
- •Методичне забезпечення лекційного курсу з навчальної дисципліни
- •Лекція № 1 Тема: Земля та Всесвіт.
- •1. Поняття про Всесвіт.
- •3. Форма і розміри Землі.
- •4. Рухи Землі.
- •Лекція № 2 Тема: План і карта.
- •1. Поняття про географічну карту і план. Географічною картою називається зменшене і узагальнене зображення земної поверхні на площині, географічні об’єкти якої передані умовними знаками.
- •2. Масштаб. Види масштабу.
- •3. План місцевості і топографічні карти.
- •4. Способи зображення рельєфу на карті.
- •5. Географічні координати.
- •Лекція № 3
- •1. Внутрішня будова Землі.
- •2. Поняття про літосферу
- •Лекція № 4 Тема: Основні рельєфоутворюючі процеси.
- •Поняття про рельєф. Фактори рельєфоутворення.
- •Класифікація форм рельєфу.
- •3. Землетруси та вулкани.
- •4. Вивітрювання.
- •5. Рельєфоутворююча діяльність вітру.
- •Лекція № 5
- •Поняття про гідросферу як про одну із сфер Землі.
- •Фізичні та хімічні властивості води.
- •3. Світовий океан.
- •4. Річки. Режим та живлення.
- •5. Походження та класифікація озер.
- •Лекція № 6
- •Будова атмосфери.
- •2. Сонячна радіація.
- •3. Хмари, їх типи. Опади.
- •4. Тиск атмосфери. Вітер. Типи вітрів.
- •Лекція № 7 Тема: Географічна оболонка.
- •1. Поняття про біосферу.
- •2. Поняття про грунт. Механічний та хімічний склад грунту.
- •3. Фактори ґрунтоутворення.
- •4. Диференціація географічної оболонки Землі.
- •Лекція № 8
- •1. Загальне поняття про типову рослинну клітину.
- •2. Компоненти цитоплазми, їх будова та функції.
- •3. Будова клітинної оболонки, її функції.
- •Вакуолі. Осмотичні властивості клітини.
- •Лекція № 9
- •1. Поняття про тканини. Класифікація тканин.
- •2. Характеристика твірних тканин.
- •3. Характеристика покривних тканин.
- •Характеристика механічних тканин.
- •Лекція № 10 Тема: Вегетативні органи рослин.
- •1. Поняття про вегетативні органи рослин.
- •2. Характерні особливості будови кореня.
- •3. Види коренів. Кореневі системи, їх класифікація.
- •4. Поняття про пагін. Будова та функції пагона.
- •5. Брунька. Будова вегетативної бруньки.
- •6. Класифікація бруньок.
- •7. Листок. Його будова і функції.
- •8. Листкорозміщення. Листкова мозаїка.
- •Лекція № 11
- •Призначення і загальний план будови квітки.
- •Будова тичинки. Типи андроцею.
- •Будова маточки. Типи зав΄язі. Гінецей і його типи.
- •Призначення і будова суцвіття. Типи суцвіть.
- •Подвійне запліднення.
- •Будова насінини.
- •Класифікація насіння.
- •Лекція № 12
- •1.Загальна характеристика водоростей.
- •2.Способи розмноження водоростей.
- •3.Загальна характеристика грибів. Їх будова і живлення.
- •4.Способи розмноження грибів.
- •5.Будова талома лишайників.
- •6.Способи розмноження лишайників.
- •Лекція № 13 Тема: Вищі спорові рослини.
- •Загальна характеристика відділу Мохоподібні.
- •2. Особливості будови та розвитку плауноподібних.
- •3. Відділ Хвощеподібні (Eguisetophyta).
- •4. Загальна характеристика відділу Папоротеподібні.
- •Лекція № 14 Тема: Насіннєві рослини.
- •Загальна характеристика голонасінних.
- •2. Класифікація голонасінних.
- •3. Життєвий цикл сосни звичайної.
- •4. Характерні ознаки покритонасінних.
- •5. Ознаки класів Дводольні та Однодольні.
- •Лекція № 15
- •Екологічні фактори та їх класифікація.
- •Життєві форми рослин, їх класифікація.
- •Поняття про флору та рослинні угруповання.
- •Охорона рослинного світу.
- •З навчальної дисципліни
2. Масштаб. Види масштабу.
Масштабом називається ступінь зменшення довжини ліній на карті по відношенню з їх дійсною величиною на місцевості.
Масштаб буває числовий і графічний.
Числовий масштаб зображають у вигляді дробу, в якому чисельник дорівнює одиниці, а знаменник показує у скільки разів лінійні віддалі зменшено на плані або карті. Наприклад:
1 ; 1 ; 1 ; 1 ; 1 .
25 000 50 000 100 000 200 000 500 000
Ці масштаби можна записувати також таким чином: 1:25 000, 1:50 000, 1:100 000, 1:200 000, 1:500 000.
