2. Фактори впливу на конкурентоспроможність підприємства

Аналіз наукової та навчальної літератури, практики оцінки конкурентоспроможності підприємства свідчить про відсутність єдності поглядів щодо виділення груп факторів та конкретних параметрів по кожній групі, на базі яких потрібно розраховувати інтегральний показник конкурентоспроможності.

На ранніх етапах еволюції підходів до оцінки конкурентоспроможності підприємства в системі факторів превалювали фінансові показники. В подальшому коло факторів розширилось і більшість методів оцінки ґрунтувались на використанні показників, що характеризують виробничу, збутову, маркетингову, фінансову діяльність підприємства, ефективність інвестицій і т.д., що в цілому відповідало зарубіжній практиці, але далеко не завжди враховувались особливості галузі і регіону, до яких належить досліджуване підприємство.

Не ставлячи наразі задачу обґрунтування і вибору системи факторів для оцінки конкурентоспроможності підприємства, бо це є суто дослідницьким питанням, надамо одну з пропонованих в навчальній економічній літературі систему основних узагальнюючих факторів (детермінант), яка в цілому задовольняє цілі діагностики конкурентоспроможності підприємства [5]:

• продукція;

• положення підприємства на ринку (ємність ринку);

• можливості збуту продукції;

• методи товароруху;

• виробничий потенціал підприємства.

Зауважимо при цьому, що кожен з узагальнюючих факторів може бути описаний системою конкретних кількісних та якісних параметрів.

Окрім перелічених на конкурентоспроможність підприємства можуть впливати й інші чинники, зокрема, імідж підприємства, який формується за сукупністю різних характеристик його діяльності, серед яких:

• якість продукції;

• упровадження інновацій;

• турбота про споживача;

• соціальна справедливість;

• розуміння ролі підприємства в суспільстві та етичних норм;

• виробнича інфраструктура підприємства;

• система комунікацій (реклама, PR-акції, виставки-ярмарки тощо).

3. Аналітична оцінка конкурентоспроможності підприємства

на ринку

Як не існує єдиного підходу до визначення факторів конкурентоспроможності продукції, так не існує й стандартної методики її оцінки. Тому, будь-який дослідник, в т.ч. студент, що займається науково-дослідницькою роботою з проблем конкурентоспроможності підприємства, має можливість критично проаналізувати стан проблеми, існуючі точки зору відносно сутності, факторів, методів її оцінки та запропонувати своє бачення даного питання.

Підхід до оцінки конкурентоспроможності підприємства, що найбільш використовується, ґрунтується на виборі системи факторів та методу їх узагальнення, серед яких досить розповсюдженим є отримання сумарної оцінки з використанням середньоарифметичної зваженої, де в якості ознаки виступають значення факторів, в якості ваги – їх значущість.

Послідовність дій та розрахунків рівня конкурентоспроможності підприємства наведена нижче.

1. Обґрунтовується перелік факторів для оцінки. В нашому випадку приймемо узагальнюючі фактори, про які йшла мова в розд. 4.2 (продукція, положення підприємства на ринку, можливості збуту продукції, методи товароруху, виробничий потенціал підприємства).

2. Здійснюється вибір підприємств-конкурентів для оцінки. При виборі слід дотримуватись вимог щодо коректного зіставлення об’єктів за номенклатурою продукції, технологією виробництва, організацією виробництва та управління, стадією життєвого циклу та ін.

3. Для названих в п.1 факторів експертним шляхом встановлюються по кожному підприємству, що обрані для оцінки, кількісні їх значення (в інших випадках, коли у складі факторів є конкретні кількісні показники, вони розраховуються безпосередньо прямим способом на основі відповідних формул).

4. Встановлюється із залученням експертів вагомість кожного узагальнюючого фактора.

