- •Цілі заняття:
- •Загальні цілі:
- •3.3.Конкретні цілі:
- •3.4. На основі теоретичних знань з теми:
- •4.Матеріали доаудиторної самостійної підготовки(міждисциплінарна інтеграція).
- •5.Зміст теми:
- •6.Матеріали методичного забезпечення заняття.
- •7.Матеріали для самоконтролю якості підготовки.
- •Еталони відповідей на задачі.
- •8.Матеріали для аудиторної самостійної підготовки:
- •8.1.Перелік учбових практичних завдань, які необхідно виконати під час практичного заняття.
- •9.Інструкції для оволодіння професійними вміннями та навичками.
- •10.Матеріали для самоконтролю оволодіння знаннями, вміннями, навичками, передбаченими даною роботою.
- •11.Тема наступного заняття.
Еталони відповідей на задачі.
Враховуючи безсимптомну макрогематурію, вік хворої, дані анамнезу, можливо думати про пухлинне ураження сечового міхура. Для виявлення джерела макрогематурії хвора потребує у виконанні УЗД сечового міхура та нирок, цистоскопії. У подальшому необхідне рентгенурологічне дослідження можливо – комп’ютерна томографія нирок.
Перед усім дитині необхідно надати допомогу.Виходячи з умов задачі – капілярну пункцію сечового міхура. Потім – рентгенурологічне дослідження з мікційною уретрографією, у разі необхідності - уретроцистоскопія. Після встановлення діагнозу – внутрішня оптична уретротомія.
8.Матеріали для аудиторної самостійної підготовки:
8.1.Перелік учбових практичних завдань, які необхідно виконати під час практичного заняття.
оволодіти методикою обстеження хворого (анамнез, огляд нирок в трьох проекціях, визначення симптому Пастернацького).
вміти оцінити лабораторні показники крові та сечі у хворих з травмою сечостатевої системи, при нирковій кольці. анурії, макрогематурії, ОЗС та гострих гнійно-запальних урологічних захворюваннях.
вміти оцінити результати рентгенологічного та ультразвукового дослідження у хворих з травмою сечостатевої системи, при нирковій кольці, анурії, макрогематурії, ОЗС та гострих гнійно-запальних урологічних захворюваннях.
оволодіти технікою катетеризації сечового міхура еластичним та металевим катетером, надлобкової пункції.
вміти скласти план обстеження та лікування хворих з травмою сечостатевої системи, при нирковій кольці, анурії, макрогематурії, ОЗС та гострих гнійно-запальних урологічних захворюваннях.
9.Інструкції для оволодіння професійними вміннями та навичками.
Завдання |
Послідовність дій |
Вказівки для виконання |
1 |
2 |
3 |
Техніка катетеризації чоловіків металевим катетером |
1.Покласти хворого на спину 2.Підготовка зовнішнього отвору уретри.
3.Підготовка інструменту.
