Лекція 2 Політекономічні аспекти функціонування господарського механізму. Еволюція розвитку господарського механізму

1. Сутнісна і змістовна характеристика господарського механізму як способу функціонування економічних відносин.

2. Взаємозв'язок економічних законів і господарського механізму.

3. Господарський механізм як система організаційно - економічних форм.

4. Взаємозв'язок господарського механізму і економічної політики.

5. Економічна основа функціонування і вдосконалення ГМ.

6. Блокова система моделей ГМ.

7. Основні етапи розвитку господарського механізму.

8. Особливості та недоліки адміністративного господарювання

9. Суть і зміст господарського та комерційного розрахунку

1. Сутнісна і змістовна характеристики господарського механізму як способу функціонування економічних відносин.

Частини елементу будь-якого рівня виробничих відносин включають виробництво, розподіл, обмін і споживання. Існує концепція двох сторін виробничих відносин, яка одержала актуальне наукове звучання у зв'язку з розвитком теорії господарського механізму. У широкому значенні вони включають разом з власністю сукупність організаційно – економічних відносин. Відносини власності, виражаючи суть економічних процесів, є основним виробничим відношенням і виступають як первинні відносини системи. Організаційно-економічні відносини є вторинними похідними. Саме вторинні виробничі відносини складають основний зміст господарського механізму як системи виробничих відносин. Через ці виробничі (організаційно-економічні) відносини і відповідні категорії господарської практики (наприклад, собівартість, форми і системи заробітної плати, прибуток) використовуються (функціонують) економічні закони і удосконалюються виробничі відносини. Таким чином, в теорії господарського_механізму важливо розрізняти організаційно–економічні відносини і відносини власності, що складаються в процесі суспільного виробництва. Організаційно–економічні відносини – це відносини, які виникають в процесі організації і управління виробництвом (організаційні форми виробництва, структура виробництва, кооперація праці, спеціалізація, концентрація, економічні зв'язки і ін.) Відносини власності розглядають як соціально – економічні відносини з приводу привласнення засобів і результатів виробництва. Форми власності є економічною основою господарського механізму і визначають форми господарювання. Таким чином, господарський механізм як і економічні відносини не віддалений від продуктивних сил і надбудови. Він виражає і здійснює їх тісну взаємодію.

Основними змістовними (структурними) елементами господарського механізму є суб’єкти господарювання і господарські відношення.

Господарський механізм має різні обслуговуючі елементи (матеріальні параметри, критерії, принципи, методи господарювання), а також конкретні форми господарських відношень:

• безпосередні відношення (договори, пряма кооперація, керівництво) або опосередковані, а саме продуктообмін;

• прямі відношення (двосторонні відношення і прямий продуктообмін) і непрямі (продуктообмін, якій здійснюється за допомогою загального еквівалента);

• виробничі відношення, які реалізуються у сфері виробничого процесу як такого, і невиробничі, які реалізуються у невиробничій сфері;

• відношення виробництва, обміну, розподілу та споживання.

Суб’єкти господарювання використовують різні засоби господарювання: ресурси та фактори, необхідні в господарському організаційному процесі, а саме виробничими силами і продуктами праці, природою, знаннями, інформацією. Самі по собі такі ресурси і фактори не є складовою господарського механізму, вони знаходяться поза господарюючим механізмом. Ці ресурси і фактори є або об’єктами дії, як, наприклад, виробничі сили, або засобами досягнення цілей господарювання (знання, інформація і т. ін.).

Якщо описувати зміст господарюючого механізму, виникає питання про долю внутрішньої організації суб’єктів господарювання: чи має сенс включати внутрішню організацію до складу господарюючого механізму?

Якщо господарюючий механізм є системою взаємодіючих суб’єктів господарювання, то для такої системи, в принципі, байдужа внутрішня організація суб’єктів, для механізму господарювання є важливим саме об’єкт господарювання, а внутрішня організація суб’єктів господарювання є другорядною.

Аналогічна проблема виникає і з господарськими відношеннями, які реалізуються між суб’єктами господарювання з одного боку і не господарськими суб’єктами – з іншого (користувачі кінцевого продукту).

Господарський механізм – це підсистема суспільства і явище культури. Він включає різні елементи соціуму – як виробничі, так і невиробничі.

Господарський механізм має складні відношення з політичною системою. Політичний рух та політичні партії впливають на суб’єкти господарювання.

Механізм є механізмом. Все, що повинно бути в механізмі, повинно розглядатися в ньому. Механізм повинен працювати, а працювати він може тільки при необхідній структурній цілісності.