5. Розраховується груповий показник конкурентоспроможності по кожному фактору для кожного підприємства за формулою

, (4.1)

де Іі – груповий факторний показник конкурентоспроможності по і-му фактору, який розраховується по кожному підприємству (і=1,2,3…, n). В нашому випадку n=5.

qi – параметрична одинична оцінка по і-му фактору, розрахована для кожного підприємства;

R – вагомість і-го фактора.

6. Сумарна оцінка (S) по сукупності всіх (n) групових факторних показників здійснюється за формулою

. (4.2)

7. Розраховуються коефіцієнти конкурентоспроможності (КС) для кожного підприємства. При цьому він дорівнюватиме одиниці для того підприємства, яке має найбільшу сумарну оцінку за всіма груповими факторами. Для інших підприємств він розраховується як відношення їх сумарної оцінки до максимального рівня сумарної оцінки підприємства-лідера.

Отже,

для підприємства - лідера КС = 1 для Smax;

для інших підприємств КС = S/ Smax. (4.3)

Для розрахунків конкурентоспроможності підприємства аналітичним методом доцільно побудувати матрицю конкурентоспроможності (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Матриця конкурентоспроможності підприємства на ринку

Узагальнений фактор конкурентоспроможності

Параметрична одинична оцінка по кожному з n підприємств (qi)

Вагомість фактора (Ri)

Груповий факторний показник по кожному з n підприємств (Іi)

1

2

3

…

n

1

2

3

…

n

Продукція

Положення на ринку

Можливості збуту продукції

Методи товароруху

Виробничий потенціал

Сумарна оцінка (S)

х

1,00

Коефіцієнт конкурентоспроможності (КС)

Таким чином, якщо

КС=1 - підприємство сповідує стратегію лідера;

КС=0,9–1 - підприємство сповідує стратегію ринкового послідовника;

КС=0,5-0,9 - підприємство сповідує стратегію ринкового претендента;

КС<0,5 - підприємство є ринковим новачком.

Результати ранжування підприємств від найбільшого до найменшого рівня конкурентоспроможності підприємств та визначення типу стратегії кожного з них доцільно надати в табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Ранжування підприємств за рівнем конкурентоспроможності

та їх стратегії

Підприємство	Коефіцієнт конкурентоспроможності	Стратегія
1	1,000 (найвищий рівень)	Лідер
2	…	…
3	…	…
…	…	…
n	найменший рівень	Ринковий новачок

В якості матеріалу для розширення знань з розглянутого питання для самостійного вивчення наведемо перелік методик, що застосовуються для оцінки конкурентоспроможності підприємства, які більш-менш детально розкриті в науковій праці [11]:

1. Методика, заснована на теорії ефективної конкуренції.

2. Методика оцінки конкурентоспроможності підприємства з урахуванням ефективності інноваційного проекту. В основі також лежить теорія ефективної конкуренції.

3. Методика оцінки конкурентної сили підприємства.

4. Експрес-оцінка конкурентоспроможності підприємства.

5. Методика аналізу конкурентоспроможності підприємства за окремими елементами комплексу маркетингу.

6. Методика оцінки конкурентоспроможності підприємства з використанням конкурентної карти.

7. Методика оцінки конкурентоспроможності підприємства з урахуванням факторів зовнішнього і внутрішнього середовища.

8. Методика оцінки конкурентоспроможності підприємства з урахуванням привабливості галузі і конкурентного потенціалу підприємства.

9. Оцінка конкурентоспроможності підприємства на основі процесного підходу.

10. Методика оцінки конкурентоспроможності підприємства на основі зовнішніх конкурентних переваг.

11. Методика, яка використовує в якості основи оцінку конкурентоспроможності продукції.

12. Методика оцінки конкурентоспроможності підприємства з урахуванням іміджу.

13. Оцінка фактичної і стратегічної конкурентоспроможності підприємства.

14. Матрична методика з використанням матриці МакКінзі.

15. Матрична методика з використанням Бостонської матриці.

16. Метод конкурентного маркетингу (розробка французьких спеціалістів).