1 Система водопостачання

1.1 Трасування водопровідної мережі мікрорайону

Водопровідні мережі проектують на основі плану забудови населеного пункту.

Заглиблення водопровідних труб залежить від глибини промерзання ґрунту, температури води в трубах та режиму її подачі.

Трасуванням внутрішньо квартального водопроводу необхідно забезпечити подачу води всім споживачам існуючих і проектованих будівель. Під'єднання внутрішньо квартального водопроводу до міського слід проводити в одному місці під прямим кутом. Подача води до будівель здійснюється найкоротшими шляхами за тупиковою схемою. Мережа внутрішньо квартального водопроводу буде найбільш економічною при мінімальній довжині і економічно найвигідніших діаметрах трубопроводів. Для цього необхідно уникати руху води стрічного напряму на паралельних ділянках, ввод в будівлю здійснювати під прямим кутом, траси ліній проводити уздовж наявних доріг і тротуарів.

Необхідно уникати часті перетини водопроводу з каналізаційною мережею, а при неможливості - здійснювати перетин під прямим кутом. При перетині на плані водопровідних ліній з каналізаційними водопровідні труби прокладаються вище каналізаційних не менше ніж на 0,4 м. За відсутності такої можливості сталева водопровідна труба вкладається в гільзу із сталевої труби, діаметр якої на 200 мм більше діаметру водопровідної труби. Відстань по горизонталі між водопровідною і каналізаційною лініями повинна бути не менше I,5 м. Відстань від фундаменту будівлі і межі кварталу до водопроводу - не менше 5 м.

1.2 Конструювання внутрішнього водопроводу

До систем внутрішнього водопроводу житлового будинку входять: ввід, водомірний вузол, розвідна мережа, арматура.

У житлових будинках з кількістю поверхів менше 12 і квартир менше 500 проектується господарсько-питний водопровід за тупиковою схемою з нижньою розводкою магістральних трубопроводів і одним вводом в будівлю. Місце вводу визначене трасуванням внутрішньо квартального водопроводу. Ввід водопроводу закінчується водомірним вузлом, основним елементом якого є водолічильник. Водоміри встановлюють у будинках в нежитловому приміщенні, найчастіше в підвалах, поблизу зовнішньої стіни в легкодоступному місці на висоті 0,3...1,0 м від рівня підлоги.

Водомірний вузол складається з лічильника води, запірної арматури, контрольно-спускного крана, сполучних частин і обвідної лінії.

Безпосередньо за водомірним вузлом передбачається прокладання вертикальної ділянки трубопроводу, яка під’єднує магістраль водопроводу будівлі до вводу. Магістраль водопроводу доцільно розташовувати уздовж повздовжньої капітальної стіни будівлі посередині підвалу. Від магістралі прокладаються розподільчі трубопроводи до окремих водопровідних стояків. На розподільчих трубопроводах встановлюється запірна арматура для можливості відключення окремих стояків. Магістральні та розподільчі трубопроводи прокладаються під стелею підвалу на відстані від нього 0,2...0,3 м і повинні бути мінімальної довжини.

Водопровідні стояки доцільно встановлювати в санвузлах в спеціальних нішах, що мають розміри 180х400 мм, поряд з каналізаційними стояками або поблизу стін і перегородок по всій висоті будівлі. Від кожного водопровідного стояка прокладаються підведення до санітарно-технічних приладів на кожному поверсі будівлі. Прокладаються підводки уздовж стін кухонь і санвузлів на висоті 0,2...1,0 м від підлоги. На підведенні встановлюються водорозбірні пристрої на кожен прилад і запірна арматура для відключення її від водопровідного стояка. Для обліку витрат води на відгалуженнях у кожну квартиру обов’язково після запірної арматури слід встановлювати водолічильник.

Горизонтальні трубопроводи прокладаються з ухилом 0,002......0,005 в сторону водомірного вузла для забезпечення спуску води.