- •Об’єкт, предмет і завдання ландшафтознавства.
- •Ландшафтознавство у системній класифікації наук.
- •Структура ландшафтознавства.
- •Теоретичні й методологічні основи ландшафтознавства.
- •Етап становлення вчення про ландшафт і навчальної дисципліни “ландшафтознавства”.
- •Етап функціонально-динамічних досліджень ландшафтів і розвиток науки в другій пол. Хх ст.
- •Сучасні проблеми і пріоритетні напрямки ландшафтознавства.
- •Філософські та загальнонаукові передумови виникнення системного підходу.
- •Системний підхід як наукове явище.
- •Геосистеми як особливий тип систем.
- •Системна організація географічної оболонки.
- •Географічні компоненти ландшафтних комплексів і геооблонки: речовинні компоненти і компоненти сфери.
- •Масивні та контактні геокомпоненти.
- •Поняття про “сильні” та “слабкі” компоненти.
- •Основні морфологічні одиниці ландшафту та їх діагностичні ознаки.
- •Просторові структури геосистем.
- •Генетико-морфологічна структура ландшафтів та її типи
- •Позиційно-динамічні структури геосистем.
- •Парагенетичні структури геосистем.
- •Басейнові структури геосистем.
- •Біоцентрично-мережева структура геосистем
- •31. Функціонування геосистем. Вологообмін, біогенний, мінеральний і енергетичний обмін в ланд-шафті.
- •32. Ритмічність і циклічність природних процесів.
- •33. Мінливість, стійкість і динаміка ландшафту.
- •34. Розвиток (еволюція) ландшафтних комплексів: фактори і стадії.
- •35. Систематика, класифікація і типологія ландшафтів: зміст і значення, принципи.
- •36. Системи типологічних комплексів (за в.А. Ніколаєвим, 1979; в.М. Пащенком, 1993).
- •37. Фізико-географічне районування: сутність і значення.
- •38. Теоретичні основи фізико-географічного районування.
- •39. Таксономічні одиниці фізико-географічного районування.
- •40. Співвідношення фізико-географічних і типологічних таксонів ландшафтних комплексів.
- •41. Становлення антропогенного ландшафтознавства.
- •42. Теорія і термінологія антропогенного ландшафтознавства.
- •43. Принципи і методи дослідження антропогенних ландшафтів.
- •44. Класифікація антропогенних ландшафтів.
- •45. Селитебні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •46. Сільськогосподарські ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •47. Лісові антропогенні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •48. Водні антропогенні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •49. Дорожні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •50. Промислові ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •51. Белігеративні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •52. Рекреаційні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •53. Розкрийте зміст і значення ландшафтних досліджень для цілей сільського господарства.
- •54. Ландшафтно-меліоративні дослідження.
- •55. Ландшафтознавчі дослідження для районних планувань.
- •56. Ландшафтознавчі дослідження для цілей містобудування.
- •57. Ландшафтознавчі дослідження для цілей охорони й збереження природного середовища.
- •58. Ландшафтознавчі дослідження з метою обґрунтування Проекту організації нпп.
- •59. Ландшафтознавчі дослідження для цілей рекреації.
- •60. Ландшафтознавче обґрунтування географічних інформаційних систем (гіс).
- •61. Поняття про культурний ландшафт; основні завдання його формування.
- •62. Вивчення ландшафтів у шкільному курсі Фізичної географії.
- •63. Ландшафти України: чинники формування та характерні риси.
- •64. Ландшафтознавче картографування: принципи, основні типи ландшафтних карт і їх легенд.
- •70. Карта четвертинних відкладів і її використання в ландшафтному картографуванні.
- •71. Карти умов місцезростання і рослинного покриву в ландшафтному картографуванні.
- •72. Розкрийте методику передпольового періоду ландшафтознавчих досліджень.
- •73. Розкрийте основні методи польових досліджень ландшафтів.
- •74. Опишіть документи фіксації (бланки, щоденники) польових даних при дослідженні ландшафт-них комплексів.
- •75. Розкрийте основні прийоми (опис точки, профілювання) ландшафтної зйомки.
- •76. Опишіть методику складання попередньої ландшафтної карти (передпольовий період).
