
- •Об’єкт, предмет і завдання ландшафтознавства.
- •Ландшафтознавство у системній класифікації наук.
- •Структура ландшафтознавства.
- •Теоретичні й методологічні основи ландшафтознавства.
- •Етап становлення вчення про ландшафт і навчальної дисципліни “ландшафтознавства”.
- •Етап функціонально-динамічних досліджень ландшафтів і розвиток науки в другій пол. Хх ст.
- •Сучасні проблеми і пріоритетні напрямки ландшафтознавства.
- •Філософські та загальнонаукові передумови виникнення системного підходу.
- •Системний підхід як наукове явище.
- •Геосистеми як особливий тип систем.
- •Системна організація географічної оболонки.
- •Географічні компоненти ландшафтних комплексів і геооблонки: речовинні компоненти і компоненти сфери.
- •Масивні та контактні геокомпоненти.
- •Поняття про “сильні” та “слабкі” компоненти.
- •Основні морфологічні одиниці ландшафту та їх діагностичні ознаки.
- •Просторові структури геосистем.
- •Генетико-морфологічна структура ландшафтів та її типи
- •Позиційно-динамічні структури геосистем.
- •Парагенетичні структури геосистем.
- •Басейнові структури геосистем.
- •Біоцентрично-мережева структура геосистем
- •31. Функціонування геосистем. Вологообмін, біогенний, мінеральний і енергетичний обмін в ланд-шафті.
- •32. Ритмічність і циклічність природних процесів.
- •33. Мінливість, стійкість і динаміка ландшафту.
- •34. Розвиток (еволюція) ландшафтних комплексів: фактори і стадії.
- •35. Систематика, класифікація і типологія ландшафтів: зміст і значення, принципи.
- •36. Системи типологічних комплексів (за в.А. Ніколаєвим, 1979; в.М. Пащенком, 1993).
- •37. Фізико-географічне районування: сутність і значення.
- •38. Теоретичні основи фізико-географічного районування.
- •39. Таксономічні одиниці фізико-географічного районування.
- •40. Співвідношення фізико-географічних і типологічних таксонів ландшафтних комплексів.
- •41. Становлення антропогенного ландшафтознавства.
- •42. Теорія і термінологія антропогенного ландшафтознавства.
- •43. Принципи і методи дослідження антропогенних ландшафтів.
- •44. Класифікація антропогенних ландшафтів.
- •45. Селитебні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •46. Сільськогосподарські ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •47. Лісові антропогенні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •48. Водні антропогенні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •49. Дорожні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •50. Промислові ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •51. Белігеративні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •52. Рекреаційні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •53. Розкрийте зміст і значення ландшафтних досліджень для цілей сільського господарства.
- •54. Ландшафтно-меліоративні дослідження.
- •55. Ландшафтознавчі дослідження для районних планувань.
- •56. Ландшафтознавчі дослідження для цілей містобудування.
- •57. Ландшафтознавчі дослідження для цілей охорони й збереження природного середовища.
- •58. Ландшафтознавчі дослідження з метою обґрунтування Проекту організації нпп.
- •59. Ландшафтознавчі дослідження для цілей рекреації.
- •60. Ландшафтознавче обґрунтування географічних інформаційних систем (гіс).
- •61. Поняття про культурний ландшафт; основні завдання його формування.
- •62. Вивчення ландшафтів у шкільному курсі Фізичної географії.
- •63. Ландшафти України: чинники формування та характерні риси.
- •64. Ландшафтознавче картографування: принципи, основні типи ландшафтних карт і їх легенд.
- •70. Карта четвертинних відкладів і її використання в ландшафтному картографуванні.
- •71. Карти умов місцезростання і рослинного покриву в ландшафтному картографуванні.
- •72. Розкрийте методику передпольового періоду ландшафтознавчих досліджень.
- •73. Розкрийте основні методи польових досліджень ландшафтів.
- •74. Опишіть документи фіксації (бланки, щоденники) польових даних при дослідженні ландшафт-них комплексів.
- •75. Розкрийте основні прийоми (опис точки, профілювання) ландшафтної зйомки.
- •76. Опишіть методику складання попередньої ландшафтної карти (передпольовий період).
