов’язані з роботою складів

запасів і складуванням запасів. Якщо зростає кількість

одиниць у кожному замовленні, зростають і

складські витрати.

ООЗ можна визначити за допомогою формули:

ООЗ = , де

К – необхідна кількість одиниць товару на кожний період;

В – витрати на організацію одного замовлення;

ВЗ – витрати на зберігання запасів та складування.

Управління дебіторською заборгованістю - це насамперед контроль обігу коштів у розрахунках. Зростання дебіторської заборгованості означає сповільнення обігу, зниження платоспроможності підприємства, зростання потреби в позикових коштах. Все це призводить до зниження економічної рентабельності активів підприємства.

Для прискорення повернення коштів постійним покупцям досить часто пропонують знижки на товар. Покупцеві дуже важливо вирішити, чи скористатися знижкою і сплатити рахунок відразу, чи купити у кредит і тримати кредиторську заборгованість на балансі. Якщо скористатися знижкою, то компанія виграє на сумі самої знижки, але програє на відсотках, які потрібно платити банкові за кредит для розрахунків із постачальником, а також втрачає можливість отримати безкоштовний кредит. Користуватися знижкою варто тоді, коли виграш перевищує витрати.

Зменшення дебіторської заборгованості і прискорення її обігу можна досягти за допомогою таких фінансових інструментів, як факторинг і облік векселів. Але використовувати їх можна лише за таких умов:

• підприємство може перекрити витрати на ці послуги за рахунок ефективного використання отримання коштів;

• якщо ставки на нетривалі кредити вищі, ніж вартість факторингу чи облікової ставки;

• за значного рівня інфляції.

Стратегія фінансування оборотних активів

Стратегія управління обіговими активами

=

цілеспрямований процес, приведення обсягу та складу обігових активів у відповідність до стратегічних цілей підприємства з метою максимізації прибутку та мінімізації ризиків його діяльності