2.Способи розмноження водоростей.

Водорості розмножуються вегетативним, безстатевим і статевим шляхом.

Вегетативно водорості розмножуються поділом клітин у одно-клітинних, розпаданням колоній у колоніальних, частинами слані у багатоклітинних.

Безстатеве розмноження водоростей досить різноманітне. Воно здійснюється за допомогою спеціалізованих клітин - спор або зоо-спор. Спори і зооспори утворюються або в звичайних вегетативних клітинах, або ж в спорангіях чи зооспорангіях. Як правило, безстатеве розмноження проходить тоді, коли в навколишньому середовищі є достатня кількість поживних речовин й сприятливі температурні умови.

Статеве розмноження у водоростей досить поширене і різноманітне за формою. Розрізняють такі способи статевого розмноження: ізогамія, гетерогамія,оогамія, кон’югація і хологамія.

У примітивних одноклітинних джгутикових водоростей статевий процес полягає у злитті двох вегетативних особин і називається хологамією. При злитті вмісту двох безджгутикових вегетативних клітин статевий процес називають кон’югацією.

Частіше статеве розмноження у водоростей полягає у злитті двох спеціалізованих статевих клітин, що називаються гаметами, в результаті чого утворюється зигота, яка виростає у нову особину або дає зооспори.

Ізогамія полягає у злитті двох рухливих гамет однакових за розмірами і формою.

Гетерогамія - злиття двох рухливих гамет різних за розмірами.

Оогамія - злиття великої нерухомої жіночої гамети, яка називається яйцеклітиною і чоловічої маленької гамети, яка називається сперматизоїдом або сперматозооном.

Ізо- і гетерогамети утворюються у звичайній вегетативній клітині, яка називається гаметангієм, яйцеклітини - в оогоніях, сперматозоїди - в антеридіях.

В усіх випадках статевого розмноження під час копуляції гамет утворюється зигота, яка по-різному проростає. У більшості водоростей редукція кількості хромосом відбувається під час проростання зиготи і новоутворена рослина має гаплоїдний набір хромосом. Такі водорості називаються гаплобіонтами. У діатомових і бурих водоростей зигота проростає без редукції кількості хромосом, тоді весь життєвий цикл відбувається у диплоїдній фазі, а організми називаються диплобіонтами. У життєвому циклі деяких водоростей спостерігається чергування ядерних фаз - гаплоїдної і диплоїдної та відповідно двох поколінь - спорофіту і гаметофіту.

3.Загальна характеристика грибів. Їх будова і живлення.

Відділ об'єднує близько 100 000 видів безхлорофільних орга­нізмів, які живляться органічними речовинами, тобто становлять групу гетеротрофних організмів. За способом живлення їх поді­ляють на сапрофіти і паразити, останні — на облігатні (обов'яз­кові) і факультативні (необов'язкові) паразити.

Гриби за своїми ознаками наближаються до тваринних орга­нізмів: за наявністю в обміні речовин сечовини, запасного про­дукту глікогену, хітину в складі оболонки клітин. За здатністю до необмеженого росту нагадують рослини.

Вегетативне тіло грибів називається грибницею, або міцелі­єм, воно складається з окремих ниток — гіфів. В одних грибів міцелій добре розвинений, багатоклітинний, в інших — одноклі­тинний або взагалі не розвинений, і вегетативне тіло являє со­бою голу цитоплазму, або зачатковий міцелій (ризоміцелій).

Клітини більшості грибів мають оболонку, її немає лише з зооспор і у вегетативного тіла деяких найпростіших грибів. Клітинна оболонка на 80—90% складається з азотистих і без-азотистих полісахаридів, до її складу в невеликій кількості вхо­дять білки, ліпіди та поліфосфати. У ооміцетів основний поліса­харид — целюлоза, а в більшості грибів — хітин. Оболонка тоненька, і поживні речовини з навколишнього середовища над­ходять прямо через неї. Клітини містять одне або кілька ядер з подвійною мембраною, ядерцем і хромосомами, мітохондрії, лізосоми, вакуолі, що містять запасні поживні речовини — глі­коген, волютин, ліпіди, жири. Цитоплазма зернистої будови. Забарвлення грибів зумовлене наявністю пігментів в оболонках гіф або клітинному соку.