Зм II. Онтологія і гносеологія. Семінарське заняття 5.

ТЕМА. Філософський зміст проблеми буття та усвідомлення його людиною.

МЕТА вивчення теми: Вияснити базисні основи, системно-структурну організацію матеріального світу, зміст буття та людської свідомості, специфіку людського простору й часу, космо- та антропоцентризму.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: буття, сенс, єдність світу, буття людини, матеріальне, духовне, ідеальне, матерія, простір, час, спокій, онтологія.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1. Філософський сенс проблеми буття. Категорія буття в історії філософії.

2. Буття світу як передумова його єдності. Світ, як сукупна реальність.

3. Специфіка людського буття.

4. Основні форми та діалектика буття. Матеріальне та ідеальне.

5. Єдність простору, руху, часу та матерії у бутті.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Що таке буття? Чи тотожні поняття: "буття", "матерія", "дійсність", "реальність"?

2. Які аспекти буття розглядають різні науки? У чому особливості філософського бачення проблеми буття?

3. Чому буття світу є передумовою його єдності?

4. Які Ви знаєте основні форми буття?

5. Які ви знаєте рівні буття?

6. Які атрибути буття ви знаєте?

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ (ПРЕЗЕНТАЦІЙ)

1. Філософсько-світоглядне підґрунтя концепції "Великого вибуху".

2. Проблематичність людського буття.

3. Сучасні теорії простору і часу.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

3. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник/ Бичко І. В., Табачковський В. Г., Горак Г. І. та ін. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1994. – 576 с. – С. 315-430.

4. Філософія: Підручник / Бичко І. В., Бойченко І. В., Табачковський В. Г. та ін. – К.: Либідь, 2001. – 408 с. – С. 31-142.

5. Філософія: Підручник / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Кальний та ін.; За ред. Г. А. Заїченка та ін. – К.: Вища шк., 1995. – 455 с. – С. 185-204.

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ЗАНЯТТЯ

Онтологія – (лат. ontologia від дав.-гр. ών рід. п. грец. όντος — суще, те, що існує і грец. λόγος — учення, наука) — це вчення про буття, розділ філософії, у якому з'ясовуються фундаментальні проблеми існування, розвитку сутнісного, найважливішого. Поняття «онтологія» не має однозначного тлумачення у філософії.

Матеріальний, природний світ є основою буття.

Матерія розглядається як об'єктивна реальність, що дана лю­дині у її почуттях і існує поза і незалежно від людської свідомості. При цьому матерія не ототожнюється з будь-яким конкретним видом, властивостями і т. п., а її атрибутами виступають субстанціональність (існування матерії об'єктивне, незалежне від свідомості, здатність до її нескінченних самоперетворень, якими зумовлена природа різних влас­тивостей та форм руху тіла), всезагальність (матерія — це множина, що розглядається як єдність), абсолютність (матерія вільна від умов, незалежна, на шляху її розвитку не виникає перешкод).

Спосіб існування матерії — рух. У широкому розумінні рух — це будь-яка зміна, спосіб існування буття. Виділяють ряд власти­востей, що притаманні руху;

— об'єктивність. Рух відбувається незалежно від свідомості лю­дей, він завжди є зміною якою-небудь реальності;

— абсолютність. Буття не може бути реальністю без руху. З цього випливає, що рух вічний і незнищуваний (незникаючий);

— у той же час рух є відносним. Абсолютна природа руху вияв­ляється гільки через конкретні форми буття;

— суперечливість. Суперечливий характер руху виявляється в єдності понять зміни і спокою, переривчастості і безпере­рвності, еволюції і революції, якості і кількості.

Існують різні типи руху — від більш простих (механічний рух) до більш складних (простір і час живих організмів та суспільних систем).

Рух не привноситься ззовні, а укладений в природі самого буття. Зміна, рух буття можливі тільки в рамках певних просторово-тимча­сових параметрів.

Основними формами існування матерії виступають простір і час.

Поняття «простір» охоплює дві фундаментальні риси матеріально­го сущого — його протяжність і місце серед інших сущих. Протяжність є продовженням одного і того ж сущого. Кожне тіло має три виміри протяжності — довжина, широта і висота. Вони визначають величину, розмір предмета. Задавши розмір тіла і вказавши його місце в середо­вищі, визначають його просторові характеристики.

Час також відображає дві фундаментальні риси процесів, які відбуваються з матеріальними тілами, а саме тривалість і черговість подій. Тривалість — це фази одного і того ж (тривалість дня, існування дерева). У ній розрізняються,фази (моменти) — сучасність, минуле і майбутнє. Черговість вказує на місце події серед інших подій в ча­совому просторі (те відбулось раніше, а це — пізніше). Вказавши місце події серед інших подій та її тривалість, визначають її часову характеристику.

Простір і час взаємодоповнюють одне одного. Взаємодоповненість полягає в тому, що простір визначають через час і навпаки.

