45. Селитебні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.

д. Селитебні ландшафти:

I - сільські: II - міські:

Селитебні ландшафти - найстародавніші антропогенні геокомплекси в межах Поділля. Зараз вони займають від 5-7 (центральні райони) до 10-13 (Придністер'я, Середнє Побужжя) відсотків території регіону. У 3999 поселенях проживає більше 4,0 млн. осіб, з яких 48 % - міські жителі. За ступенем перетворення натуральних умов і ландшафтних комплексів, селитебні ландшафти можна розділити на два підкласи: міські і сільські антропогенні ландшафти.

Міські ландшафти, в порівнянні з сільськими займають значно менші площі, проте ступінь перетворення натуральних ландшафтів - вищий. У містах зрізаються горби, круті схили, засипаються яри і балки, нарізаються та насипаються штучні тераси і ніші під будівництво. Земна поверхня міст поступово нівелюється, натуральні ерозійні та акумулятивні процеси послаблюються і контролюються.

У ландшафтній структурі міст виділяють малоповерховий (5065%), багатоповерховий, промислово-селитебний, водно-антропогенний і садово-парковий типи ландшафтів (рис. 7).

Малоповерховий тип міського ландшафту представлений ділянками 1 -2 поверхової старої забудови, а також формується за рахунок територій навколишніх сіл, які поступово "поглинає" місто в процесі свого розвитку.

Багатоповерховий тип міського ландшафту інтенсивно розвивається за рахунок навколишніх територій сільськогосподарських і лісових угідь, а також поступової забудови малоповерхового типу міського ландшафту.

Промислово-селитебний тип міського ландшафту формується на базі і навколо промислових об'єктів: комбінатів, заводів, фабрик, складських приміщень, вантажних станцій, кар'єрів тощо. Значні (до 75 %) площі техногенного покриву, повна перебудова річкової мережі, знищення ґрунтового і рослинного покриву та своєрідні мікрокліматичні умови - характерні ознаки цього типу ландшафту.

Водно-рекреаційний тип міського ландшафту формують водосховища, ставки і канали, які є в кожному місті. Здебільшого це водосховища, які згідно з екологічними нормами не можна було будувати в межах великих міст.

На розташування сільських поселень впливали різні чинники - природні, історичні та економічні. Природні чинники завжди мали вирішальне значення, проте за минулі десятиріччя роль економічних значно зросла. У процесі будівництва каскаду водосховищ на Дністрі було заплановано "винести" з долини на вододіли більше двохсот населених пунктів. Нові села будували у місцях розробок корисних копалин, будівництва об'єктів сільськогосподарського призначення (тепличних комплексів, селекційних станцій та ін.). До сільських селитебних ландшафтів відносяться й дачні ділянки, кількість і плоші яких постійно зростають.

Багато характерних рис сільських поселень - морфологія, контури, внутрішня структура (розташування забудов, городів, вулиць) та інше, в значній мірі визначаються приуроченістю до відповідного типу місцевостей, наявності будівельних матеріалів. Враховуючи, що 78 % сіл Поділля розташовані в долинах річок, то схиловий і надзаплавно-терасовий тип місцевостей мають більше значення у формуванні їх рис в порівнянні із заплавним, вододільним та іншими.