Висновок

Державно-правова думка кінця ХУШ - початку XIX ст. втілила основні засади лібералізму - ідеології підприємницьких і торгових кіл нового класу - буржуазії, університетської професури та частини вищих категорій чиновництва. Концептуальним ядром лібералізму були дві засадові тези: особиста свобода, свобода кожного індивіда і приватна власність як суть найвищих соціальних цінностей; реалізація вказаних цінностей забезпечує не лише розкриття широких творчих потенцій особистості та її благополуччя, але є водночас і запорукою суспільного руху в цілому і державної організації зокрема. Навколо цього смислотвор-чого концептуального ядра виникала ціла низка ідей щодо раціональної перебудови світу, про загальне благо і право, конкуренцію і контроль. Серед них були ідеї правової держави, конституціоналізму, поділу влади, самоуправління тощо.

Важливою заслугою Гегеля було обґрунтування суті держави як правового явища. Логічні міркування про те, що держава історично передує громадянському суспільству і є основою його розвитку, завершились у Гегеля повним підпорядкуванням індивіда державі. Однак,,аргументуючи етатизм, мислитель фактично попереджав про небезпеку, яку несе в собі тоталітаризм. Висновок Гегеля про те, що основою формування громадянського суспільства є держава, в якій відносини опосередковуються правом і мають правовий характер, особливо актуальний для посттоталі-тарних держав, які будують правову державу і громадянське суспільство.

Форму тоталітарної держави обґрунтував Фіхте, висунувши також ідеї про формування національної держави і виховання народу в дусі патріотизму^ любові до батьківщини і прагнення свободи, відводячи освіті і вихованню народу вагому роль. У зв'язку з цим він високо цінував труд інтелігенції, вчених як наставників нації, здатних закласти фундамент для прогресивного розвитку суспільства.

Про право як гарантію індивідуальної свободи говорив О. Конт. Його ідеї соціальної солідарності набули новітнього звучання в працях Л. Дюгі, М. Оріу та ін. Ідея Бента-ма про виникнення держав шляхом насилля набула свого розвитку в теорії насилля Гумпловича.

Завдання аля індивідуальної роботи

1. У карній юриспруденції Бентама провідним є правило, що дієвим стримувальним засобом запобігання злочинам є суворість покарання (біль, завданий покаранням, повинен перевищувати вигоду, здобуту внаслідок учинення кривди індивідам, класам чи суспільству в цілому). У карній юриспруден-ціїї Бекарія домінуючим є правило, що дієвішим попереджувальним засобом є невідворотність покарань. Обґрунтуйте, який із названих стримувальних засобів, на вашу думку, є дієвішим і чому?

2. Відомо, що в Кримінальному Кодексі УРСР 1927 р. (ст. 7) застосовувались кваліфікації злочинів за аналогією. В утилітаристській теорії кримінального права Бентама передбачається кваліфікація покарань за аналогією. Який, на вашу думку, у цих підходах домінує принцип? (Розв'язуйте проблему в площині відношення держави і особи, держави і суспільства).

3. На вашу думку, чим обумовлена змістовна відмінність державно-правових концепцій німецького, французького і англійського лібералізму.

4. З'ясуйте різницю між античними уявленнями Платона і Арістотеля та уявленнями Гегеля про субстанційну роль держави.

5. Вкажіть на відмінності в поглядах Руссо і Гегеля на державу.