Уявлення простору й часу як таких стало можливим лише на основі певного соціально-історичного досвіду. Охарактеризувати їх можна шляхом посилання на те, що простір — це загальна форма протяжності й співіснування матеріальних об'єктів, порядок розміщення одного тіла щодо іншого. Час — це загальна форма тривалості й зміни явищ або стадій проходження матеріальних процесів. Самі поняття «протяжність», «співіснування», «тривалість», «зміна» уже передбачають поняття простору й часу. До характеристик простору належать його тривимірність, рівноправність напрямків і симетричність. До характеристик часу — одномірність, односпрямованість та незворотність. Ці поняття легше констатувати, аніж пояснювати, пов'язуючи їх із певними властивостями, матеріальними процесами.

Насправді ж простір і час є невіддільними від матерії, загаль­ними її атрибутами. Простір нескінченний і безмежний. Плин часу також не має ні початку, ні кінця. Отже, матеріальний світ є нескінченним у просторі й вічним у часі.

Загальні властивості простору і часу: об'єктивність і незалеж­ність від свідомості людини, абсолютність як атрибутів матерії, нерозривний зв'язок один з одним і з рухом матерії, залежність від структурних відносин і процесів розвитку в матеріальних системах, єдність перервного і безперервного в їхній структурі, кількісна і якісна нескінченність.

Топологічні характеристики описують перервність і безпе­рервність, розміреність, зв'язність, орієнтованість.

Метричні характеристики описують кривизну, кінечність і безкінечність, ізотропність, гомогенність.

Загальні властивості простору: протяжність, рядоположеність, що означає співіснування різних елементів (точок, відріз­ків , об'ємів тощо), можливість збільшення до кожного даного еле­мента деякого наступного елемента або можливість зменшення числа елементів, зв'язність і безперервність, тривимірність.

Специфічні (локальні) властивості простору: симетрія і аси­метрія, конкретна форма і розміри, місцеположення, відстань між тілами, просторовий розподіл речовини і поля, межі, що ви­значають різні системи.

Загальні властивості часу: об'єктивність, нерозривний зв'язок з матерією та її атрибутами, тривалість, одновимірність і асиметричність, безповоротність і спрямованість від минулого до майбутнього.

Специфічними властивостями часу є конкретні періоди існу­вання тіл від виникнення до переходу в якісно інші форми, одно­часність подій, яка завжди відносна, ритм процесів, швидкість зміни станів, темпи розвитку, тимчасові відносини між різними циклами в структурі систем.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Яке з визначень буття правильне?

1. буття – це Всесвіт

2. буття – це природа

3. буття – це все, що існує об'єктивно

4. буття – це поняття для означення всього існуючого

2. Яке з даних визначень матерії є філософським?

1. матерія – це сукупність відчуттів

2. матерія – це поняття для означення об'єктивно-реального буття світу в часі, просторі, русі

3. матерія – це абсолютна ідея

4. матерія – це суть форми буття.

3. Яке з наведених тверджень є правильним?

1. простір і час – суть форми буття

2. простір і час – об'єктивна форма існування матерії

3. простір і час – форма нашого сприйняття

4. простір і час – незалежні від матерії поняття

4. Буття речей (явищ і процесів) містить у собі (виберіть декілька варіантів):

1. буття речей «першої природи»

2. буття людини у світі речей

3. буття зроблених людиною речей

4. буття окремої людини в суспільстві та історії

5. Атрибутами буття виступають:

1. матерія, простір, час

2. матерія, простір, рух,

3. простір, час та рух

4. матерія, простір, рух, час

6. Буття людини містить у собі (виберіть декілька варіантів):

1. буття людини у світі речей

2. буття зроблених людиною речей

3. буття окремої людини в суспільстві та історії

4. специфічно людське буття

7. Час – це:

1. форма тривалості й зміни явищ або стадій проходження матеріальних об'єктів

2. загальна форма протяжності й співіснування матеріальних об'єктів, порядок розміщення одного тіла щодо іншого

3. об'єктивна реальність дана людині у її відчуттях поза і незалежно від людської свідомості

4. процес тривалих накопичуваних якісних змін у бутті

8. Буття духовного (ідеального) – це (виберіть декілька варіантів):

1. потік усвідомлених потягів, спонукань, почуттів, переживань, думок, знань, переконань, стереотипів, цінностей і т. п.)

2. сукупність проявів життєдіяльності суспільства як цілісного організму в єдності матеріально-виробничої і духовної сфер,

3. сукупність рушійних сил і механізмів суспільно-історичного розвитку, культурно-цивілізаційних явищ і процесів.

4. різні форми несвідомого;

5. уявлення про світ, Бога, добро, істину, справедливість та ін.

9. Ознаками руху є (виберіть декілька варіантів):

1. протяжність

2. місце серед інших сущих

3. спрямованість

4. циклічність

5. поступальність

10. Ознаками часу є (виберіть декілька варіантів):

1. протяжність

2. місце серед інших сущих

3. тривалість

4. циклічність

5. необоротність