6. Самоконтроль і самооцінка.

Самоконтроль і самооцінка виступають важливим фактором розумового і морального самоудосконалення особистості.

Самоконтроль в процесі перевірки знань і умінь учнів означає усвідомлену регуляцію ними своєї діяльності з метою забезпечення таких результатів цієї діяльності, які відповідали б поставленим цілям, вимогам, нормам, правилам, зразкам. Мета самоконтролю полягає в запобіганні помилок та їх виправленні.

Завдяки корекційній функції самоконтролю, учень може реалізувати запропоновані йому ззовні (вчителем чи підручником) чи самостійно сприйнятий план діяльності.

Основним навиком самоконтролю є сформованість контрольних дій учня, що включає в себе:

• співставлення учнем процесу і результату своєї діяльності з її цілями і вимогами до неї;

• усвідомлення учнем правильного плану діяльності (стратегії вирішення завдання) та її операційного складу, тобто способу реалізації цього плану;

• застосування колективних (фронтальних) перевірок у поєднанні з контролем з боку вчителя;

• ознайомлення учнів з метою роботи, яка буде виконуватися, вимогами до неї, способами її виконання, прийомами самоконтролю і шляхами її удосконалення.

Важливу роль у процесі самоконтролю відіграє педагогічно самооцінка. Від адекватності самооцінки залежить здатність учня знаходити помилкові дії, попереджувати їх появу і таким чином підвищувати результативність самоконтролю.

Самооцінка учня у навчально-пізнавальному процесі – це критичне ставлення до своїх здібностей і можливостей та об’єктивне оцінювання власних успіхів у навчанні.

При формуванні самооцінки необхідно виходити з того, що вона складається поступово, під впливом двох основних факторів: оцінювання вчителем успіхів навчальної роботи учня і співставлення результатів його власної діяльності з результатами діяльності товаришів. Для цього вчителеві необхідно керуватися такими прийомами:

• об’єктивно обґрунтовувати оцінку успішності учня;

• створювати спеціальні умови для оцінювання учнем продуктів своєї навчальної діяльності;

• організовувати в класі взаємоконтроль, перевірку і оцінку письмових робіт товаришів, рецензування їх відповідей. Для рецензування відповідей товаришів можна запропонувати такий план: 1) тема відповіді; 2) правильність викладу фактичного матеріалу; 3) повнота висвітлення теми; 4) послідовність суджень, логічних висновків і узагальнень; 5) культура мовлення; 6) загальна оцінка відповіді.

Таким чином, у процесі навчання важливо не тільки озброювати школярів певним запасом знань, способів дій, але й формувати у них критичне ставлення до своїх можливостей і успіхів, учити контролювати власні дії в навчально-пізнавальній діяльності.