- •Передмова
- •Роздіа 1 теоретико методологічні засади
- •Преамет«історіївчень про державу і право»
- •Метод «історіївчень
- •3. Критерій оцінки
- •5. «Історія вчень про державу і право» в системі юридичних наук
- •6. «Історія вчень про аержавуі право»
- •Висновок
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література
- •Розділ 2 особливості уявлень про державу і право в країнах стародавнього сходу
- •1. Загальні риси міфологічних уявлень
- •Про лержавуіправо в країнах старолавнього схоау
- •Аержавно-правовааумка старолавньоїінаії
- •Бтико-поаітичнівчення
- •Етико-правовий аспект
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література
- •2. Аеміфоаоггзаціяпоаґтико-правових
- •Давньогрецької державності
- •3. Вчення про державу і право доби розквіту філософії та політичної думки. Теорія міста-держави (у-іУст. До и. Є.)
- •Висновок
- •Висновок
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література
- •Вчення про аержаву та право
- •3. Політичні та правові вчення в голландії та англії
- •Висновок
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література
- •Розділ 6
- •2. Поаітико-правова концепція воаьтера
- •Теорія поділу влад шарля луї монтеск”є
- •Погляаинааержавуіправо французьких матеріал1стів-енциклопеаистів аднідіаро, поая-анр1гольбаха, каоаа-адріана геаьвеція
- •6. Державно-правові вчення в італії XVIII ст.
- •Аержавно-правова думка в сша періоду боротьби за незалежність
- •Висновок
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Література
- •Становлення та розвиток ліберально-демократичного
- •2. Характеристика аержавно-правових вчень представників буржуазного лібералізму у франції та англії
- •Висновок
- •Завдання аля індивідуальної роботи
- •Література
- •Розділ 8 політико-правові ідеї європейського соціалізму і комунізму
- •Утопічні ідеї хуі-хуііІст.
- •Висновок
- •Завдання дляіндивідуальноїроботи
- •Література
- •Основні етапи розвитку державно-правової думки в росії
- •Політико-правова ідеологія росії
- •Концепції держави1права в росії в арупй половині хіх-хХст.
- •Висновок
- •Завдання аая індивідуальної'роботи
- •Література
- •2. Розвитокполітико-правовоїідеології (хі-хУст.)
- •Адржавно-правовааумка в україні
- •4. Державно-правова думка часів занепаду козацько-гетьманської держави (кінець хші-хміі ст.)
- •Аержавно-правова думка в україніxix-перша половинаxXст.
- •Розділ 11 державно-правові вчення західної європи другої половини хіх-хх ст.
Висновок
Європейська думка Хуі-ХУП ст. збагатилась новими ідеями утопічного соціалізму і комунізму. До проблем держави і права мислителі-соціалісти звертались у пошуках відповідей на питання, якими повинні бути політико-юри-дичні інститути, здатні адекватно втілити в життя суспільний лад без приватної власності, із соціальною рівністю і справедливістю. Держава і право не були об'єктами дослідження соціалістів-утопістів. Але, розв'язуючи проблему ідеального суспільства, вони так чи інакше торкались питань держави і права та майбутньої їх перспективи. Со-ціалісти-утопісти сформулювали риси майбутнього комуністичного суспільства з суспільною власністю на засоби виробництва; соціальною рівністю; обов'язковістю праці; колективністю і плановістю господарства; ліквідацією протилежності між містом і селом, між розумовою і фізичною працею. Всі вони були переконані, що новий суспільний устрій можна встановити шляхом пропаганди ідей соціалізму через освіту і моральне самовдосконалення людей. їхні теорії послужили теоретичною основою марксизму. Не менш важливу роль у формуванні марксистського вчення про державу і право зіграли й радикальні ідеї утопічного
соціалізму і комунізму ідеологів французького утопічного соціалізму і комунізму ХУШ ст., зокрема Мореллі, Маблі, Бабефа.
В цілому вчення соціалістів-утопістів розвивалось під кутом зору поєднання ідеї демократії і вільного розвитку індивіда з ідеєю ліквідації приватної власності.
К. Маркс і Ф. Енгельс, намагаючись з'ясувати умови і вказати шлях реального звільнення трудящих від гніту і злиднів, безправ'я і нерівності, поставили завдання теоретично обґрунтувати можливість побудови такого суспільного ладу, в якому відсутнє відчуження виробника від власності і влади і забезпечується гармонійний розвиток особистості. Результатом їхніх роздумів стала марксистська історико-матеріалістична концепція держави і права.
Вчення Маркса і Енгельса було поглиблене його прибічниками і пропагандистами і особлива заслуга тут належить Леніну. Ленін не тільки розробив вчення своїх попередників, а й здійснив спробу практичної реалізації його в умовах Росії. Погляди Леніна на владу, політику, державу і право, особливо на «технологію» здійснення політичного панування революційного класу, його діяльність як глави комуністичної партії і радянського уряду рішуче вплинули на розвиток теорії і практики більшовизму. Закріплення в сталінській Конституції 1936 р. монопольного права комуністичної партії на владу (ст. 126) остаточно завершило створення в рамках ленінізму ідеології тоталітарної політичної системи.
Історія державно-правової думки радянського періоду — це історія боротьби проти державності і права в їх онтологічному розумінні як соціальних інститутів, покликаних врегулювати суспільні відносини і захистити індивіда. Аж до середини 70-х років право й держава розглядалися виключно як знаряддя в руках пануючого класу. Юридична концепція нового праворозуміння, яка виходила з необхідності розмежовувати поняття «право» і «закон» заклала підвалини до формування нових світоглядів на державу і право в контексті всесвітньо-історичного прогресу.