1. Діагностика конкурентоспроможності продукції підприємства

1. Поняття конкурентоспроможності продукції підприємства

Як було показано в попередній темі, конкурентоспроможність підприємства, в першу чергу, визначається конкурентоспроможністю продукції, яку воно виробляє.

На ринку, як правило, один і той же товар практично на однакових економічних умовах пропонують декілька постачальників. В цій ситуації споживач віддає перевагу товару, який на одиницю своєї вартості (ціни) задовольняє більше потреб і виготовлений на більш високому рівні, ніж товар конкурента.

Конкуренція виступає рушійною силою товарного господарства, а сам товар стає знаряддям конкурентної боротьби. Успіх в цій боротьбі забезпечує товар, який прийнято називати конкурентоспроможним.

Враховуючи надзвичайну важливість для підприємств цього питання, оцінка конкурентоспроможності продукції сьогодні стала невід’ємною складовою процесу управління підприємством.

З огляду на вищенаведене, можна констатувати, що конкурентоспроможність будь-якої продукції повинна визначатися тільки в результаті порівняння, а отже, є відносним показником. Більш того, слід звернути увагу на те, що в умовах, коли кон’юнктура ринку постійно змінюється, конкурентоспроможність продукції, яку було визначено на якийсь період часу, неможна просто декларувати; потрібен постійний моніторинг ринку з відповідним коригуванням рівня даного показника.

Таким чином, конкурентоспроможність продукції – це сукупність споживчих властивостей продукції, які відрізняють її від товарів-конкурентів за ступенем відповідності конкретним суспільним потребам з урахуванням витрат на їх задоволення.

Існують й інші визначення поняття «конкурентоспроможність продукції», але всі вони за своєю основною сутністю не містять принципових відмінностей.

Основний принцип діагностики конкурентоспроможності продукції полягає в тому, що в умовах товарного виробництва продукт праці може бути предметом ринкового обміну тільки у випадку, якщо він здатен задовольнити певні суспільні потреби, тобто має суспільну споживчу вартість. Між споживчою вартістю і конкурентоспроможністю продукції існує така закономірність: будь-який товар має споживчі властивості, але не всякий товар, що володіє такими властивостями, є конкурентоспроможним.

Основними критеріями, що визначають конкурентоспроможність продукції, є:

• технічний рівень продукції, який характеризує технічну досконалість продукції порівняно з продукцією-конкурентом, ступінь використання новітніх світових науково-технічних досягнень у розробці конструкції і технології виготовлення;

• рівень якості виготовленої продукції, відповідність її стандартам ІSO та іншим вітчизняним і міжнародним стандартам, вимогам законодавчих органів країн-імпортерів та специфічним вимогам споживача.

ISO регламентує всю систему забезпечення якості продукції, починаючи з сировини, технологічного процесу, кваліфікації персоналу і закінчуючи якістю готової продукції;

• рівень якості продукції в експлуатації або споживанні, який характеризує ступінь відповідності фактичних значень показників її якості вимогам нормативно-технічної документації;

• рівень витрат споживача на придбання та експлуатацію продукції.

Результати оцінки конкурентоспроможності продукції можуть використовуватись при рішенні питань щодо:

• розробки заходів з підвищення конкурентоспроможності продукції;

• проведення маркетингових досліджень зовнішнього ринку і вибору напрямків зовнішньоекономічної діяльності;

• розробки пропозицій щодо розвитку експортного потенціалу;

• встановлення або зміни експортних цін на продукцію;

• доцільності виробництва продукції, включення її в експортну програму, зняття з експорту або модернізації;

• підготовки технічних завдань по створенню нових зразків продукції;

• зміни складу, структури сировини та матеріалів, що використовуються при виробництві продукції;

• зміни технології виготовлення продукції, методів випробувань, системи контролю якості виготовлення, зберігання, упаковки, транспортування, монтажу;

• обсягів інвестицій в розробку, виробництво та збут продукції;

• підготовки інформації для проведення рекламної компанії;

• доцільності патентування і підтримки патенту в дії;

• розробки пропозицій по стимулюванню розробників і постачальників продукції та ін.