26

ЗМІСТ

Стор

	Вступ...................................................................................................................			5
1	Розробка структурної схеми сільської телефонної мережі.............................................................................................................			7
2	Цифрова система комутації «ЄС-11»………………………………			10
	2.1	Призначення та основні характеристики «ЄС-11»……………………		10
	2.2	Структура побудови ЦСК «ЄС-11»…………………………………….		11
3	Розрахунок інтенсивностей телефонних навантажень……………………………………………………………….			13
	3.1		Визначення навантаження проектованої АТС………………………..	13
	3.2		Розрахунок зовнішнього телефонного навантаження………………..	16
4	Розрахунок необхідного об’єму обладнання..........................			19
5	Комплектація обладнання ЦСК «ЄС-11»………………………….			21
	ВисновКИ..........................................................................................................			24
	Перелік посилань........................................................................................			25
	Обов’язкові креслення ………………………………............................			26

ВСТУП

Останнє десятиріччя характеризується стрімким розвитком телекомунікацій.

На телефонних мережах багатьох країн застосовуються автоматичні телефонні станції нового покоління - цифрові АТС, які є більш ефективні, ніж аналогові системи комутації просторового типу.

Важливу роль в створенні цифрових АТС відіграли три фактори.

По-перше, почалося широке використання цифрових систем передачі. З їх появою перед спеціалістами постала задача створення АТС, які комутували б цифрові сигнали без їх перетворення в аналогову форму.

По-друге, розробка і масове виробництво мікросхем зробили реальним побудову АТС нового покоління.

По-третє, велике значення мало використання в апаратурі зв'язку цифрової обчислювальної техніки. Використання ЕОМ в цифрових АТС дозволило не тільки більш економічно реалізувати управління самою АТС, але й суттєво підвищити гнучкість комутаційної системи і ввести для абонентів значний об'єм додаткових видів обслуговування за рахунок їх реалізації програмним чином.

Основними перевагами цифрових АТС є:

• зниження затрат праці на виготовлення електронного комутаційного обладнання за рахунок автоматизації процесу його виробництва;

• зменшення габаритних розмірів і підвищення надійності обладнання за рахунок використання елементної бази високого рівня інтеграції;

• зменшення об'єму робіт при монтажі і налагодженні електронного обладнання в об'єктах зв'язку;

• суттєве скорочення штату обслуговуючого персоналу за рахунок автоматизації контролю функціонування обладнання і створення не обслугованих станцій;

• скорочення площ, необхідних для встановлення цифрового комутаційного обладнання;

- підвищення якості передачі і комутації;

- збільшення кількості допоміжних і додаткових видів обслуговування для абонентів;

- можливість створення на базі цифрових АТС і центрів комутації повідомлень інтегральних систем зв'язку, що дозволяє впровадити різні види служб зв'язку на єдиній методологічній і технічній основі.

До особливостей цифрових АТС можна віднести :

- модульність побудови, яка дозволяє забезпечити легку пристосованість системи до зміни ємності, зручність і простоту експлуатації, технологічність за рахунок зменшення кількості різнотипних блоків;

- симетричність структур відносно середньої лінії, яка поділяє комутаційне поле на дві частини. Властивість симетричності дозволяє побудувати комутаційне поле найбільш раціонально з точки зору об'єму обладнання і керування;

- чотири провідність комутаційного поля, яка пояснюється особливостями передачі ущільнених в часі сигналів.

Всім цим вимогам відповідає цифрова система комутації типу «ЄС-11».

Телефонна цифрова комутаційна система ЄС-11 призначена для використання в якості кінцевих, вузлових, центральних та транзитних станціях на цифрових ділянках телефонних мереж сільських адміністративних районів.

Станції ЄС-11 використовують сучасні цифрові методи комутації та передавання інформації, що забезпечує високу якість надавання послуг. Станції побудовані за модульним принципом та розподіленим програмним керуванням.

1 Розробка структурної схеми сільської телефонної мережі

Сільська телефонна мережа (СТМ) призначена для забезпечення телефонним зв’язком населення сільського адміністративного регіону (САР), включаючи районний центр.

На СТМ є наступні види телефонних станцій:

• ЦС – центральні;

• ВС – вузлові;

• КС – кінцеві.

Способи побудови СТМ:

• радіальний;

• радіально-вузловий;

• комбінований.

Вданому курсовому проекті розглянутий радіальний спосіб побудови СТМ, при якому всі КС безпосередньо включені в ЦС.

На існуючій телефонній мережі в якості ЦС використана електромеханічна АТСК – 100/2000, а в якості кінцевих – АТСК – 50/200. Приклад даних про існуючу телефонну мережу зведені в таблицю 1.1.

Таблиця 1.1 - Дані про існуючу СТМ

№ АТС	Назва станції	Тип АТС	Ємність АТС, номерів	Нумерація абонентських ліній
0	ЦС	АТСК 100/2000
1	КС1	АТСК 50/200
2	КС2	АТСК 50/200
3	КС3	АТСК 50/200
4	КС4	АТСК 50/200
5	КС5	АТСК 50/200
6	КС6	АТСК 50/200

З’єднання КС з ЦС відбувається за допомогою цифрових систем передачі ІКМ, які з’єднані між собою підземними кабелями КСПП. Так як цифровий сигнал має властивість при передачі його на відстань затухати, то через певні проміжки відстані на кабелі КСПП ставлять регенератори, які підсилюють ослаблений сигнал.

Зв’язок різними КС та з АМТС здійснюється через центральну станцію АТСК – 100/2000.

Великим недоліком електромеханічної ЦС є:

• підсадки телефонних розмов;

• обмеження кількості напрямів для будівництва нових АТС району.

Вище перечисленні недоліки у АТСК – 100/2000 повністю відсутні у електронних АТС. Тому найбільш оптимальним варіантом вибору електронної АТС є цифрова система комутації ЄС –11, яка повністю відповідає сучасним стандартам по комутації цифрового телефонного зв’язку і має можливість забезпечити абонентів крім основних, ще й додатковими видами послуг, а також що найбільш важливим є на сьогоднішній час, це можливість підключення до глобальної всесвітньої мережі Інтернет, що і веде до збільшення доходів від абонентів.

Кожній сільській мережі виділяється одна стотисячна група номерів із загальної номерної ємності зони (області). Відповідно нумерація абонентських ліній на СТМ буде п’ятизначна. Кожній СТМ присвоюється внутрішньо зоновий код типу ab, який разом з п’ятизначним номером абонента складає семизначний зовнішній номер. Внутрішньо зоновий код ab визначає номер СТМ зони. В якості а можна використовувати всі цифри, крім 1 і 0 а в якості цифри b – любі цифри. Тому номерна ємність зонованої мережі може бути максимально рівною восьми мільйонів номерів.

Рисунок 1.1-Схема організації зв’язку СТМ

На СТМ нумерація абонентських ліній може бути як закрита, так і відкрита. При відкритій системі нумерації виклик абонента всередині станції здійснюється набором скороченого номеру. При закритій нумерації для виклику абонента завжди набирається постійний п’ятизначний номер незалежно від виду з’єднання (внутрішньо станційне чи міжстанційне), що є великою перевагою закритої системи нумерації, а недоліком – є набір лишніх знаків при місцевому зв’язку, що ускладнює обладнання АТС.

На теперішній час застосовування сучасних систем комутації, дозволяє постійний перехід на єдину п’ятизначну нумерацію яка складається із цифр – ДТ,Т,С,Д,О.

Приклад схеми організації зв’язку СТМ з єдиною п’ятизначною нумерацією приведено на рисунку 1.1.