2. Етап пізнавальної діяльності. Отримання необхідної інформації

Мета: дати дітям достатньо інформації, щоб на її основі вони могли виконати практичне завдання (актуалізація знань). Доречне невелике опитування (близько 5хв). Вихователь виступає у ролі транслятора, фасилітатора, перебуває "над" дітьми).

3. Етап перетворювальної діяльності. Інтерактивна вправа — центральна частина заняття

Мета: практичне засвоєння матеріалу. Послідовність проведення цього етапу: інструктування — повідомлення про мету, кількість часу на виконання завдання; ознайомлення з правилами та послідовністю дій; з'ясування необхідності індивідуальної допомоги; об'єднання у групи за певною ознакою (критерієм) або розподіл ролей; виконання завдання (вихователь — організатор, консультант, ведучий, перебуває поруч або разом із дітьми тощо); презентація результатів роботи (близько 12хв).

4. Етап оцінно-контрольної діяльності.

Мета: обговорення виконаної роботи з метою усвідомлення дітьми її значення, звернути увагу на те, чи відповідають очікуваним здобуті результати. Запитання до дітей: про що дізналися? Як це можна буде використати в подальшому? (Близько 3 хв).

Систему завдань, пропонованих дітям, можна умовно назвати "Про що ми дізналися? Чого ми навчилися?".

Наводимо варіанти запитань для бесіди: Чого навчилися? Про що нове дізналися? В який спосіб? Де можна застосувати? Які нові слова ти запам'ятав? Яке слово тебе зацікавило? Що хотів би повторити? Яке завдання для тебе виявилося найцікавішим? Які відкриття зробив для себе? Чого нового навчився? Що тебе здивувало? Які нові ігри тобі сподобалися? Пригадай, хто кому допоміг на занятті. Що запам'яталося найбільше? Які труднощі виникали? Що тобі вдалося на занятті? А що не хотілося робити? Чому? Що тобі не вдалося на занятті? Які результати групи? (Твої власні?) Кого можна похвалити? Перед ким ти хотів би похвалитися успіхами? (Детальніше із запропонованою технологією можна ознайомитися в посібниках автора).

Для позначення ступеня досягнення поставленої на занятті мети доречно використати спеціальні сигнали — кольори, знаки, шкали тощо. Такий прийом дає вихователеві унікальну можливість, зберігаючи на занятті єдину цільову установку, варіювати різні способи навчання. Тому, крім визначення В формулювання пріоритетної мети, слід задавати характер ігор та вправ, обов'язково урізноманітнюючи їх від заняття до заняття, що підтримуватиме в дітей інтерес до навчальної діяльності, даватиме їм позитивні емоції.

За матеріалами Катерини КРУТІЙ

Розвивальна, навчальна, виховна мета заняття

Сутність педагогічного процесу полягає в єдності навчання, виховання і розвитку. Саме цим обумовлюються його функції:

— розвивальна (формування і розвиток психічних про­цесів, властивостей і якостей особистості).

— навчальна (формування мотивації, досвіду навчально-пізнавальної та практичної діяльності, засвоєння основ наукових знань, ціннісних орієнтацій особистості);

— виховна (формування моральних, естетичних якостей і ставлень людини);

(Поніманська)

Навчальна мета передбачає:

• усвідомлення дітьми мовних явищ, через які сприймається “лінґвістична дійсність”

• розуміння особливостей свого мовлення (оцінно-контрольні дії) тощо.

Як правило, формулювання навчальної мети доцільно починати словами “Навчити...”, “Формувати...”, “Удосконалювати...”. Такі формулювання визначають спрямованість заняття на формування й вдосконалення навичок володіння мовою (рідною, другою). З формулювання навчальної мети повинно бути ясно, що необхідно засвоїти, у якому обсязі, з яким рівнем оволодіння, наприклад:

• навчити узгоджувати присвійні прикметники з іменниками у роді та числі (лисячий хвіст – лисячі хвости, заяче вухо – заячі вуха)

• навчати утворювати дієслова з конфіксом “за-..-іти” від прикметників на позначення кольору (білий – забіліти, синій – засиніти, червоний – зачервоніти)

• учити будувати речення, використовуючи сполучники а, але, проте

• удосконалювати вміння стисло переказувати оповідання тощо.

Розвивальна мета реалізується в процесі навчання там, де дитина застосовує свою пам’ять, увагу, уявлення, під час оволодіння досвідом художньо-мовленнєвої діяльності. Ця мета передбачає розвиток у дошкільників: умінь переносу (рефлексії) знань і навичок у нову мовленнєву ситуацію на основі здійснення навчально-мовленнєвої діяльності; мовленнєвих здібностей (фонетичного слуху, мовної здогадки, імітації тощо); готовності до участі в спілкуванні з однолітками, дорослими тощо. Розвивальну мету доцільно формулювати в такий спосіб:

• розвивати мовну здогадку, здатність порівнювати пропоновані мовні явища (Чим схожі слова “гусінь” і “гусенятко”?, Що їх відрізняє? тощо)

• розвивати естетичне сприймання мовної дійсності, краси і багатства рідної мови (зимонько-снігурочко, наша білогрудочко; літун-шелестун, замітайло-клопотун тощо)

• розвивати культуру спілкування в ситуації “Вітання з днем народження”

• розвивати оцінно-контрольні дії, здатність до мовного самоконтролю

• розвивати уяву в умовах драматизації оповідання Н. Забіли “Олівець-малювець” (Ліс такий густий, кошлатий, і дерев у нім багато – все ялинки та дубки, як щітки стоять гілки) тощо.

Виховна мета реалізується через систему особистого ставлення до культури свого народу, мовою якого користується дитина. Передбачається виховання в дошкільників:

• почуття патріотизму, толерантності

• культури спілкування, прийнятої в сучасному цивілізованому світі

• ціннісних орієнтацій, почуттів та емоцій

• позитивного ставлення до рідної мови і мов, які вивчаються (російська, англійська, німецька тощо)

• таких рис характеру, як доброзичливість, активність, колективізм тощо.

(К. Крутій)

Помогите разобраться. В одних источниках авторы рекомендуют писать после темы занятия "ПРОГРАМОВИЙ ЗМІСТ", а другие "МЕТА"; "ОБЛАДНАННЯ" - "ІНСТРУМЕНТАРІЙ".

Предусім розберемося з термінами. Програмовий зміст - це все те, що є змістом програми, за якою працює вихователь. Не можна в одне заняття втиснути матеріал на 300 сторінках. Правильно - мета заняття. Далі - інструмента́рій - це сукупність інструментів, що їх використовують у певній галузі; обладнання (устаткування)- меблі, речі, що ними обставлено яке-небудь приміщення або внутрішнє убрання кімнати тощо. Отже, жоден із використовуваних термінів не є доцільним. Правильним буде використання терміну "дидактичний матеріал" - це особливий вид посібників для занять, використання яких сприяє активізації пізнавальної діяльності, економії часу, а саме: різні ігри для навчання - лото, доміно, логічні ігри тощо. Окремо варто згадати про дидактичні ігри, які є видом занять, організованих у вигляді навчальних ігор, що допомагають реалізувати низку принципів ігрового, активного навчання. Серед дидактичних матеріалів є навіть такі мовні засоби, як скоромовки, загадки, а також кросворди. Будь-який демонстраційний матеріал (пазли, плакати, картки) також належить до дидактичного матеріалу. Уся друкована продукція візуалізує досліджуваний матеріал і сприяє його швидкому запам’ятовуванню і утриманню в пам’яті.