При цьому треба мати на увазі, що чисельник і знаменник подаються в однакових вимірах. Щоб зручніше було користуватися масштабом, знаменник переводять в метри або сантиметри. За величиною знаменника визначають величину масштабу.
Під час користування числовим масштабом виміряну на карті відстань між двома точками в сантиметрах помножують на величину масштабу. Наприклад, на карті з масштабом 1:25 000 відстань між двома точками рівна 2 см, а 25 000 см = 250 м. Використовуючи величину масштабу відстань відповідно буде рівна: 2х250 м = 500 м. Чим менший знаменник числового масштабу, тим більшим буде зображення на карті і навпаки. Тому найбільшим є той масштаб, у якого знаменник найменший. Значення числового масштабу завжди наноситься під рамкою або над рамкою карти.
Графічний масштаб зображають прямою лінією, поділеною на одиниці довжини (см, м), які відповідають метрам або кілометрам на місцевості. Виражена графічна залежність між довжиною відрізка на карті або плані з дійсною, називають лінійним масштабом.
Лінійний масштаб являє собою лінію, яка розділена на рівні відрізки, що відповідають певній відстані на зображеній місцевості. Окремий відрізок називається основою. Основа відповідає будь-якій відстані на місцевості, і виражена круглим числом. Для визначення відстані на карті за допомогою лінійного масштабу, спочатку циркулем вимірюють відстань між заданими точками на карті, потім прикладають циркуль дволінійного масштабу і роблять по ньому відлік.
Для більш точних вимірювань користуються поперечним масштабом. Він будується на звичайному лінійному масштабі, паралельно якому проводиться ряд рівновіддалених одна від одної ліній (горизонталі), які пересікаються з перпендикулярними (вертикалі) і нахиленими (трансверсалі) лініями. При вимірюванні відстані за допомогою поперечного масштабу відстань на місцевості знаходять як суму чисел знятих у вертикалі, трансверсалі і горизонталі.
Поперечний масштаб звичайно гравірується на металевих лінійках, що називаються масштабними. Вони широко використовуються при виконанні топографічних зйомок, які вимагають точних вимірювань. На шкільних транспортирах звичайно будується поперечний масштаб з основою 1 см.
За масштабом карти поділяються на велико-, середньо- та дрібномасштабні.
3. План місцевості і топографічні карти.
План місцевості являє собою креслення, на якому зображена невелика ділянка земної поверхні із збереженням повної подібності фігур, за допомогою умовних знаків, та площин в єдиному масштабі в усіх напрямках.
Основними ознаками плану є:
Креслення невеликої ділянки земної поверхні у зменшеному вигляді;
Предмети на план наносяться умовними позначеннями із збереженням подібності фігур та площин;
За планом можна визначити місце розміщення предмету відносно сторін горизонту.
На плані можна виміряти відстань між предметами, користуючись єдиним масштабом.
Існує декілька способів складання планів, одним з яких є окомірна зйомка, для якої необхідне відповідне обладнання: планшет з компасом та наклеєним міліметровим папером, візирна лінійка, циркуль, простий олівець, гумка, рулетка. Перед зйомкою потрібно зліва на папір нанести стрілку, яка показує напрямок північ-південь, а внизу планшету позначити масштаб. Крім того, необхідно добре знати топографічні позначення. На підготовленій для зйомки ділянці необхідно зорієнтувати планшет, тобто напрямок стрілки на планшеті необхідно сумістити з напрямом магнітної стрілки компасу, повертаючи планшет. Це є необхідною умовою, тому що якщо цього не виконати, то складений план буде невірним.
Усі види умовних знаків поділяються на контурні, значкові і лінійні.
Контурні знаки передають дійсні розміри об’єкта. Вони складаються із контура, що заповнений кольором або штрихами. Наприклад ліс, болото, озеро на плані місцевості, гори, рівнини, глибини морів та океанів, контури материків на географічній карті.
Значкові знаки у вигляді геометричних фігур, символів, малюнків показують об’єкти, які не можна позначити у масштабі плану або карти. Наприклад, школа, джерело, колодязь на плані місцевості, знаки корисних копалин, міст, вершини гір і їх висота на карті.
Лінійні знаки передають на плані і карті лінійні об’єкти: дороги, річки, кордони та ін. Їх довжину показують у масштабі, а ширину – ні.
Топографічні карти – один із основних видів географічних карт загального змісту, які дають точне і детальне зображення місцевості. На планах і великомасштабних топографічних картах зображають невеликі ділянки землі, тому при складанні цих карт земну поверхню приймають за площину, бо опуклість Землі на таких ділянках малопомітна.
Зміст топографічної карти: водні об’єкти (річки, озера, струмки), рельєф (зображений горизонталями), рослинний покрив, населенні пункти, шляхи сполучення, адміністративні кордони, промислові та сільськогосподарські об’єкти.