4.Перший момент введення
5.Другий момент введення
6.Третій момент введення
7.Четвертий момент введення
|
Беруть статевий член нижче головки 3-м та 4-м пальцями лівої руки, а великим та вказівним пальцями розкривають губки зовнішнього отвору уретри. Обробляють зовнішній отвір уретри шариком, змоченим розчином фурациліну 1 : 5000. Інструмент беруть правою рукою так, щоб павільйон його ліг на долонну поверхню двох перших фаланг великого та середнього пальців та утримувався лежачим зверху вказівним пальцем, катетер добре змащують вазеліном. Катетер прикладається до зовнішнього отвору уретри паралельно правій пахвинній складці хворого, кривизною вниз, клюв звернений до лобкового симфізу . Кінець клюву вводять у зовнішній отвір уретри та надвигають статевий член на інструмент, як рукавицю на палець. Клювом катетера необхідно відчувати верхню стінку уретри. Поступово переводять інструмент до середньої лінії, а клюв катетера входить в луковичну частину уретри під власній важкістю. Правою рукою починають плавно вводити інструмент в сечовий міхур, при цьому катетер, слідуючи прямуванню уретри, повинен описати дугу, центр якої знаходиться на верхньому краю лобкового симфізу . Для цього павільйон інструменту відводять від живота и описують їм чверть кругу так, щоб тіло інструменту стало перпендикулярно тілу хворого. Ліву руку цим часом можна положити на промежину для того, щоб направляти клюв інструменту в перетинчасту частину уретри. Павільон катетера опускають донизу. Клюв його тим часом проходить перетинчасту частину уретри і при подальшому опусканні павільйону внизу входить в сечовий міхур. По ньому виділяється сеча, а павільйон катетера легко може бути повернений навкруг осі інструменту. |
Техніка надлобкової пункції сечового міхура |
1.Покласти хворого на спину в чистій перев'язочній або операційній 2.Визначити верхню межу сечового міхура
3.Підготувати операційне поле 4.Визначити місце пункції 5.Підготувати новокаїн 0,5% 20 мл та шприць з голкою довжиною 15-20 см з шириною отвору біля 1 мл. 5.Проводять пункцію
6.Евакуюють сечу
|
По тупості перкуторного звуку над лобком, рівень сечового міхура повинен бути вище 4 см або за допомогою УЗД. Тричі обробити йодним та спиртовим розчином Проколюють по середній лінії на 2 см вище лобка
Проколюють шкіру, інфільтрують її новокаїном, потім інфільтрують підшкіряно-жирову клітковину, а після цього вертикально встановленою голкою проколюють другий після шкіри плотний шар - апоневроз зовнішніх косих м'язів. Після цього голка легко проникає в сечовий міхур Шприць від'єднують та для зручності збору сечі, що виділяється по голці, на її павільйон надягають стерильну резинову трубочку. Після припинення виділення сечі голка видаляється, місце ін'єкції прикривається асептичною пов'язкою. |
Курація хворого |
1.Скарги
|
|
|
2. Анамнез захворювання та життя |
2.1. Момент отримання та характер травматичної дії 2.2. Момент початку болю, його інтенсивність, іррадіація
|
|
3. Об'єктивний статус |
3.1. Загальний стан хворого, адекватність поведінки, положення хворого, колір шкіри та видимих слизових оболонок 3.2. Звернути увагу на частоту пульсу, рівень артеріального тиску, гіпертермію 3.3. При огляді живота звернути увагу на участь в акті дихання, симетричність, випирання сечового міхура над лоном, інтенсивність кровотечі з уретри або з рани. 3.4. Особливу увагу приділити пальпації нирок в трьох положеннях, наявності симптому Пастернацького, перкуторному визначенню сечі в сечовому міхурі 3.5. Макроскопічна оцінка сечі |
|
4. Оцінка лабораторних даних |
4.1 Загальний аналіз крові 4.2. Загальний аналіз сечі 4.3 Біохімічні дослідження крові (глюкоза, сечовина, креатинін, білірубін, фібриноген, електроліти) |
|
5. аналіз рентген-дослідження |
5.1. На обзорній рентгенограмі сечової системи оцінити якість рентгенограми, стан скелета. Наявність артефактів, тіні, підозрілі на конкременти в проекції сечової системи 5.2. На екскреторних урограмах знайти контури нирок, визначити функцію нирок, наявність сечового затоку в позаочеревинний простір або підтвердити наявність каменя в сечовій системі, наявність одно - або двостороннього гідронефозу, наявність дефектів наповнення в сечовому міхурі. 5.3. Ретроградна уретроцистографія або пієлографія та покази для її застосування при урологічних станах, що потребують невідкладної допомоги. |
|
6. Оцінка інструментальних методів |
6.1. УЗД, можливості методу 6.2. Хромоцистоскопія 6.3. Радіоізотопна ренографія. |
