Кровотворення і його регуляція

Еритроцити в крові людини живуть у середньому 120 днів, а тромбоцити і більшість лейкоцитів — ще менше і поступово відмирають. На зміну їм надходять нові клітини крові, утворення яких — кровотворення (гемопоез) безперервно відбувається в організмі. Місцями утворення клітин крові у дорослої людини є червоний кістковий мозок і лімфатичні вузли. На ембріональній стадії, а також у дорослих у разі патології кісткового мозку кровотворну функцію виконують селезінка і печінка.

У червоному кістковому мозку містяться стовбурові клітини. Одна з таких стовбурових кровотворних клітин внаслідок поділу утворює дві клітини — мієлоїдну і лімфоїдну, кожна з яких дає початок відповідним процесам: мієлопоезу — утворенню еритроцитів, гранулоцитів і тромбоцитів і лімфопоезу — утворенню і диференціації лімфоцитів.

Еритропоез — утворення еритроцитів у процесі мієлопоезу. Шляхом багатьох поділів клітина — попередник еритроцита проходить стадії проеритробласта, еритробласта, нормобласта. На цій стадії вона втрачає ядро і перетворюється на нормоцит або ретикулоцит, які й виходять у кров. Нормоцит є вже готовим еритроцитом, а ретикулоцит стає зрілим еритроцитом лише через 20—40 год перебування в крові, поки не втратить свою сітчасту структуру.

Тромбоцитопоез. Тромбоцити утворюються у кістковому мозку шляхом відщеплення невеличких часточок цитоплазми від великих клітин — мегакаріоцитів. Останні походять від мегакаріобластів.

Лейкоцитопоез. З мієло-моноцитарної стовбурової клітини утворюється клітина, яка дає початок двом лейкоцитарним лініям. Одна з них унаслідок багаторазового поділу завершується утворенням моноцитів і далі макрофагоцитів, а друга через стадії мієлобласта, промієлоцита, мієлоцита і метамієлоцита дає початок усім формам гранулоцитів.

Лімфоїдна стовбурова клітина кісткового мозку також утворює дві лінії клітин-попередниць: одні з них дають початок Т-лімфоцитам, а другі — В-лімфоцитам.

Новоутворені незрілі Т-лімфоцити (протимоцити) у процесі багаторазового поділу і дозрівання перетворюються на зрілі тимоцити, які при подальшому розмноженні розділяються на Т-лімфоцити-хелпери (помічники) і Т-лімфоцити-супресори (пригнічувачі). Розмноження зрілих лімфоцитів відбувається у лімфатичних вузлах.

Органічні компоненти крові. В еритроцитах міститься речовина, якої немає в жодній іншій клітині тіла. Це гемоглобін, який синтезується у кістковому мозку за участю вітамінів групи В та інших. Для синтезу гемоглобіну використовується залізо відпрацьованого гемоглобіну і лише невелика частка заліза (не більш як 1 мг на добу), що надходить з їжею. Залізо депонується в печінці та у слизовій оболонці кишок і за потреби транспортується спеціальним білком до кісткового мозку.

Основна маса білків плазми крові синтезується в печінці, інші органічні компоненти надходять з травного каналу або з тканин тіла (метаболіти). Вуглеводи потрапляють у кров через печінку, де більша частина вуглеводів їжі депонується, а ліпіди надходять разом з лімфою. Білки, ліпіди і вуглеводи перебувають у крові переважно у вигляді ліпо- та глікопротеїдів.

Регуляція кровотворення. Відомо, що в умовах гіпоксії у людини різко зростає кількість еритроцитів у крові; після крововтрати швидко відновлюється клітинний склад крові. Ці факти свідчать про наявність в організмі людини регуляторних систем, які підтримують сталість складу крові. Процеси кровотворення перебувають також під контролем автономної нервової та ендокринної систем.

12