- •Міністерство освіти і науки України Полтавський національний педагогічний університет імені в.Г.Короленка
- •Питання та завдання семінарських занять
- •Література:
- •Діалектика та її альтернативи
- •Література:
- •Категорії діалектики
- •Література:
- •Людина як предмет філософської рефлексії
- •Література:
- •Питання модульного контролю
- •Іі модуль. Свідомість та соціальне пізнання
- •Проблеми свідомості
- •Література:
- •Проблеми гносеології
- •Література:
- •Соціальне пізнання
- •Література:
- •Аксіологія
- •Література:
- •Питання модульного контролю
- •Теми індивідуальної роботи
Категорії діалектики
План
1. Категорії діалектики як характеристики буття і форми думки.
2. Зміст категорій одиничне, загальне, особливе.
3. Категорії сутність і явище, форма і зміст.
4. Зміст категорії причина і наслідок.
5. Категорії можливість і дійсність, необхідність і випадковість.
Основні поняття: діалектика, розвиток, закони діалектики, категорії, одиничне, загальне, сутність, явище, причина, наслідок, можливість, дійсність, причина, наслідок.
Література:
Гегель Г.В.Ф. Наука логики // Мир философии. Книга для чтения. – М., 1991. – Ч.1. – С. 395 – 397.
Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук: В 3 т. – М., 1974. – Т.1. – С.215-268; – Т.2. – С.264-340.
Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М., 1986. – С.207-270.
История античной диалектики. – М., 1972
История диалектики. Немецкая классическая философия. – М, 1978
Ильенков Э. В. Диалектическая логика. – М., 1987. – С.55-78, 109-140, 154, 200-206.
Лосев А.Ф. Учиться диалектике // Лосев А.Ф. Дерзание духом. – М., 1988. – С.80 – 150.
Категория качества в науке. – К., 1991.
Категории диалектики, их развитие и функции. – К., 1980.
Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины 18 – нач. 19 в. –М., 1989. – С.186-393.
Столович Л.Н. Диалог и диалектика // Вопросы философии. – 2002. – №11.
Шинкарук В.И. Логика, диалектика и теория познания Гегеля. – К., 1964.
Философская энциклопедия: В 5 т. – М, 1962.
Завдання для самостійної роботи:
1. Що таке категорія? У чому її відмінність від поняття?
2. Чим відрізняються категорії філософії від понять науки?
3. Дайте визначення основних принципів і категорій діалектики.
4. Чи тотожні поняття діалектика і філософія?
5. Як Ви розумієте вислів Маркса, що «якби сутність і явище співпали, то наука була б непотрібна»?
6. Скільки явищ у сутності?
7. Прокоментуйте вислів «сутність являється, а явище – суттєве…»
8. Прокоментуйте вираз «необхідність випадкова, випадковість необхідна»
9. В чому проявляється двоїстість форми?
10. В чому полягає зміст загального? Поясніть.
11. Як відрізнити реальну можливість від формальної?
12. Як можна пояснити, що усі речі світу мінливі, з часом вони руйнуються і зникають, але світ як сукупність речей продовжує існувати?
13. Порівняйте трактування причинності. Поясніть
13.1. «Події майбутнього не можуть виводитись із подій теперішнього. Віра в причинний зв’язок є забобоном»;
13.2. «Жоден предмет не виникає безпричинно, але все виникає на якійсь основі і в силу необхідності»;
14. Прокоментуйте висновки:
14.1. «Не існує необхідності, за якою одне повинне відбутися тому, що відбулося інше. Існує тільки логічна необхідність».
14.2. «...можливість не тотожна реальності, тому що є реальністю обмеженою, а не абсолютною».
15. Чи поділяєте ви думку Дж. Бруно? Поясніть. «...Хто хоче пізнати найбільші таємниці природи, нехай розглядає і спостерігає мінімуми і максимуми суперечностей і протилежностей».
16. Скільки пар протиставлень містить вислів? Проаналізуйте їх взаємовідношення:
«Безсилий ворог – наш кращий друг, заздрісний друг – найстрашніший з наших ворогів».
Семінарське заняття 6 (2 год.)
