Література:

1. Бекерская Д.А. Некоторые теоретические аспекты института налогового права / Матеріали міжнар. наук. конф. „Проблеми фінансового права” – Чернівці, 1996. – Вип. ІІ. – С.135-140.

2. Брызгалин А.В., Кудреватых С.А. К вопросу о формировании налогового права как подотрасли права // Государство и право. – 2000. - №6. – С.61-67.

3. Головач І. Поняття „податок”: історія виникнення і розвитку // Економіка. Фінанси. Право. – 2002. - №9. – С.18-23.

4. Кучерявенко М.П. Податкове право. Академічний курс: Підручник – Київ: Правова єдність Всеукраїнська асоціація видавців, 2011.

5. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. – Харьков: Консум, 1998. – С.60-66, 76-91.

6. Орлюк О.П. Фінансове право: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2003.

7. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. – Харьков: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000.

Практичне заняття 2. Сутність податково-правових норм та податкових правовідносин.

Ключові слова: податково-правові норми, структура податково-правових норм, гіпотеза, диспозиція, санкція, податкові правовідносини, суб’єкт податкових правовідносин, податкова правосуб’єктність, права суб’єктів податкових правовідносин, обов’язки суб’єктів податкових правовідносин, об’єкт податкових правовідносин, юридичний та фактичний зміст податкових правовідносин, підстави виникнення, зміни та припинення податкових правовідносин, юридичний факт.

План:

1. Поняття та особливості податково-правових норм.

2. Структура податково-правових норм.

3. Класифікація податково-правових норм.

4. Податкові правовідносини: поняття та особливості.

5. Суб’єкти податкових правовідносин: поняття та особливості.

6. Об’єкти податкових правовідносин.

7. Зміст податкових правовідносин.

8. Класифікація податкових правовідносин.

Завдання 1.

Визначте суб’єкти та об’єкти податкових правовідносин щодо:

а) сплати туристичного збору;

б) нарахування податкового кредиту;

в) реєстрації платника податку на додану вартість;

г) плати збору за паркування автотранспорту;

д) сплати фізичною особою збору за першу реєстрацію транспортного засобу.

Завдання 2.

У наведених нижче правових нормах визначте їх гіпотезу, диспозицію та санкцію:

1) ст. 155¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення: „Неподання, несвоєчасне подання або подання за невстановленою формою державним податковим органам звітності, пов’язаної із застосуванням електронних контрольно-касових апаратів, незбереження документів, визначених порядком застосування електронних контрольно-касових апаратів, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

2) Ст.255 Податкового кодексу України:

„Платник несе відповідальність за правильність обчислення рентної плати, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно із нормами цього Кодексу та інших законів України. ”;

3) ч.2 ст.239 Податкового кодексу України:

„Юридичні особи в десятиденний строк після першої реєстрації в Україні транспортних засобів подають відповідному органу державної податкової служби за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу розрахунок суми збору за такі транспортні засоби за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. До розрахунку обов'язково додаються копії реєстраційних документів, завірені відповідним уповноваженим державним органом України, який проводив таку реєстрацію.”;

4) ч.1 ст.161 Податкового кодексу України:

„У разі укладення договорів із нерезидентами не дозволяється включення до них податкових застережень, згідно з якими підприємства, що виплачують доходи, беруть на себе зобов'язання щодо сплати податків на доходи нерезидентів. ”;

5) п.2.1 ч.2. ст.266 Податкового кодексу України:

„Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".”;

6) ч.1 ст. 276 Податкового кодексу України:

„Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.”.

З’ясуйте сутність бланкетного або відсильного характеру наведених правових норм.

Контрольні питання:

1. Особливості податково-правових норм.

2. Класифікація податково-правових норм.

3. Структура податково-правових норм.

4. Поняття податкових правовідносин.

5. Особливості податкових правовідносин.

6. Види податкових правовідносин.

7. Зміст податкових правовідносин.

8. Об’єкт податкових правовідносин.

9. Суб’єкти податкових правовідносин.

10. Співвідношення суб’єктів податкового права й суб’єктів податкових правовідносин.

11. Підстави виникнення, зміни, припинення податкових правовідносин.

12. Юридичний і фактичний зміст податкових правовідносин.