7. Закономірності і протиріччя господарського механізму

Господарському механізму притаманні різні закономірності та протиріччя.

Структурні закономірності господарського механізму:

1) закон необхідного якісного і кількісного різноманіття структури – головний структурний закон механізму. Наприклад, формування ринково-орієнтованого господарського механізму потребує створення відповідної ринкової інфраструктури;

2) структура механізму завжди надмірна по відношенню до самої себе. Наприклад, потрібен запас міцності при формуванні податкової системи для подальшої реалізації нових видів податків.

Обидві структурні закономірності – різноманітності і надмірності – відображають протилежні тенденції – прагнення до одноманітності і до недостатності.

Організаційно-функціональні протиріччя господарського механізму:

1) протиріччя між суб’єктивними і об’єктивними, свідомими і стихійними моментами організації виробництва. Наприклад, організація малого бізнесу на початку становлення перехідної економіки має стихійний і одночасно об’єктивний характер;

2) протиріччя між функціонуванням приватних механізмів і організацією цілісного господарського механізму. Ступінь скоординованості часток та цілого в організації суспільного виробництва має пряме відношення до ефективності відтворювального процесу;

3) протиріччя між централізованою і децентралізованою організацією виробництва є основним протиріччям господарського механізму як системи організації суспільного виробництва або основним організаційним протиріччям.

Виробництво має також протиріччя між індивідуальною і суспільною працею, яке є основним організаційним протиріччям господарського механізму як системи організації виробництва або основне виробниче протиріччя.

Це виробниче протиріччя відображається в декількох конкретних протиріччях:

• між індивідуальною і суспільною корисністю праці;

• між затратами праці на продукт і пропорцією його обміну на інші продукти;

• між корисністю продукту і затратами праці на його виробництво.

Існує виробнича і невиробнича сфери відтворювальних процесів. Протиріччя між виробничим і невиробничим господарюванням є основним протиріччям господарського механізму як господарської організації, або основним господарським протиріччям.

Неможливість підтримання оптимального співвідношення між виробничою і невиробничою сферами господарювання характеризує не тільки зниження динамічності і ефективності виробництва, але і свідчить про низьку рентабельність господарського механізму.