- •Лабораторне заняття 3
- •Теоретичні відомості
- •Відповідно до цього співвідношення можна отримати спектральну густину для подовжньої і поперечних по відношенню до напряму польоту літака складових швидкості вітру
- •Передавальну функцію дискретного фільтра (14) потрібно перетворити до вигляду (8) після чого легко отримати різницеве рівняння для розрахунку вихідного сигналу представлене співвідношенням (7).
- •Якщо використати z-перетворення з інтегратором нульового порядку отримаємо різницеве рівняння
- •2 Порядок виконання роботи
- •Оформлення звіту про лабораторну роботу, який повинен включати:
Відповідно до цього співвідношення можна отримати спектральну густину для подовжньої і поперечних по відношенню до напряму польоту літака складових швидкості вітру
,
(4)
де
а=
.
Для цифрового моделювання випадкових впливів зі спектральними густинами виду (4) може бути використане справедливе для лінійних систем співвідношення теорії випадкових процесів
,
де G0 - спектральна густина білого шуму на вході лінійної системи, K(j) – частотна характеристика лінійної системи призначеної для формування випадкових складових швидкості вітру wx зі спектральною густиною S() = Sr() або wy, wz зі спектральною густиною S() = Sn().
З співвідношень (4) для спектральної густини середньої потужності S() частотна характеристика системи K(j) визначається однозначно при урахуванні вимоги стійкості, тобто щоб усі нулі і полюси функції K(j) знаходились в нижній півплощині комплексної змінної. Далі, використовуючи взаємозв'язок перетворень Фур’є і Лапласа, заміною j на р перейдемо до передавальних функцій по Лапласу
. (5)
Якщо на вхід формуючого фільтра подати дельта корельовану гаусівську послідовність випадкових чисел з параметрами розподілу (0, 2) і з дискретністю у часі t, то величину G0 можна оцінити з співвідношення
де 0=/t - гранична частота спектра по Котельникову. Якщо 2 = 1, тоді
(6)
Є декілька способів побудови лінійних фільтрів для формування на ПЕОМ дискретних складових поривів вітру. Перший заснований на отриманні з співвідношень (5), (6) рекурентних різницевих рівнянь вигляду
(7)
де xn - n-не значення вхідної послідовності чисел (дельта корельованого гаусівського випадкового процесу з параметрами (0, 2)) і yn - вихідні відліки сигналу, які слідують з дискретністю у часі t; ai, bi - коефіцієнти, що визначаються одним зі способів, які розглянуті нижче.
Ряд з цих способів полягає знаходженні з передавальної функції по Лапласу системної або передавальної функцією у вигляді z-перетворення, з якого легко отримати рівняння виду (7). Такому рівнянню відповідає дробово-раціональна функція
(8)
Передавальні функції вигляду (5) є дробово-раціональними. Якщо така функція не має кратних полюсів, то можливе застосування методу, запропонованого Биковим. Метод полягає в наступному. Імпульсна реакція системи, представляється оригіналом передавальної функції K(р)=В(р)/А(р) у вигляді
(9)
де
pk
(
)
– k-тий
корінь полінома А(р),
а коефіцієнти Ck
обчислюються
по формулах
Сигнал на виході лінійної системи з імпульсною характеристикою h(t) визначається згорткою з нею вхідного сигналу u(t)
. (10)
Підстановка в (10) співвідношення (9) і наближене інтегрування по формулі трапецій приводить до різницевого рівняння
(11)
де
(12)
при
Кожному різницевому рівнянню (12) відповідає дискретний фільтр з передавальною функцією
(13)
Сумі (11) відповідає дискретний фільтр з передавальною функцією у вигляді суми співвідношень (13)
(14)
