3. Рекомендації щодо структури дипломної роботи

Дослідження за темою дипломної роботи розпочинаються зі складання плану. При розробці плану необхідно виходити з того, що виконання окремих розділів і підрозділів слід розглядати з позиції розкриття теми в цілому. Тому структура плану має бути логічною, а питання  взаємопов'язані.

У загальному вигляді дипломна робота повинна мати таку структуру:

 титульний аркуш;

 завдання на виконання дипломної роботи;

 зміст;

 вступ;

 розділ 1 (теоретична частина);

 розділ 2 (аналітична частина);

 розділ 3 (проектна частина);

 розділ 4 (охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях);

 висновки;

 список використаних джерел;

 додатки.

Обсяг та склад кожного розділу необхідно формувати з додержанням таких умов:

1. Висвітлення положень і рекомендацій має бути конкретним, без зайвих пояснень і викладення загальновідомих міркувань.

2. Громіздкі обґрунтування, значні розрахунки, загальний інформативний матеріал треба виносити в додатки.

3. Конкретна кількість сторінок у розділах не регламентована, вона повинна відповідати найбільш доцільному використанню загального обсягу дипломної роботи (90…115 сторінок без додатків) і забезпечувати достатню інформативність та обґрунтованість рішень і висновків. Рекомендується така орієнтовна кількість сторінок в розділах:

 вступ – 4…5 стор.;

 розділ 1– 24…28 стор.;

 розділ 2 – 25…35 стор.;

 розділ 3 – 25…30 стор.;

 розділ 4 – 8…12 стор.;

 висновки – 4…5 стор.

Пам’ятка студента щодо оформлення дипломної роботи наведена в додатку 2.

Окремо до дипломної роботи додаються відгук наукового керівника та рецензія на дипломну роботу.

Форма та приклад змісту дипломної роботи наведені в додатку 3.

Зміст розділів залежить від теми роботи та програми дослідження. Проте, існують загальні вимоги до виконання кожного розділу дипломної роботи, які наведені далі.

1. Відгук та рецензія

Письмовий відгук керівника на дипломну роботу має висвітлювати наступні питання: підтвердження актуальності теми дослідження, рівень використання студентом теоретичних знань для розв’язання завдань дослідження; аналіз методики дослідження; оцінку якості вирішення завдань дослідження; аналіз та оцінку запропонованих дослідником заходів; виконання календарного плану роботи; участь у науково-дослідній роботі впродовж навчання у вищому навчальному закладі; можливість використання пропозицій та рекомендацій студента в практиці реабілітаційної роботи, кафедри; наявність професійних навичок з напрямку підготовки; відношення студента до виконання роботи; загальні висновки, оцінку дипломної роботи та рекомендації щодо допущення до захисту дипломної роботи.

Дипломна робота подається на зовнішнє рецензування. Рецензентом може виступати фахівець підприємства, установи, організації тощо, на матеріалах якого (-ї) виконана дипломна робота. Коло наукових та фахових інтересів рецензентів має відповідати тематиці дипломної роботи (рецензентом може бути лікар-реабілітолог, завідувач реабілітаційного центру, головний лікар санаторію тощо).

Рецензія подається у письмовому вигляді, в довільній формі та має містити такі складові:

 визначення значення теми дипломної роботи для практики та її актуальності;

 аналіз відповідності змісту дипломної роботи її завданню;

 визначення глибини висвітлення студентом реального стану справ у відповідній галузі;

 висновки щодо використання в дипломній роботі сучасних методів дослідження, методичних підходів, елементів наукової новизни;

 позитивні сторони дипломної роботи та її недоліки, інші питання на розсуд рецензента;

 оцінку загальних вражень від дипломної роботи (оформлення, стиль і грамотність викладання тощо);

 висновок і рекомендацію щодо можливості допущення дипломної роботи до захисту і, за бажанням, може бути висловлено зауваження та думку про оцінку дипломної роботи.

3.2. Зміст

Зміст подається на початку дипломної роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок вступу, розділів, підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. При цьому не допускаються скорочення чи зміни у формулюванні, послідовності та підпорядкуванні назв розділів та підрозділів.

Заголовки однакових ступенів рубрикації слід розташовувати одні під одними.

Всі заголовки починаються з великої літери.

Останнє слово кожного заголовка не з’єднується крапками з відповідним номером сторінки.

Зміст дипломної роботи має відображати сутність вирішуваної проблеми, її складність і логіку дослідження. Назви розділів і підрозділів мають бути стислими та зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов’язаними з назвою роботи, але не повторювати її.

3.3. Вступ

Вступ повинен у стислій формі характеризувати дипломну роботу, рекомендується такий його склад за наведеною послідовністю:

 актуальність обраної теми;

 мета та основні завдання роботи;

 об’єкт та предмет дослідження;

 теоретичне та практичне значення роботи;

 структура дипломної роботи та логічність її змісту;

 обсяг роботи, кількість таблиць та рисунків.

Також у вступі бажано описати застосовані методи дослідження, можливі результати практичного втілення пропозицій дипломної роботи тощо.