- •77. Опишіть методику складання остаточного варіанту ландшафтної карти (після польовий період) та її легенди.
- •78. Наведіть приклади ландшафтних фацій рідного краю.
- •79. Наведіть приклади урочищ рідного краю.
- •80. Наведіть приклади місцевостей рідного краю.
- •81. Наведіть приклади ландшафтів (видів, родів, типів) рідного краю.
- •82. Наведіть приклади морфологічних одиниць гірських ландшафтів.
- •83. Екваторіальні ландшафти.
- •84. Субекваторіальні (перемінно-вологі лісові) ландшафти.
- •85. Тропічні ландшафти.
- •86. Субтропічні ландшафти.
- •87. Структура ландшафтів лісостепового типу.
- •88. Бореальні (тайгові) ландшафти.
- •89. Субарктичні та субантарктичні ландшафти.
- •90. Полярні льодовикові ландшафти.
Теоретичні й методологічні основи ландшафтознавства.
“Відкриття” ландшафту й зародження концепції ландшафтознавства.
Термін "ландшафт" походить від німецького і дослівно означає: 1) "краєвид", "пейзаж" або 2) "край", "країна", "провінція". Але в географічній науці поняття про ландшафт не зводиться до пейзажу, тобто картини природи, і використовується для відзначення цілісності та неповторності (своєрідності) окремих ділянок території. Географи використовують термін "ландшафт" саме у другому значенні - як край, країна, провінція, тобто як певний географічний регіон. Саме в такому розумінні слово ландшафт як науковий термін вперше використав Г.Гоммейєр в 1805 р..
Термін "ландшафтознавство" вперше запропонували О.Опель в 1884 р. і І.Віммер в 1885 р. [33]. Проте як наука ландшафтознавство зароджується лише на початку XX століття завдяки дослідженням німця З.Пассарге і росіянина Л.С. Берга.
З.Пассарге в роботах 1908-1933 рр. розглядав ландшафт як область, то складається із окремих частин, "будівельних каменів" - клімату, рослинною покриву, форм земної поверхні, вод, геологічної будови і грунтів, які перебувають у дуже тісному взаємозв'язку.
Л.С.Берг вперше використав термін "ландшафт" в 1913 р. у статті "Досвід поділу Сибіру та Туркестану на ландшафтні і морфологічні області", де він поділив територію Азіатської Росії на дев'ять ландшафтних зон. Ландшафтами він називав області, "схожі за переважаючим характером рельєфу, клімату, рослинного і ґрунтового покривів", а ландшафтними зонами - "області переважаючого розвитку одних і тих же ландшафтів", А в 1931 р. у вступі до монографії "Ландшафтно-географічні зони СРСР" Л.С.Берг зробив першу спробу розробки вчення про ландшафт і дав нове, більш конкретне, визначення ландшафту як основної природної територіальної одиниці: "...географічний ландшафт є така сукупність, або угрупування предметів і явищ, в якій особливості рельєфу, клімату, вод, ґрунтового і рослинного покриву та тваринного світу, а також, до відомого ступеню, діяльність людини зливаються у єдине гармонічне ціле, що типово повторюється на всьому простяганні даної зони Землі". Там же він окреслює коло завдань ландшафтознавства.
Схоже визначення терміна "ландшафт" дав і С.В.Калесник, який в 1940 р. у статті "Завдання географії і польові географічні дослідження" писав, що географічний ландшафт - це діалектично цілісне поєднання рельєфу, геологічної будови, клімату, грунтів, вод, органічного світу і діяльності людини, яке типово повторюється на значному просторі географічної оболонки. Саме С.В.Калесник вперше акцентував увагу на неправомірності недиференційованого підходу до понять "комплекс" і "ландшафт". Будь-який ландшафт, стверджував він, є комплексом, але не всякий комплекс є ландшафтом. Ландшафт - це система комплексів.
Ідеї Л.С.Берга привернули увагу багатьох вчених. Терміни "ландшафт", "природний комплекс" набувають характеру ключових слів і виносяться в назви статей. Особливої уваги заслуговують роботи М.А.Первухина [237-238] і С.В.Калесника [144], які в 1934-1940 рр. утвердили думку про те, що ландшафт може і повинен бути предметом самостійного вивчення як єдине ціпе.