44. Класифікація антропогенних ландшафтів.

Питанням класифікації присвячена значна кількість наукових праць. Особливої уваги заслуговує класифікація антропогенних ландшафтів Мількова Ф.М..

Видатний ландшафтознавець Мільков Ф.М., основоположник школи антропогенного ландшафтознавства, уперше обґрунтував підходи до систематизації антропогенних ландшафтів на основі видів діяльності людини та змін природи внаслідок цієї діяльності. Учений підкреслює, що класифікація антропогенних ландшафтів означає їх розподіл на групи за будь–якою ознакою. Таких класифікацій може бути нескінченно багато. Ми пропонуємо деякі з цих класифікацій:

І. Класифікація антропогенних ландшафтів за змістом

1. Сільськогосподарські комплекси (оброблені поля, культурні луки);

2. Лісові комплекси (вторинний ліс, штучні насадження лісу);

3. Водні комплекси (озера, водосховища);

4. Промислові комплекси(включаючи транспортні);

5 . Селитебні комплекси – ландшафти населених пунктів, від дрібних до величезних міст.

ІІ. Класифікація антропогенних комплексів за глибиною впливу людини на природу.

1. Антропогенні ландшафти – заново створені людиною комплекси, що раніше не існували в природі.

2. Змінені (перетворені) антропогенні ландшафти, що характеризуються тим, що прямого перетворюючого впливу з боку людини.

ІІІ. Класифікація антропогенних комплексів за їх генезисом.

1. Техногенні ландшафти – комплекси виникнення яких пов’язано з різними видами будівництва – промисловим, господарським, дорожнім, водогосподарським.

2. Підсічні ландшафти – комплекси, у своєму виникненні пов’язані з вирубуванням лісів(поля, луки, пустоші, поселення на місці вирубаного лісу).

3. Розорювані, або араційні (від лат. aro – розорювати), ландшафти – антропогенні комплекси, що сформувалися у результаті розорювання території.

4. Пірогенні ландшафти – комплекси, зумовлені випалюванням лісів, степів та інших типів корінної рослинності з метою використання земель під пашню.

5. Пасовищно–дигресійні (пасквально–дигреційні, за Висоцьким Г.Н.) ландшафти–комплекси, що виникли в місцях непланомірного випасу худоби.

ІV. Класифікація антропогенних комплексів за їх господарською цінністю.

1. Культурні, чи конструктивні ландшафти – зазвичай прямі, регульовані людиною антропогенні комплекси.

2. Акультурні ландшафти – антропогенні комплекси, так звані покинуті землі, „антропогенний бедленд”, що виникає в результаті нераціонального, неправильного ведення господарства. За Барковим А.С.– деструктивний.

Продовжувачем започаткованого напрямку дослідження Мількова Ф.М. став Денисик Г.І.. Головним недоліком попередніх спроб класифікацій антропогенних ландшафтів він вважає змішування двох цілком різних понять – класифікації і районів співвідношення натуральних та антропогенних комплексів.

Класифікація антропогенних ландшафтів означає поділ їх на групи за якоюсь ознакою – або найбільш суттєвою у самій структурі комплексу, або важливою для потреб практики. Найбільше визнання і широке застосування в практиці отримали дві із запропонованих вченим класифікацій – за їх змістом і генезисом. Усі інші мають допоміжне значення. Денисик Г.І. вважає, що головною є класифікація за генезисом. Підсічні ландшафти, орні ландшафти, пірогенні ландшафти, пасквально–дигресійні ландшафти, рекреаційно–дегресійні ландшафти, техногенні ландшафти.

У залежності від характеру господарської діяльності людей Денисик Г.І. виділяє такі види антропогенних ландшафтів (класифікація за змістом): селитебні, сільськогосподарські, лісогосподарські та водогосподарські антропогенні, дорожні, рекреаційні, белігеративні антропогенні ландшафти [11].