- •77. Опишіть методику складання остаточного варіанту ландшафтної карти (після польовий період) та її легенди.
- •78. Наведіть приклади ландшафтних фацій рідного краю.
- •79. Наведіть приклади урочищ рідного краю.
- •80. Наведіть приклади місцевостей рідного краю.
- •81. Наведіть приклади ландшафтів (видів, родів, типів) рідного краю.
- •82. Наведіть приклади морфологічних одиниць гірських ландшафтів.
- •83. Екваторіальні ландшафти.
- •84. Субекваторіальні (перемінно-вологі лісові) ландшафти.
- •85. Тропічні ландшафти.
- •86. Субтропічні ландшафти.
- •87. Структура ландшафтів лісостепового типу.
- •88. Бореальні (тайгові) ландшафти.
- •89. Субарктичні та субантарктичні ландшафти.
- •90. Полярні льодовикові ландшафти.
45. Селитебні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
д. Селитебні ландшафти:
I - сільські: II - міські:
Селитебні ландшафти - найстародавніші антропогенні геокомплекси в межах Поділля. Зараз вони займають від 5-7 (центральні райони) до 10-13 (Придністер'я, Середнє Побужжя) відсотків території регіону. У 3999 поселенях проживає більше 4,0 млн. осіб, з яких 48 % - міські жителі. За ступенем перетворення натуральних умов і ландшафтних комплексів, селитебні ландшафти можна розділити на два підкласи: міські і сільські антропогенні ландшафти.
Міські ландшафти, в порівнянні з сільськими займають значно менші площі, проте ступінь перетворення натуральних ландшафтів - вищий. У містах зрізаються горби, круті схили, засипаються яри і балки, нарізаються та насипаються штучні тераси і ніші під будівництво. Земна поверхня міст поступово нівелюється, натуральні ерозійні та акумулятивні процеси послаблюються і контролюються.
У ландшафтній структурі міст виділяють малоповерховий (5065%), багатоповерховий, промислово-селитебний, водно-антропогенний і садово-парковий типи ландшафтів (рис. 7).
Малоповерховий тип міського ландшафту представлений ділянками 1 -2 поверхової старої забудови, а також формується за рахунок територій навколишніх сіл, які поступово "поглинає" місто в процесі свого розвитку.
Багатоповерховий тип міського ландшафту інтенсивно розвивається за рахунок навколишніх територій сільськогосподарських і лісових угідь, а також поступової забудови малоповерхового типу міського ландшафту.
Промислово-селитебний тип міського ландшафту формується на базі і навколо промислових об'єктів: комбінатів, заводів, фабрик, складських приміщень, вантажних станцій, кар'єрів тощо. Значні (до 75 %) площі техногенного покриву, повна перебудова річкової мережі, знищення ґрунтового і рослинного покриву та своєрідні мікрокліматичні умови - характерні ознаки цього типу ландшафту.
Водно-рекреаційний тип міського ландшафту формують водосховища, ставки і канали, які є в кожному місті. Здебільшого це водосховища, які згідно з екологічними нормами не можна було будувати в межах великих міст.
На розташування сільських поселень впливали різні чинники - природні, історичні та економічні. Природні чинники завжди мали вирішальне значення, проте за минулі десятиріччя роль економічних значно зросла. У процесі будівництва каскаду водосховищ на Дністрі було заплановано "винести" з долини на вододіли більше двохсот населених пунктів. Нові села будували у місцях розробок корисних копалин, будівництва об'єктів сільськогосподарського призначення (тепличних комплексів, селекційних станцій та ін.). До сільських селитебних ландшафтів відносяться й дачні ділянки, кількість і плоші яких постійно зростають.
Багато характерних рис сільських поселень - морфологія, контури, внутрішня структура (розташування забудов, городів, вулиць) та інше, в значній мірі визначаються приуроченістю до відповідного типу місцевостей, наявності будівельних матеріалів. Враховуючи, що 78 % сіл Поділля розташовані в долинах річок, то схиловий і надзаплавно-терасовий тип місцевостей мають більше значення у формуванні їх рис в порівнянні із заплавним, вододільним та іншими.