3.4. Рекомендації до теоретичної частини

У теоретичній частині роботи обґрунтовується теоретична, методологічна база обраних питань, дається огляд спеціальної літератури з обраної теми, методик дослідження, нових розробок та інших інформативних джерел. Посилання на використані джерела є обов’язковими. Наведену інформацію необхідно ілюструвати таблицями, рисунками, формулами.

У теоретичній частині розглядаються такі аспекти:

 характеристика обраної патології та сучасний стан кількості населення, які хворіють в Україні (статистика);

 етіологія патології;

 клініка та патогенез патології;

 діагностика або інструментальні дослідження хвороби;

 профілактика.

Результати розробок теоретичної частини обов’язково повинні бути використані в другої частині роботи для оцінки методів фізичної реабілітації стосовно існуючої теорії та методології.

3.5. Рекомендації до аналітичної частини

Аналітична частина включає:

 характеристику комплексної реабілітаційної програми обраної патології (ЛФК, масаж, фізіотерапія, кінезотерапія тощо);

 аналіз методів реабілітації об’єкта дослідження з урахуванням теми роботи та теоретичних розробок першого розділу (оцінка методів і методик реабілітаційних програм та впровадження новітніх методик реабілітації);

 результати аналізу, показання та протипоказання методів реабілітації об’єкта дослідження, сучасні проблеми реабілітації в країні, етапи та періоди реабілітації, недоліки в реабілітаційних установах та впровадженні певних заходів в діяльності вищеозначених організаціях.

Для оцінки реабілітації об’єкта дослідження необхідно використовувати як теоретичний так і фактичний матеріал, документацію реабілітаційної установи, які були отримані під час переддипломної практики, а також статистичну інформацію державних та недержавних установ.

Форма подання аналітичного матеріалу може бути довільною: словесна, таблична та графічна у вигляді рисунків, схем тощо.

3.6. Рекомендації до проектної частини

Проектна частина дипломної роботи є логічним продовженням аналітичної частини. В третьому розділі розробляються конкретні пропозиції щодо поліпшення комплексної програми реабілітації об’єкта дослідження, проаналізованого в другому розділі, за результатами аналізу методів реабілітації. При цьому слід застосовувати різноманітні сучасні математичні моделі та методи визначення функціонального стану, діагностичні критерії відбору досліджуваних тощо.

Найбільш універсальною та ефективною для розробки реальних пропозицій (заходів) є методика причинно-наслідкових зв’язків. Вона дозволяє розробити або доповнити комплексну реабілітаційну програму певними заходами або, які за рахунок змін конкретних елементів методики поліпшують функціональний стан хворих та на більш довгий строк не допускають повторення рецидивів у майбутньому. Від індивідуального комплексного підбору методів реабілітації залежить ефективність відновлення систем та органів людини. Тому всі проблеми та недоліки, які виникають у процесі реабілітаційної діяльності установи є насамперед проблемами індивідуального підходу та підбору груп хворих за діагностичними критеріями. Їх вирішення залежить від вдосконалення та модуляції у тих чи інших елементах методів реабілітації. Комплексний аналіз реабілітаційної програми виявляє недоліки або ефективність впливу різних факторів на відновлення функцій патологічного органа або системи людини. Кожна діагностична методика дослідження функціонального стану людини та вибраний метод реабілітації у комплексній програмі розглядається окремо. Алгоритм проектної частини такий:

 обрати будь-який метод реабілітації щодо визначеної патології у комплексній програмі реабілітації;

 побудувати причинно-наслідковий ланцюжок, який виведе на відповідну ефективність певного елементу метода реабілітації, що може суттєво впливати на прискорення відновлення організму людини;

 виявити індивідуальні причини ефективності знайденого елементу у методиці фізичної реабілітації;

 запропонувати конкретні заходи щодо поліпшення або вдосконалення комплексної програми фізичної реабілітації, які дають можливість прискорення відновного процесу обраної патології в комплексній програмі фізичної реабілітації.

Проектні пропозиції можуть мати вигляд організаційних, аналітичних, структурно-організаційних та інших заходів (інструкції, моделі, методики, тощо).

3.7. Рекомендації до розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»

У розділі необхідно дослідити систему управління охороною праці в організації, небезпечні та шкідливі фактори умов праці на об’єкті дослідження, а також оцінити можливості виникнення надзвичайних ситуацій в організації.

Рекомендована структура розділу:

Підрозділ 4.1. Система управління охороною праці в організації.

Підрозділ 4.2. Аналіз небезпечних і шкідливих факторів або санітарно-гігієнічних умов праці в організації.

Підрозділ 4.3. Безпека в надзвичайних ситуаціях на досліджуваному об’єкті.

Основні зусилля при написанні аналітичної частини розділу повинні бути спрямовані на з’ясування відповідності між дійсним станом охорони праці та організації безпеки в надзвичайних ситуаціях на об’єкті дослідження та нормативними вимогами, критеріями. Підсумком повинні стати пропозиції щодо покращення ситуації або подальших шляхів розвитку охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях на підприємстві (в установі, організації).